Кількість козаків в сотні — 125 осіб, шляхтичів — 13 осіб відповідно.
Козацько-селянськими були містечко Піщане (438 козацьких і 97 селянських хат) та Шабельники (відповідно 42 і 29 хат). Повністю селянським було село Нова Гребля (31 хата).
У Літописі Самовидця розповідається, що в 1687 році на території сотні була велика сутичка між турецько-татарським і українсько-московським військом.
Центр — містечко Піщане. На той час це було містечко, в якому майже єдиними промислом було млинарство.
Крім відомої присяги 1654 року, склад Піщанської сотні можна прослідити зокрема за реєстрами (компутами) 1732, 1741, 1743, 1750 та 1752 р.р. та присягами 1718, 1732 та 1762 р.р.
На 1750—1769 роки за сотнею записані: містечко Піщане, село Передеріївка (?), село Городиський хутір, село Шабельники, хутір Городиський та ще дев'ять хуторів.
У полі печатки Піщанської сотні від 1766 року — дві стріли вістрями вліво, під хрестом. Знизу — напівмісяць рогами догори; згори літера «П», праворуч — «С», ліворуч — «П», навколо — вінок. Форма печатки — овальна. Розмір печатки — 25×23 мм.
↑Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 106
Література
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва. Переяславський полк. Київ. 2004.
Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005. — С. 152—154.