Чехословацька крона

Чехословацька крона
koruna československá
5 крон
Держава(и)Чехословаччина
Банкноти5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000 крон
Монети5, 10, 20, 25, 50 геллерів і 1, 5, 10, 20 крон
Літерний кодCSK
Центральний банкЦентральний банк Чехословаччини
Валютні курси
USD CSK ()
EUR CSK ()
UAH CSK ()
CMNS: Чехословацька крона у Вікісховищі

Кро́на (чеськослов. koruna) — грошова одиниця Чехословаччини. Розмінна монета — геллер (чеськ. halíř, словац. halier). Введена в користування в 1919 р. замість австро-угорської крони.

Історія

Перша крона (1921—1939)

Після утворення у 1918 році Чехословацької Республіки у лютому 1919 року було проведено грошову реформу шляхом штемпелювання банкнот колишнього Австро-Угорського банку, які з липня цього ж року обмінювалися на нові чехословацькі крони, при цьому 50% пред'явлених банкнот було звернено в облігації примусової позики. Величезний державний борг, незважаючи на спроби його стабілізації за допомогою іноземних позик, надлі постійно загрожував стійкості крони. Відносна стабілізація крони, досягнута до 1926 року, впала під ударами світового економічної кризи 1929—1933 років, що надалі вплинуло на зниження у лютому 1934 року золотого вмісту крони з 0,04458 до 0,03715 г чистого золота; а в жовтні 1936 року — до 0,03121 г[1].

Друга крона (1945—1953)

Після окупації Чехословаччини у 1938 році фашистською Німеччиною законним платіжним засобом була проголошена райхсмарка. На території Чехії і Моравії існував примусовий курс 1 = 10 кронам, тоді як враховуючи фактичну купівельної силу, це співвідношення склдало 1 марка = 6 або 7 кронам. Занижений курс крони сприяв викачуванню з Чехії матеріальних цінностей. У зв'язку з розчленуванням країни, в окремих її районах в обігу знаходилася різна валюта: крони «Протекторату Чехії та Моравії», словацькі крони, німецькі марки, угорські пенге, польські злоті. Розграбування країни Німеччиною спричинило сильну інфляцію. Грошова маса в обігу зросла з 8,7 млрд крон у 1937 році до 123 млрд на 31 жовтня 1945 року при скороченні виробництва.

Після завершення війни, новий уряд вже у жовтні 1945 року провів грошову в цілях уніфікції валюти та стабілізації крони, яка передбачала обмін старих грошових знаків на нову чехословацьку крону. Обмін відбувався у межах 500 крон на одну людину при свіввідношені 1:1; решта сум, а також кошти на поточних рахунках і вкладах блокувалися. Монети із обігу не вилучалися. 1947 року було розпочато вилучення з обігу деяких номіналів монет протекторату, Словаччини та довоєнної Чехословаччини. Кількість грошей в обігу зменьшилася до 19 млрд крон. Попри це в ході реформи не вдалося досягнути остаточної стабілізації грошового обігу, на який негативно впливав дефіцит державного бюджету, викликаний великими асигнуваннями на відновлення народного господарства. Грошова маса в обігу знову почала швидко збільшуватися, і до кінця 1950 року вона досягла 77,8 млрд крон. Цього часу Чехословаччина стала єдиною соціалістичною країною, на монетах якої було викарбувано портрет Сталіна (срібні пам'ятні монети 50 і 100 крон 1949 року).

Третя крона (1953—1993)

1953 року у Чехословаччині була проведена грошова реформа. З обігу було вилучено банкноти зразка 1945, 1946, 1949 та 1950 років, чехословацькі монети 1946—1953 років та не вилучені раніше монети протекторату, Словаччини та довоєнної Чехословаччини. Обмін старих грошей на нові було здійснено з 1 по 4 травня 1953 року. У результаті 52 млрд старих крон, що знаходилися в обігу, було обмінено на 1,4 млрд нових крон.

Реформа була задумана заздалегідь і підготовлена ​​за допомогою фахівців із СРСР в обстановці суворої таємності. Нова національна валюта була надрукована на фабриці Держзнаку в Москві, а монети карбувалися на Ленінградському монетному дворі. У 1952 році у Чехословацькому державному банку з'явився радянський радник Микола Іванов. Він висловив думку, що чехословацька валюта не мала достатньої прив'язки до радянського рубля. На той час Чехословаччина ще була членом МВФ, і з 1945 року крона була прив'язана до долара США. Це суперечило планам СРСР. Нова реформа мала прив'язати чехословацьку валюту до рубля.

