Цілковий

Рубль сріблом . 1723

Цілковий (рос. целковый) — застаріла назва срібної монети номіналом в один рубль . Пізніше слово «цілковий» стало синонімом слову «рубль»[1], і саме у цьому значенні часто зустрічається в російській літературі XIX — початку XX століть. У сучасній російській мові вважається застарілою, але в мокшанській та ерзянській мовах слово «цілковий» збереглося як переклад слова «рубль»[2].

Хоча «рубль» як назва грошей вперше зустрічається в новгородських грамотах XIII століття (як еквівалент новгородської гривні), але це було не назвою валюти в сучасному розумінні, а назвою певної ваги срібних монет, тобто рубль був лічильною грошовою одиницею. Спершу в рублі було 200 монет «Деньга» Московського князівства або 216 монетНовгородських (пізніше пропорції змінювались)[3]. При цьому широко практикувалось загортання стовпчиків монет дрібних номіналів у папір або полотно, що формувало більші суми та використовувалось для великих платежів[4]. Називали такі підготовлені суми начетними деньгами (тобто врахованими, перерахованими). В «Історії міста Москви» Іван Забєлін пише: «Такъ, 16 генв. 1653 г. святѣйшій на заутрени жаловалъ нищихъ старицъ, вдовъ, дѣвокъ милостынею, роздалъ начетныхъ (то-есть приготовленныхъ) гривенныхъ бумажекъ 3 р. да голыхъ денегъ (мелкихъ ссыпныхъ) 5 р. 10 алт.; раздавалъ деньги самъ патріархъ да ризничій діаконъ Іевъ»[5].

Перша монета з позначенням номіналу словом «рубль» була викарбувана лише в 1654 році, в ході грошової реформи Олексія Михайловича, проте вона не набула поширення і знаходилася в обігу не більше року — вміст срібла в монеті був на рівні 64 копійок[6].

В результаті грошової реформи Петра I з 1704 в оборот почали масово надходити рублеві монети. Спочатку випуск здійснювався шляхом перекарбування західноєвропейських талерів [7]. Це не тільки було вирішенням проблеми підготовки грошового металу, але й спростило зовнішню торгівлю, оскільки за вагою та якістю металу рубль дорівнював талеру[8], що склало 28 грамів при вмісту чистого срібла близько 25-26 грамів[9].

Спочатку в мовленні південних регіонів, а потім і в документах, рублеву монету стали називати «цілковий» (цілий), як відміну від аналогічної суми дрібними монетами[8] або асигнаціями. У різних регіонах були свої варіанти назви: целкач[8], целковик[1].

Примітки

  1. ↑ а б Глинкина Л.А. Иллюстрированный толковый словарь забытых и трудных слов русского языка. — М. : Мир энциклопедий Аванта+, 2008. — 428 с. — ISBN 978-5-98986-208-5.
  2. ↑ РУССКО-МОКШАНСКО-ЭРЗЯНСКИЙ СЛОВАРЬ, Саранск, 2011
  3. ↑ Спасский, 1962, с. 25—26, 34—35, 37.
  4. ↑ Котошихин, 1884, с. 100.
  5. ↑ Забелин, 1905, с. 588.
  6. ↑ Спасский, 1962, с. 41.
  7. ↑ Спасский, 1962, "Ход реформы".
  8. ↑ а б в Ковнир В.Н. Экономическая история России в 2 ч. Часть 1. С древнейших времен до 1917 г. — М. : Юрайт, 2018. — С. 104.
  9. ↑ Спасский, 1962, с. 45—46, 57.

Література

  • Забелин И. История города Москвы. — М., 1905.
  • Котошихин Г. О Россіи въ царствованіе Алексія Михаиловича. Современное сочиненіе Григорія Котошихина. — 3-е изд. / Репринтное изд. — СПб., 1884.
  • Спасский И.Г. Русская монетная система. Место и значение русской монетной системы в мировом денежном хозяйстве. — Л., 1962.