Трахтемирівська сотня

Трахтемирівська сотня
Основні дані
Полк: 1649-1667 — Канівський полк
1667-1782 — Переяславський
Утворена: 1648
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Трахтемирів
Кількість слобід: Карань, Полуботькова
Кількість сіл: Стовп'яги, Гречаники, Яшники, Підсінне, Андруші, Козинці, В'юнище, Городище.
Кількість хуторів: 11 [1]
Сотенна влада
Сотники

Трахтемирівська сотня (вона ж і Терехтемирівська) — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку у добу Гетьманщини.

Історія

Одним із найстаріших козацьких осередків було містечко Трахтемирів яке відоме з кінця XVI ст. Від початку XVII ст. це був центр українського реєстрового козацтва. В 30-х років XVII ст. тут сформувався Канівський козацький полк, на території якого знаходився і Трахтемирів. Козацький військовий загін армії Б. Хмельницького утворився у ньому ще на початку 1648 року, як адміністративно-військовий підрозділ Канівського полку. Трахтемирівська сотня юридично оформлена за Зборівським трактатом у жовтні 1649 року у кількості 167 козаків. Протягом 1649—1667 pp. була у складі Канівського полку.

Після Андрусівської угоди Трахтемирів, хоч і лежав на правому березі Дніпра, відійшов до Московського царства і був включений разом з околицею та лівобережними селами, біля Трахтемирівської переправи через Дніпро, до Переяславського полку. У його складі сотня перебувала від 1667 до 1782 року.

Поселення Трахтемирівської сотні в 1750—1769 роках: Андруші, В'юнище, Городище, Гречаники, Караньська слобода, Козинці, Підбілки (?), Підсінне, Полуботькова слобода, Стовп'яги, Яшники. Сотенний центр: містечко Трахтемирів.

Після ліквідації сотні в 1782 році, її поселення увійшли до Переяславського повіту Київського намісництва. У 1970-х роках, більшість з них будуть затопленні водами Дніпра зі створенням Канівського водосховища.

Сотенний устрій

Сотники

  • Цепковський (1649)
  • Бутенко Андрій (1659)
  • Сергій (1660)
  • Труш (1665)
  • Лесенко Семен (1682)
  • Цибуленко Семен (1682—1683)
  • Дараган Федір (1695—1706)
  • Іскра Клим Захарович (1708—1712)
  • Рустанович Яків (1717—1732)
  • Гриневич Сава Петрович (1732—1754)
  • Дах Костянтин (1736; 1737)
  • Милаш Григорій (1738; 1739)
  • Салута Степан (1747, н.)
  • Киселівський Федір (1754—1755)
  • Гриневич Сава Петрович (1755—1757)
  • Гриневич Михайло Савич (1757—1767)
  • Гриневич Федір Савич (1767—1779)

Писарі

  • Логвинович Герман (1732—1734)
  • Кіндратович Іван (1736—1737)
  • Гаврилович Яким (1738—1740)
  • Василевич Назар (1741—1746)
  • Романович Григорій (1752)
  • Романович Йосип (1758—1763)
  • Сірик Степан (1768)
  • Бечка Степан (1769—1782)

Осавули

  • Федоренко Яким (1732)
  • Печеник Лаврін (1734)
  • Бович Дмитро (1736)
  • Матяш Федір (1737—1762)
  • Ємець Антін (1767—1782)

Хорунжі

  • Бовенко Василь (1729—1732)
  • Тарасенко Максим (1734)
  • Матюк Денис Тимофійович (1736)
  • Туркало [Турченко] Ярема 1737—1762)
  • Середа Григорій (1766)
  • Савенко Григорій (1769—1772)
  • Матвієнко Яків (1772—1776)
  • Курилко Данило (1776—1782).

Городові отамани

  • Дах Костянтин (1731—1737)
  • Милаш Григорій (1738—1739)
  • Салута Степан (1741)
  • Городниченко Андрій (1743—1746)
  • Масло Григорій (1752)
  • Кривенко Андрій (1757—1758)
  • Чубук Марко (1762)
  • Савенко Григорій (1772—1774)
  • Солонина Павло 1779—1782)

Опис Трахтемирівської сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні такі дані про основні села та населення Трахтемирівської сотні напередодні ліквідації[2]:

Села, селища, слободи і хутори
Трахтемирівської сотні, що у Переяславському повіті (тобто на лівому березі Дніпра)
[1] 		Дворян і шляхетства
 Різночинців
 Духовенства
 Церковників
 Греків
 Хат Всього
козаків виборних козаків підпомічників міщан посполитих коронних, в тому числі рангових посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
село Стовп'яги з селищем Гречаники 1 3 1 1 — 30 23 — 11 40 104 —
село Яшники — — 1 1 — 5 15 — — 64 84 —
село Підсінне 1 2 1 1 — 26 20 — — 30 76 —
село Андруші — — 1 — — — — — — 38 38 —
слобода Карань — — — — — — — — — 34 34 —
слобода Полуботькова 1 — — — — — — — — 19 19 —
село Козинці 2 — 1 1 — 28 16 — — 29 73 —
село В'юнище 1 1 1 1 — 18 12 — — 69 99 —
селище Городище — — — — — 18 9 — — 11 38 —
хутір Гречаницький — — — — — — — — — 4 4 —
хутір судді полкового Лебединського — — — — — — — — — 2 2 —
хутір ранговий коменданта переяславського — — — — — — — — 1 — 1 —
хутір колезького асесора Гриневича — — — — — — — — — 1 1 —
хутір Голосіївський — — — — — — — — — 1 1 —
хутір судді полкового Дарагана — — — — — — — — — 1 1 —
хутір бунчукового товариша Маркевича — — — — — — — — — 4 4 —
хутір Чаплінський — — — — — — — — — 1 1 —
хутір судді полкового Ісаєвича — — — — — — — — — 3 3 —
хутір Кафедрального Переяславського монастиря — — — — — — — — — 1 1 —
хутір судді полкового Дарагана — — — — — — — — — 1 1 —
Всього у сотні Трахтемирівській 6 6 6 5 — 125 95 — 12 353 585 1431

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б За описом Київського намісництва на 1781 р.
  2. ↑ Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 101—102

Література

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 210-211.
  • Кривошея В.В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — Київ : Стилос, 2005. — С. 149-150.
  • Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769. Покажчик населених пунктів. — Київ, 1959. — С. 64-65.


Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.