Бешбармак
Бешбармак (башк. бишбармаҡ, ҡуллама; каз. бесбармақ, нарын; кар. turama; кирг. бешбармак, тууралган эт, нарын; тат. бишбармак, куллама; туркм. dograma; уйг. нерин, тутмач; узб. norin) — традиційна м'ясна гаряча страва багатьох тюркських народів. Походження назви стравиУ перекладі з киргизької «беш» означає «п'ять», а «бармак» — «пальці», тому точний переклад назви страви — «п'ять пальців». Таку історичну назву бешбармак здобув не випадково: спочатку варене м'ясо в соусі їли руками, без столового приладдя. Існує інша версія назви: у бешбармак прісне тісто кладеться шматочками, попередньо розім'яте п'ятьма пальцями. Особливості приготування та частуванняГотується бешбармак з баранини із додаванням овочів і подається на спеціальному коржику. Існує багато варіантів приготування цієї страви, рецепти були перероблені згідно з традиціями інших країнах і переважно зі зміною виду м'яса. Бешбармак по-киргизьки з бараниноюСкладники:
Час приготування: 2-5 години (залежно від виду м'яса) Рецепт приготування
Їдять бешбармак кому як зручно: руками, ложками, виделками, беручи по черзі шматки м'яса, локшини та цибулі, запиваючи юшкою. Разом із м'ясом можуть бути відварені субпродукти: печінка (кирг. боор), легені, шлунок, напівфабрикати з конини (кирг. карта́, чучук). Відварені курдюк і печінку нарізають тонкими скибочками (кирг. куйрук-боор) та пригощають ними всіх гостей. Після того, як бешбармак був з'їдений, господар застілля надпивав із чашки юшку, заправлену сиром (курут) і передавав її одному з гостей, зазвичай почесному. Гість, як і господар, трохи надпивав з чашки, а потім передавав її своєму сусідові, і чашка таким чином обходила по колу всіх учасників трапези. Після цього присутні вимовляли з поклоном вдячну молитву, вставали, знову омивали руки і, розташувавшись зручніше, переходили до пиття кумису або чаю. ЦікавинкиЗазвичай бешбармак готується з нагоди прийому почесних гостей або на великі свята. З цією метою ріжуть барана та варять його частинами у великих казанах. Почесному гостю за традицією дістається голова барана, він ділить її серед усіх інших учасників трапези згідно з положенням і віком. Зазвичай таке частування супроводжується побажаннями миру, добра й благополуччя. М'ясо для бешбармака за традицією готує чоловік, локшину розгортає тільки жінка. Спочатку ця страва складалася тільки з баранини, яловичини, конини, верблюжатини, багато пізніше до неї стали додавати тонко розкачану домашню локшину, соус і делікатеси з конини: тонкі ковбаски. Пласт домашнього тіста ріжеться тонкою локшиною (у Башкортостані — квадратами або ромбами). У бешбармак у різних областях Сходу додають всілякі додаткові інгредієнти: на півночі країни та в Башкирії кладуть варену картоплю. При цьому, щоб підкреслити смак м'яса, у страву додають мінімум спецій. Калорійність страви висока: у 100 грамах бешбармаку від 600 до 1000 калорій у залежності від виду м'яса, його жирності та додаткових продуктів. Через високу поживність страви до бешбармаку ніколи не пропонують закуски, іноді – домашні соління та чарку охолодженої горілки. Спекотний клімат Середньої Азії диктує особливі умови подання бешбармаку: страва готується для одноразового споживання. Див. такожПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia