Гунська мова

Гунська мова
źawńuχ / śonuχ / śawnuχ
Поширена вмертва мова
РегіонПівденна Європа, Казахстан, Південний Сибір, Східна Європа
Носії~
ПисемністьXiongnu Scriptd
КласифікаціяАлтайська

 Тюркська

   Булгарська
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1—
ISO 639-2—
ISO 639-3xhc

Гунська мова — вважається зниклою мовою, але, можливо, живим її продовженням через хозаро-булгарську стадію розвитку є чуваська мова. Наявні пам'ятки писемності гунів виконані писемністю Согдійського походження (написи на посуді). До недавніх пір вважалося, що гуни не мали писемності, і про мову гунів судили по нечисленних гунських словах, сильно спотворених в грецькій або латинській літерації — головним чином по іменах, по яких можна було судити лише про тюркське походження мови (див. «Europe: The Origins of the Huns» [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] або «Khan Diggiz Dish Inscriptions» [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.]). Як пише Encyclopaedia Britannica, існує припущення, що нарівні з хозарською належала до мов r--і l-типу (булгарська гілка тюркських мов), до яких із живих тюркських відноситься тільки чуваська (інші живі тюркські мови відносяться до мов z-і š-типів). Незавершене дешифрування гунських написів на посуді підтверджує це припущення.

Були зроблені спроби виявити зв'язок гунської мови з угорською. Угорські легенди та історії середньовіччя передбачають тісний зв'язок з гунами. Ім'я Гунор збереглося в легендах і (з декількома гунськими іменами, такі, як Аттіла) використовується як ім'я в сучасній Угорщині. Багато угорців поділяють переконання, що секеї, угорська етнічна група в Румунії, є нащадками групи гунів, які залишилися в Карпатах після 454 року.

Було висловлено припущення, що гунська мова була пов'язана з хунну, але наукового консенсусу щодо того, якою мовою розмовляли хунну, немає[1][2][3].

Джерела про гунську мову

Пріск та історик 6 ст. Йордан, записали три слова із мови гунів:

У селищах відпускали нам у їжу — замість пшениці — просо, замість вина, так званий у тубільців «медос». Наступні за нами служителі отримували просо і питво, що добується з ячменю, яке варвари називають «камос».
Після того, як він [Атілла] був оплаканий такими стогнаннями, гуни справили на його кургані «страву», так називають це вони самі, супроводжуючи її величезним бенкетом…

— [4]

  • Слово «медос», в оригіналі μέδος (médos) — напій схожий на медовуху, ймовірно має германське походження, порівняйте прагерманське *meduz («мед»).
  • Слово «страва», в оригіналі strava — поминання, ймовірно слов'янського походження від праслов'янського *sъtrava («їжа; страва»).
  • Слово «камос» в оригіналі kamos — напій з ячменю, теж ймовірно індоєвропейського походження, можливо іранського.

Примітки

  1. ↑ The autonomous Hunnic language was evidenced — summary[недоступне посилання], Prof. Uchiraltu: The words of Hunnic language, 2007, Inner Mongolian University Press
  2. ↑ The Asian Huns in the Chinese sources. Katalin Csornai, 2007, Budapest, Hungary summary[недоступне посилання]
  3. ↑ Dr. OBRUSÁNSZKY, Borbála: The History and Civilization of the Huns. Paper of the University of Amsterdam, 8 October 2007. Page 60. http://www.epa.oszk.hu/00000/00007/00028/pdf/00028.pdf [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.]
  4. ↑ СКАЗАНИЯ ПРИСКА ПАНИЙСКОГО. (ПЕРЕВОД С ГРЕЧЕСКОГО). Процитовано 1 лютого 2014.

Джерела