Курс нової крони було встановлено згідно з партійною установкою, де вказувалося, що «валюти капіталістичних країн швидко знецінюватимуться». Відповідно до цього чехословацькі фінансисти визначили теоретичний золотий зміст нової крони так, що він означав економічно необґрунтовану ревальвацію на 28 відсотків. По колишньому курсу (50 крон за 1 долар, запровадженому 1945 року) 1 долар США після реформи мав дорівнювати 10, а не 7,2 новим кронам. В результаті було встановлено штучний курс, який не відповідав економічним реаліям.

Економічний спад на початку 1960-х років змусив владу розпочати реформи, кульмінацією яких стала Празька весна 1968 року з частковою програмою лібералізації цін, спробою відокремити економічну політику від прийняття політичних рішень, більшою автономією підприємств та участю робітників в управлінні підприємствами. Однак після радянського вторгнення 1968 року система централізованого планування була відновлена і залишалася практично недоторканою до кінця 1980-х років[2]. У 1965—70 роках темпи зростання економіки становили близько 7 % на рік, а на початку-середині 1970-х років вони досягали майже 6 % на рік. Значне сповільнення темпів зростання до 3,6 % відбулося в період з 1975 по 1980 роки, коли перший нафтовий шок змінив умови торгівлі проти Чехословаччини в рамках Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ). У 1980-х роках спостерігалося подальше уповільнення економічного зростання. Світова рецесія, зростання цін на виробничі ресурси та обмежувальна політика уряду призвели до того, що темпи зростання у першій половині 1980-х років становили 1,8%. У другій половині 1980-х років ситуація помітно не покращала: у період 1985—89 років темпи зростання становили лише 1,9 % на рік. 1980-ті роки розглядалося економічними оглядчами як десятиліття економічної стагнації[2].

З 1981 року Державний банк Чехословаччини визначав курс крони по відношенню до іноземних конвертованих валют на основі валютного кошика використовувати метод валютного кошика, який складався з: долара США (45 %), німецької марки (30 %), фунта стерлінгів (9 %), австрійського шилінга (11 %), французького франка (5 %)[3].

До 1990-х років чехословацька крона, як і всі валюти країн з командною економікою, не була вільно конвертованою. Обмінні курси відрізнялися в залежності від сфери операцій (експортно-імпортний курс, курс для некомерційних організацій, курс для в'їзних туристів, курс для туристів-резидентів тощо) Центральний банк і політична влада дуже стежили за метою обміну. Відмінності у різних курсах призвели до появи чорного ринку грошей. Деякі люди сколотили статки, торгуючи конвертованими валютами з місцевими жителями. Сприятливі умови для існування чорного ринку зникли невдовзі після запровадження 1990 року єдиного ринкового курсу крони. Ринковий курс базувався на доларі США і девальвував чехословацьку крону загалом на 80% порівняно з офіційним «комуністичним» курсом. Ця безпрецедентна девальвація чеської крони мала дуже болючі наслідки для населення, однак вона означала перший крок до запровадження її повної та вільної конвертованості[4].

Банкноти

Банкноти зразка 1921—1934 років

1920 року було проведено конкурс на дизайн нової валюти. Один із проектів (1 сокіл = 100 стотинів, гравер Отакар Шпаніель), хоч і не був реалізований, проте запропонований дизайн монет було взято за основу для нової чехословацької крони, введеної з 1921 року, та розмінних монет[5][6].

Існували банкноти у 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000 крон та монети у 2, 5, 10, 20, 25, 50 гелерів, 1, 5, 10, 20 крон. Банкноти друкувалися у Празі, а монети карбувалися на Кремницькому монетному дворі[5][6].

На банкнотах, випущених у Чехословаччині у 1919—1939 роках, номінал прописом позначався не тільки чеською, а й словацькою, німецькою, угорською та русинською мовами[5][6].

Зображення Номінал
(крон) 		Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Аверс Реверс Аверс Реверс Введення Вилучення
[[Файл:|113px]] [[Файл:|113px]] 10
[[Файл:|113px]] [[Файл:|113px]] 20
[[Файл:|113px]] [[Файл:|113px]] 50
[[Файл:|113px]] [[Файл:|113px]] 100
[[Файл:|113px]] [[Файл:|113px]] 500
[[Файл:|113px]] [[Файл:|113px]] 1000
[[Файл:|113px]] [[Файл:|113px]] 1000

