Літературна башкирська мова сформувалась у пожовтневий період на базі двох провідних діалектів — куваканського (південно-східного) і юрматинського (північно-західного). В основі алфавіту башкирської мови — російська графіка (1940).
У світі нараховується 1,2 млн мовців.[1] За даними Всеросійського перепису населення 2010 року башкирською мовою у Російській Федерації володіють 1 152 404 осіб, з них: 977 484 башкир, 131 950 татар, 20 258 росіян, 6 276 чувашів, 3 211 марі, 1 953 казахів, 1 630 удмуртів, 1 279 узбеків та 8 363 особи інших національностей.[2]
З кожним роком сфера застосування башкирської мови скорочується, як і скорочується чисельність мовців. Так у 2018—2019 навчальному році в РБ вивчаються 11 рідних мов. Це башкирська, білоруська, латиська, марійська, мордовська, німецька, російська, татарська, удмуртська, українська і чуваська мови.
Російську мову як рідну обрали 63,05 % учнів, башкирську — 15,6 %, татарську — 9,45 %, марійську — 1,11 %, чуваську — 0,74 %. При цьому башкирську і російську (як рідну) вивчатимуть у всіх загальноосвітніх закладах РБ. Татарська як рідна викладатиметься в 12 муніципальних районах і 3-х міських округах. Уроки чуваської заплановані в 5 муніципальних районах, а уроки марійської — в одному районі.[3]
Сучасна башкирська мова, як і сучасна татарська мова, бере свій початок з кипчацької групи мов. Сьогодні мова має багато діалектів, які дуже схожі на татарську. У минулому башкири використовували татарську як письмову мову. У 15-му сторіччі башкири перейшли з чагатайської (проте, згідно з деякими дослідниками, перейшли з давньотатарського варіанту чагатайської мови) на сучасну татарську, яка була у використанні до 1923. Як татарська, так і чагатайська використовували арабську абетку. У 1923 була створена башкирська письмова система на базі арабської абетки.
У 1930 абетка була замінена на латинську основу. І, нарешті, у 1938 — на кирилицю, яка використовується і сьогодні з додаванням деяких букв: Ә ә [æ], Ө ө [œ], [[Ү|Ү ү[y]]], [[Ғ|Ғ ғ[ɣ]]], [[Ҡ|Ҡ ҡ[q]]], [[Ң|Ң ң[ŋ]]], [[Ҙ|Ҙ ҙ[ð]]], [[Ҫ|Ҫ ҫ[θ]]], [[Һ|Һ һ[h]]].
Дитяча книга, написана башкирською латинкою. Башкортостан, 1934 р.
↑Галяутдинов И. Г., Ишбердин Э. Ф. Башкирский литературный язык.// Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 156—157. — 672 с. — ISBN 5-88185-001-7
1класифікація мови або мовної групи спірна; 2 застосування терміна «мова» суперечливо (див. Проблема «мова чи діалект»); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови
