Бориспільська сотня

Бориспільська сотня
Основні дані
Полк: 1638—1752 — Переяславський

1752—1782 — Київський

Утворена: 1638
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Бориспіль
Кількість містечок: 1[1]
Кількість сіл: 10[1]: Княжичі, Проців, Вишеньки, Гнідин, Бортничі, Нестерівка, Іванків, Перегуди, Дударків, Требухів.
Кількість хуторів: 19[1]
Сотенна влада
Сотники

Бориспільська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Переяславського, а згодом Київського полку за Гетьманщини.

Історія

За ординаційним реєстром 1638 року Бориспільська сотня входила до Переяславського полку на чолі з сотником Северином Мокієвським. Ймовірно, що вона сформувалася у складі Переяславського полку як повстанський військовий підрозділ ще весною 1648 року. Юридично оформлена і включена до Переяславського полку Зборівською угодою у 1649 році та «Реєстром» 16 жовтня. Від 1649 року і до 1752 року перебувала у складі Переяславського полку. Сотенний центр — містечко Бориспіль.

У 1752 році гетьман Кирило Розумовський в ході адміністративної реформи на Лівобережній Україні підпорядкував сотню Київському полку.

В 1782 році Бориспільська сотня була ліквідована, а територія розподілена поміж Київським та Остерським повітами Київського намісництва.

Сотенна старшина

Див. також: Сотенна старшина

Список сотників Бориспільської сотні

№ Ім'я Початок Завершення Прим.
1 Антон Гарасименко 1649 1653
2 Семен Світличний 1653[2]
3 Тиміш Цецюра 1656 вересень 1658[3]
4 Степан Сулима 1659
5 Василь Волочай 1660
6 Никон Бут 1661
7 Григорій Гаркуша 1661 1663
8 Василь Носач 1663 наказний сотник — Данило Гордійович Кулик (1664)
9 Ручка 1665
10 Іван Новакович 1669 наказний сотник — Федір Вовк (1670)
11 Василь Носач 1672 наказний сотник — Лук'ян Григоренко (1672)
12 Іван Новакович 1673 вдруге
12 Василь Волочай 1676
13 Іван Новакович 1678 втретє
14 Лук'ян Григоренко 1678 1680
15 Федір Магіровський 1682 1687 наказні сотники: Василь Москаленко (1682); Конон Сенич (1686); Лук'ян Григоренко (1686); Іван Шорсткий (1687—1688)
16 Михайло Розлач 1690
17 Григорій Гордієнко 1692
18 Іван Шорсткий 1694
19 Федір Магіровський 1696 1697 наказний сотник — Микола Карабан (1697)
20 Іван Перехрест 1698
21 Василь Лавренченко 1703
22 Семен Новакович 1704 1716
23 Іван Забіла 1716 1719
24 Степан Афендик 1719 1752 наказні сотники: Жиян Олександр (1720, 1725); Кіндрат Гапонович Шум (1721, 1729); Лазар (1723); Мартин Горкун (1731); Лук'ян Яковенко (1731);
Кость Яковенко (1734); Роман Гордієнко (1738, 1740); Гаврило Височан (1740); Роман Сенич (1740, 1741); Яким Яковенко (1740); Іван Яковенко (1740)
25 Юрій Забіла 1750
26 Максим Афендик 1752 1770
27 Корній Афендик 1770 1782

Список отаманів Бориспільської сотні

  • Сидір Нестеровський (або Гапоненко) (? -1652 — ?);
  • Ждан Кривохижа (? -1653- ?);
  • Данило Шепеленко (1654);
  • Данило Шордійович Кулик (1660, 1661);
  • Сидір Ілліч Поклонченко (? — 1661—1662 — ?);
  • Данило Гордійович Кулик (1662);
  • Сахно Розвиска (1664);
  • Давид Верненко (1665—1666, 1682—1683);
  • Василь Волочай (1669—1671);
  • Онисько Рудченко (1672, 1678, нак.);
  • Нестор Помошний (1673);
  • Іван Шорсткий (1676—1677, 1680, 1685, 1688—1689);
  • Лука Гриненко (1678, 1682, 1687—1688);
  • Василь Москаль (1678—1680, 1697—1698);
  • Іван Горкун (1686);
  • Григорій Кириченко (1687);
  • Гордій Коваленко (Ковалівський) (1688);
  • МикитаЛевоненко (1696—1697, 1698);
  • Ісій Матвійович (1703);
  • Самійло Дганяк (1712);
  • Кіндрат Гапонович Шум (1715—1716);
  • Іван Шорсткий (1719);
  • Кіндрат Гапонович Шум (? — 1721 — ?);
  • Яким Кузьменко (1723—1726, 1731);
  • Іван Жиян (1728);
  • Іван Зленко (1728—1729);
  • Кіндрат Гапонович Шум (1729-?);
  • Мартин Горкун (1731);
  • Прокіп Гаркавенко (1731);
  • Лука Яковенко (1731);
  • Павло Лук'яненко (1734, 1736, 1738);
  • Остап Михайленко (1736);
  • Йосип Іванович Безлюда (1737);
  • Лесько Гиченко (1737);
  • Левко і Ничипор Хурські (1739, нак.);
  • Яким Горкавенко (1740);
  • Микола Щиголь (1740);
  • Левко Колодяжний (1740);
  • Йосип Безпедний (1740);
  • Роман Сенко (1741—1744);
  • Гаврило Височан (1744);
  • Роман Сенко (1746—1750);
  • Шевченко (1750);
  • Роман Сенко (1752);
  • Степан Кузьменко (і753-755);
  • Василь Ярмак (1755);
  • Гаврило Височан (? 1755—1758 — ?);
  • Іван Якимович Щербак (1759—1761);
  • Йосип Горковський (1760—1763);
  • Степан Кузьменко (1763—1766);
  • Пилип Михайлович Розлач (1771—1772 — ?).

Список писарів Бориспільської сотні

  • Роман Стефанович (? — 1685—1687 — ?);
  • Юхим Васильович (1698);
  • Григорій Тимішович (1715—1716);
  • Артем Леонтійович Зеленський (? — 1717—1723 — ?);
  • Дадзинський (1725);
  • Сидір Федорович Шкурка (1728);
  • Федір Федорович (1729);
  • Павло Митрофанович (1731);
  • Сидір Федорович Шкурка (1732);
  • Мойсей Лещинський (1734, 1737 нак.);
  • Андрій Борисенко (1736);
  • Сидір Федорович Шкурка (1736—1749);
  • Пилип Іванович Тишко (Тищенко) (1749—1751 — ?);
  • Іван Яковенко (1754);
  • Пилип Іванович Тишко (Тищенко) (? — 1755—1759);
  • Іван Яновський (1759-17б7).

Список осавулів Бориспільської сотні

  • Мойсей Світличний (? — 1735—1737 — ?);
  • Іван Опанасович Світличний (1738);
  • Іван Карпенко (1740);
  • Корній Буняка (?-1746-?);
  • Федір Обеда (1748);
  • Іван Максименко (1749);
  • Василь Ярмак (1754);
  • Іван Безлюд (1753—1759);
  • Василь Ярмак (1759);
  • Іван Ключинський (1774—1776 — ?).

Список хорунжих Бориспільської сотні

  • Фесько Нехорошко (? — 1676—1677);
  • Степан Волочаєнко (1680—1685);
  • Павло Філонович (1697);
  • Іван Бублик (1722, 1726, 1731);
  • Леонтій Бублик (1735—1736);
  • Олексій Бублик (1737);
  • Федір Кузьменко (1738, 1740—1743);
  • Михайло Кордаш (? — 1746 — ?);
  • Михайло Афендик (1751);
  • Григорій Жук (1752—1754 — 1779 — ?).

Опис Бориспільської сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про неселені пункти та населення Бориспільської сотні напередодні ліквідації[4]:

Населені пункти[1] Дворян і шляхетства Різночинців Духовенства Церковників Греків Хат Всього
Назва Тип козаків виборних козаків підпомічників міщан посполитих коронних, в тому числі рангових посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
У Київському повіті:
Княжичі с. — — 1 1 — — — — — 60 60 —
Проців сел. — — — — — — — — — 46 46 —
Вишеньки с. — — 1 2 — — 4 — — 113 117 —
Гнідин с. — — 1 2 — — 6 — — 67 73 —
Бортничі с. — — 1 2 — — 3 — — 69 72 —
Нестерівка сел. — — — — — — — — 31 — 31 —
Біля селища Нестерівки:
1. козака Щегля		 хут. — — — — — — — — — 1 1 —
Біля селища Проців
2. генерал-поручника Дарагана		 хут. — — — — — — — — — 1 1 —
3. Ревне хут. — — — — — — — — — 13 13 —
4. Мартусівка хут. — — — — — — — — — 12 12 —
5. Кочуківське хут. — — — — — — — — — 2 2 —
Біля села Гнідин
6. Nѣготинѣ		 хут. — — — — — — — — — 1 1 —
Біля села Бортничі:
7. Тростянцѣ		 хут. — — — — — — — — — 3 3 —
8. козака Драника хут. — — — — — — — — — 1 1 —
9. військ. тов. Афендика хут. — — — — — — — — — 1 1 —
10. колез. асес. Лусти хут. — — — — — — — — — 2 2 —
11. надвірн. радника Сулими посполитого Дрона хут. — — — — — — — — — 1 1 —
Біля села Княжичі
12. Дарницький		 хут. — — — — — — — — — 1 1 —
13. Середній, він же і Дарницький хут. — — — — — — — — — 1 1 —
14. Троїцького Лікарняного монастиря, також Дарницький хут. — — — — — — — — — 1 1 —
Разом — — 4 7 — — 13 — 31 396 440 1494
У Остерському повіті:
Бориспіль міс. 7 8 7 8 — 225 277 — — 497 999 —
Іванків с. — — 2 4 — 69 32 — — 137 238 —
Перегуди сел. — — — — — — — — — 29 29 —
Дударків с. — — 1 1 — 22 — — — 126 148 —
Требухів с. — 3 1 1 — 28 16 — — 141 185 —
1. у села Перегуди генерал-поручника Дарагана хут. — — — — — — — — — 3 3 —
2. Києво-Лікарняного монастиря хут. — — — — — — — — — 2 2 —
3. колез. асесора Лусти хут. — — — — — — — — — 1 1 —
Біля Борисполя:
4. коз. Саска		 хут. — — — — — — — — — 1 1 —
5. отамана Яновського хут. — — — — — — — — — 1 1 —
Разом 7 11 11 14 — 344 325 — — 938 1607 4710
Всього у сотні Бориспіській 7 11 15 21 — 344 338 — 31 1334 2047 6204

Примітки

  1. ↑ а б в г За описом Київського намісництва у 1781 р.
  2. ↑ Кривошея, 2008, с. 92.
  3. ↑ Кривошея, 2008, с. 130.
  4. ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93-94, 99-100

Література та джерела

Бориспільська сотня
у сестринських Вікіпроєктах


Історія України Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.