Монети зразка 1921—1933 років

Зображення Технічні параметри Опис Дата
Діаметр
(мм) 		Маса
(г) 		Товщина
(мм) 		Матеріал Гурт Аверс Реверс Роки
карбування
Гелери
17 2 1.6 Цинк Гладкий Міст, номінал Герб Чехословаччини, дата 1923—1925
16.2 1.7 1 Мідь 1923—1938
18 1.96 1 1922—1938
20 3.33 1.4 Мідно-нікелевий сплав Сніп пшениці та серп, номінал 1921—1938
21 4 1.5 Ребристий Номінал, візерунки 1933
22 5 1.8 Рослинний орнамент, номінал 1921—1931
Крони
25 6.6 1.9 Мідно-нікелевий сплав Ребристий Жінка зі снопом пшениці, номінал Герб Чехословаччини, дата 1922—1938
30
(1925-27),
27
(1928-32),
27
(1937-38) 		10
(1925-27),
7
(1928-32),
7
(1937-38) 		1.9
(1925-27),
1.5
(1928-32),
1.8
(1937-38) 		Мідно-нікелевий сплав
(1925-27),
срібло
(500-та проба,
1928-32),
нікель (1937-38) 		Ребристий
(1925-27),
візерунок
(1928-38) 		Номінал, зображення заводу 1925—1938
30 10 1.5 Срібло
(700-та проба) 		Ребристий Жіноча фігура, номінал, рослинний орнамент, серп і молот Герб Чехословаччини та герби регіонів Чехословаччини, дата 1930—1931
34 12 1.6 Три фігури трудівників, номінал 1933—1934

Пам'ятні монети 1928 і 1937 років

Номінал Зображення Технічні параметри Опис Дата
Діаметр
(мм) 		Маса
(г) 		Товщина
(мм) 		Матеріал Гурт Аверс Реверс Роки
карбування
10-річчя проголошення незалежності Чехословаччини
10 крон 30 10 1.8 Ребристий Срібло
(700-та проба) 		Томаш Гарріг Масарик Герб Чехословаччини, герби регіонів Чехословаччини 1928
Смерть президента Масарика
10 крон 34 12 1.3 Візерунок Срібло
(700-та проба) 		Томаш Гарріг Масарик Герб Чехословаччини, герби регіонів Чехословаччини 1937

Друга крона (1945—1953)

Монети

Номінал Зображення Технічні параметри Опис Дата
Діаметр
(мм) 		Маса
(г) 		Товщина
(мм) 		Матеріал Гурт Аверс Реверс Роки
карбування
20 гелерів 18 2 1 Бронза Номінал, сніп пшениці, серп 1947—1950
20 гелерів 16 0.5 1.2 Алюміній 1951—1952
50 гелерів 20 3 1.4 Бронза Номінал, рослинний орнамент 1947—1950
50 гелерів 18 0.7 1.3 Алюміній 1951—1953
1 крона 21 4.5 2 Мідно-нікелевий сплав Ребристий Жінка зі снопом пшениці, номінал 1946—1947
1 крона 21 1.3 1.7 Алюміній 1947—1953
2 крони 23.5 6 2 Мідно-нікелевий сплав Жінка в капелюсі 1947—1948
5 крон 23.5 1.7 ? Алюміній Номінал, зображення заводу 1951—1952

Третя крона (1953—1993)

Банкноти

Зображення Номінал
(крон) 		Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дати
Аверс Реверс Аверс Реверс введення в обіг виведення з обігу
3 113×56 синій
блакитний 		номінал Герб Чехословаччини 1 грудня
1961 		31 грудня
1972
5 123×60 зелений номінал Герб Чехословаччини
10 133×65 сірий діти з квітами водосховище Орава 30 червня
1988
20 132×58 блакитний
синій 		Ян Жижка Ян Жижка в поході — ілюстрація з рукопису XV століття 1 квітня 1971 30 червня 1991
25 140×69 синьо-
зелений 		Ян Жижка площа Яна Жижки у Таборі 2 травня
1962 		31 грудня
1972
50 150×74 червоно-
коричневий 		радянський солдат та чехословацький партизан, герб Чехословаччини нафтоперобний завод Slovnaft у Братиславі 1 квітня
1965 		30 червня
1991
100 164×80 зелений робітник-металург і селянка на фоні промислового комплексу Карлов міст через річкуку Влатву у Празі 1 грудня
1962 		1993
500 152×67 червоно-
коричневий 		словацькі повстанці замок Девін 1 листопада
1973
1000 157×67 синій композитор Бедржіх Фридрих Сметана Фортеця Вишеград 1 жовтня
1985
Зображення Номінал Технічні параметри Опис Роки
карбування
Діаметр
(мм) 		Маса
(г) 		Товщина
(мм) 		Матеріал Гурт Аверс Реверс
Гелери
1 16 0.5 1 Алюміній Гладкий Цифра номіналу, зірка, липовий вінок «REPUBLIKA ČESKOSLOVENSKÁ», герб Чехословацької Республіки, дата 1953—1960
«ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1962—1986
1.2 Цифра номіналу, липовий вінок «CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки, листя липи 1991
3 18 1 0.6 Цифра номіналу, зірка, липовий вінок «REPUBLIKA ČESKOSLOVENSKÁ», герб Чехословацької Республіки, дата 1953—1954
18 1 0.6 «ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1962—1963
5 20 0.8 1 Цифра номіналу, зірка, липовий вінок «REPUBLIKA ČESKOSLOVENSKÁ», герб Чехословацької Республіки, дата 1953—1955
«ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1962—1976
16.2 0.75 1.6 Цифра номіналу і літера «h», зірка 1977—1990
Цифра номіналу і літера «h» «CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки, листя липи 1991
10 22 1.1 1.2 Ребристий Цифра номіналу, зірка, липовий вінок «REPUBLIKA ČESKOSLOVENSKÁ», герб Чехословацької Республіки, дата 1953—1958
«ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1961—1971
18.2 0.9 1.6 Гладкий Цифра номіналу і літера «h», зірка 1974—1990
Цифра номіналу і літера «h» «CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки, листя липи 1991—1992
20 19.5 2.6 1.2 Латунь Ребристий Цифра номіналу і літера «h», зірка «ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1972—1990
Цифра номіналу і літера «h» «CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки, листя липи 1991
25 24 1.4 1.2 Алюміній Цифра номіналу, зірка, липовий вінок «REPUBLIKA ČESKOSLOVENSKÁ», герб Чехословацької Республіки, дата 1953—1954
«ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1962—1964
50 21.5 3 1.3 Бронза Цифра номіналу, зірка, липовий вінок «ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1963—1971
20.8 3.2 1.4 Мідно-нікелевий сплав Цифра номіналу і літера «h», зірка «ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1978—1990
Цифра номіналу і літера «h» «CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки, листя липи 1991
Крони
1 23 4 1.5 Бронза Ребристий Жінка з лопатою садить гілочку липи, підпис унизу «REPUBLIKA ČESKOSLOVENSKÁ», герб Чехословацької Республіки, листки липи, дата 1957—1960
«ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1961—1990
«CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки, листя липи 1991—1992
2 24 6 1.8 Мідно-нікелевий сплав «x - x - x -» «2 KČS», серп і молот із п'ятикутною зіркою всередині абстрактного липового листа «ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, гілка липи, дата 1972—1990
«2 KČS», абстрактний липовий лист «CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки, листя липи 1991—1992
3 23.5 5.5 1.8 «x ~ x ~ x ~» «3 KČS», гілка з п'яти липовими листками серед визерунка зі стрічок з національними кольорами «ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1965—1969
5 26 7 1.9 «◊ ~ ◊ ~ ◊ ~» «5 KČS», промислові конструкції, п'ятикутна і абстрактна зірки «ČESKOSLOVENSKÁ SOCIALISTICKÁ REPUBLIKA», герб Чехословацької Соціалістичної Республіки, дата 1966—1990
«5 KČS», промислові конструкції, абстрактна зірка «CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки, листя липи 1991—1992
10 24.5 8 2.5 Бронза Ребристий з гладкими ділянками Портрет Томаша Масарика «1850·1937 T. G. MASARYK» «M·R» «10 KČS», «CSFR», герб Чеської та Словацької Федеративної Республіки 1990, 1993
Портрет Мілана Штефаника, «M. R. ŠTEFÁNIK Z 1880-1919» 1991, 1993
Портрет Алоїса Рашина[en] «1867·1923 A·RAŠÍN» «U» 1992, 1993

Примітки

  1. ↑ Энциклопедия по экономике economy-ru.info Процитовно 14 грудня 2024
  2. ↑ а б Stabilization and Transition in Czechoslovakia nber.org Процитовано 16 грудня 2024
  3. ↑ DEVELOPMENT OF THE EXCHANGE RATE OF THE CZECHOSLOVAK KORUNA nbs.sk Процитовано 16 грудня 2024
  4. ↑ BRIEF HISTORY OF CURRENCY SEPARATION – CASE STUDY OF CZECH AND SLOVAK KORUNA. KLARA CERMAKOVA
  5. ↑ а б в SEJBAL, Jiří. Základy peněžního vývoje. Brno: Masarykova univerzita, 1997. ISBN 80-210-1734-1.
  6. ↑ а б в ZLÁMALOVÁ, Lenka. Síla měny aneb Pevná koruna česká. Hospodářské noviny. 2008-02-18 [cit. 2021-09-27].