Іркліївська сотня

Іркліївська сотня
Основні дані
Полк:	по 1648 рік — Переяславський 1648—1649 — Іркліївський 1649—1658 — Кропивнянський 1658—1663 — Іркліївський 1663—1782 — Переяславський
Утворена:	у 1630-х роках
Ліквідована:	у 1782 році
Населені пункти
Центр:	містечко Іркліїв
Кількість містечок:	1 [1]
Кількість слобід:	1 [1]: Більки [2]
Кількість сіл:	14 [1]: Скородистик[3], Митьки[2], Самовиця[2], Мутишанці[2], Пищики[2], Бузьки[2], Каврай, Демки[2], Мойсенці[2], Васютинці[3], Старі Васютинці[2], Налісні[2], Котлів[2], Москаленки[3].
Кількість хуторів:	27 [1]
Сотенна влада
Сотники

Іркліївська сотня — 1648—1782 роки — належить до найстаріших лівобережних реєстрових козацьких сотень. Сотенний центр: містечко Іркліїв, нині — село Іркліїв Чорнобаїського району Черкаської області.

Історія

Виникла у складі Переяславського козацького полку Речі Посполитої на початку 1630-х років. У реєстрі козацької старшини 1638 року по Іркліївській сотні Переяславського полку значиться сотник Папкевич Мисько [Матвій Панкевич] та отаман Гаврило Кулага. Отже, у складі армії Богдана Хмельницького Іркліївська сотня діяла вже на початку 1648 року. Тоді ж сформувався і окремий Іркліївський полк (1648—1649 роки), складовою якого була і полкова сотня. Очолив полк Михайло Телюченко. У зв'язку зі скороченням козацького реєстру за Зборівською угодою і ліквідацією Іркліївського полку 16 жовтня 1649 року. Іркліївська сотня у складі трьох підрозділів, які назагал нараховували 631 козака, була включена до Кропивнянського полку (1649—1658 роки), в якому перебувала весь час його існування.

Після ліквідації гетьманом Іваном Виговським Кропивнянського полку у 1658 році і відновлення Іркліївського полку (1658—1663 роки), Іркліївська полкова сотня протягом 1658—1663 pp. перебувала в складі останнього. У 1663 році гетьман Іван Брюховецький ліквідував Іркліївський полк, який підтримував його політичного противника Якима Сомка (до речі, полковником в Ірклієві у 1658—1663 роках був Матяш Панкевич [Папкевич Мисько]), а колишню полкову сотню включив до Переяславського полку. Відтак від 1663 р. і до ліквідації у 1782 р. Іркліївська сотня була військово-тактичною та адміністративно-судовою одиницею Переяславського полку. Після скасування територія сотні розподілена між Золотоніським та Городиським [Градизьким] повітами Київського намісництва.

Сотенна старшина

Сотники

Клим Семенович (1-ї сотні, 1649) Вергун Кузьма (2-ї сотні, 1649) Воропай Іван (3-ї сотні, 1649) Матяш Тиміш (1665) Буша Терентій (1670) Андрущенко Пилип (1672) Тулуб Дем'ян (1674—1676) Рубан Григорій (1676—1682) Петренко Ярема (1688) Завойко Василь Савич (1689—1690) Тулуб Дем'ян (1690—1711) Рубан Григорій (1702, 1708, н.) Велбінський Тарас Трохимович (1711—1715)

Требинський Славуй Миколайович (1716—1739) Красовський Семен (1718—1719; 1721; 1725; 1727—1729, н.) Рубан Максим (1721; 1729—1731; 1740; 1745, н.) Копил Іван (1721; 1725—1727; 1729) Требинський Максим Миколайович (1722, н.) Тур Іван (1723, н.) Журба Іван (1724; 1732, н.) Джулай Степан Іванович (1726; 1737, н.) Требинський Олексій Миколайович (1739—1753) Завойко Павло Петрович (1753—1763) Красовський Семен Остапович (1763—1779) Юзефович Павло Остапович (1779—1781) Кононович Олексій Йосипович (1781—1782)

Писарі

• Ісаєвич Іван (1688)
• Джулай Іван Семенович (1699)
• Деменко Андрій (1700)
• Джулай Іван Семенович (1703)
• Журба Іван (1703—1707)
• Джулай Яків Іванович (1707—1709)
• Джулай Степан Іванович (1718—1728)
• Перехрест Антон Андрійович (1726; 1731)
• Рубан Іван (1730)
• Олександрівський-Москаль Іван Федорович (1732—1746)
• Джулай Іван Семенович (1746)
• Олександрівський-Москаль Григорій Іванович (1746—1748)
• Устимович Мартин (1748—1764)
• Нестерович Семен (1764—1767)
• Дорошенко Роман (1769—1782)

Осавули

• Журба Лук'ян (1736—1746)
• Чорний Тимофій (1748)
• Чорний Яків (1752—1754)
• Доброштан Семен (1764)
• Война Трохим (1771—1782)

Хорунжі

• Рубан Степан (1734—1738)
• Сененко Опанас (1740—1754)
• Матяш Матвій (1771—1782)

Городові отамани

Логвин Семен (1670) Бабич Василь (1672) Северин (1674) Батрак Кирило (1676; 1688) Рубан Григорій (1676; 1690—1691; 1700—1701) Пилип Іванович (1702) Красовський Семен (1702; 1714; 1719) Грушка Степан (1707; 1719) Гунта Филон (1711) Джулай Яків (1718) Журба Іван (1718; 1721; 1725—1729; 1731—1734; 1736)

Копил Іван (1721; 1727) Мезин Григорій (1724) Рубан Іван (1732) Рубан Максим (1737—1747) Джулай Степан (1746—1750) Рубан Федір (1751; 1753; 1755—1763) Джулай Федір Якович (1752—1754) Журба Федір (1764—1765) Мойсеєнко Федір (1773—1774) Устимович Мартин (1775) Устимович Степан (1778—1782)

Населені пункти

Бузьки, село; Васютинці, село; Воронинці[4], село; Демки, село; Загородище, село; Іркліїв, містечко; Каврай, хутір; Канівці[4], село; Котлів, село; Крутьки[4], село; Лихоліти[4], село; Мельники[4], село; Митьки, село; Мойсинці, село; Москаленки, село; Мотишинці, село; Наліски, село; Пищики, село; Ревбинці[4], село; Скородистик, село; Сомовиця, село; Старе село. Хутори: Коропа Федора, козака; Рубана Федора, козака.

В Рум'янцевському описі 1765—1769 років до сотні долучено села Білки, Коврай, Краснохижинець, Медники, Отари, Приліпки.

Майже всі ці поселення У 1959-60 роках будуть затоплені Кременчуцьким водосховищем. Виключеня складуть Іркліїв, Коврай та ще 7-м найпівнічніших поселень сотні, що з 1757 року будуть у складі відновленої Канівцівській сотні.

Опис Іркліївської сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Іркліївської сотні напередодні ліквідації[5]:

Населені пункти Іркліївської сотні [1]	Дворян і шляхетства	Різночинців	Духовенства	Церковників	Греків	Хат					Всього
						козаків виборних	козаків підпомічників	міщан	посполитих коронних, в тому числі рангових	посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків	хат	за останньою 1764 року ревізії душ
У Золотоніському повіті:
слобода Більки	—	—	—	—	—	10	18	—	—	4	32	3//
У Городиському повіті:
містечко Іркліїв	5	25	6	4	—	186	147	—	5	199	537	—
село Скородистик	—	4	1	3	—	159	24	—	—	21	204	—
село Митьки	1	2	1	2	—	86	17	—	26	32	161	—
село Самовиця	1	2	1	1	—	26	36	—	—	8	70	—
село Мутишанці	—	—	1	1	—	20	17	—	—	3	40	—
село Пищики	—	1	2	2	—	39	35	—	—	5	79	—
селище Бузьки	—	1	—	—	—	55	17	—	—	9	81	—
селище Коврай	1	—	—	—	—	—	—	—	—	85	85	—
селище Демки	—	1	—	—	—	56	35	—	—	2	93	—
село Мойсенці	—	—	1	—	—	95	14	—	—	3	112	—
село Васютинці і селище Старі Васютинці	1	7	2	—	—	261	124	—	—	69	454	—
селище На Лісняхь	—	—	—	—	—	30	18	—	—	—	48	—
селище Котлів	—	—	—	—	—	40	9	—	—	11	60	—
село Москаленки	—	2	2	—	—	117	39	—	—	15	171	—
1. хутір Бунчукового товарища Красовського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	4	4	—
2. хутір козака Коцового	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
3. хутір полкового канцеляриста Ясѣнського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
4. хутір сотника Лукашевича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	12	12	—
5. хутір козака Ляха	—	—	—	—	—	—	—	—	—	3	3	—
6. хутір військового канцеляриста Жулая	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
7. хутір козака Богуша	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
8. хутір намісника Александровича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
9. хутір Мѣзин	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
10. хутір возного Гайдовського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
11. хутір бунчукового товариша Требинського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
12. хутір того ж Требинського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	12	12	—
13. хутір значкового товариша Красовського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
14. хутір козака Касименка	—	—	—	—	—	—	—	—	—	3	3	—
15. хутір військового канцеляриста Жулая	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
16. хутір козака Грушки	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
17. хутір возного Журби	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
18. хутір значкового товариша Мигрина	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
19. хутір отамана Явтушевського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
20. хутір осавула сотенного Войни	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
21. хутір козака виборного Митѣ	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
22. хутір отамана сотенного Санка	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
23. хутір військового канцеляриста Жулая	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
24. хутір козака Якима Митѣ	—	—	—	—	—	1	—	—	—	1	2	—
25. хутір козаків Ковтунів	—	—	—	—	—	1	—	—	—	—	1	—
26. хутір отамана Устимова	—	—	—	—	—	—	—	—	—	6	6	—
27. хутір козаків Вирвикішок	—	—	—	—	—	4	—	—	—	2	6	—
Разом у частині сотні Іркліївської	9	45	17	13	—	1176	532	—	31	530	2269	4782

Примітки

1. За описом Київського намісництва у 1781 р.
2. У 1959-60 роках затоплене Кременчуцьким водосховищем
3. У 1959-60 роках переселене у зв'язку із затопленням Кременчуцьким водосховищем
4. З 1757 року в складі Канівцівської сотні
5. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 108, 143

Література

• Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С.145-146.
• Заруба В. М. Українські серби Угричичі-Требинські. Історико-генеалогічне дослідження. Дніпро: Ліра, 2023. 490 с., іл.
• Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005. — С. 159—160.