Іван Кантій Шептицький

Іван Кантій Шептицький
Іван Кантій Шептицький
Народився	1 жовтня 1836 ; Прилбичі, Яворівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер	13 листопада 1912 (76 років) ; Прилбичі, Яворівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Діяльність	політик
Посада	посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd
Рід	Шептицькі
У шлюбі з	Шептицька Софія
Діти	Андрей (Шептицький), Климентій (Шептицький), Станіслав Шептицький, Александер Шептицький і Леон Шептицький
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Граф Іван (Ян) Кантій Реміґій Шептицький гербу власного (пол. Jan Kanty Remigian Szeptycki; 1 жовтня 1836, Прилбичі — 13 листопада 1912, там само) — галицький великий землевласник, громадсько-політичний діяч, австрійський спадковий граф. Посол до Галицького крайового сейму з І-ї курії великої земельної власности. Представник аристократичного роду Шептицьких. Батько митрополита УГКЦ Андрея Шептицького (хоча його батько Іван був римо-католиком).

Життєпис

Батько — Петро Павло Леопольд Шептицький (1808–43), член Галицького станового сейму з 1839. Мати — дружина батька Ружа Тереза Коссецька. За родинними переказами, правдоподібно^[1] Ян Баптист Шептицький (1770—1831)^[2], дід І. К. Шептицького став римо-католиком. Його стрийком був Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855, член Галицького станового сейму^[2]).

У 1848–54 навчався у Другій вищій гімназії (відома також як Домініканська) у Львові, однак іспит зрілости склав екстерном у 1856. Як надзвичайний слухач розпочав студії на філософському відділі Львівського університету, однак після першого року перервав навчання через необхідність розпоряджатися доволі значним маєтком (Прилбичі, Брухналь, Дев'ятники, Ятв'яги, Кологори), яким управляла мати-удова^[1]. У 1871 році отримав графський титул.

1901 року одноголосно знову обраний послом до Галицького крайового сойму з курії сільських гмін у виборчому окрузі Яворів^[3].

Посол третьої й четвертої каденцій австрійського парламенту (1870—1873) від Сойму, представляв судові повіти Перемиського округу (Перемишль, Нижанковичі, Ярослав, Сенява, Радимно, Яворів, Краковець, Мостиська, Судова Вишня)^[4].

Сім'я

Дружина — графиня Зофія Фредро (шлюб — 1 жовтня 1861 в костелі бернардинів у Львові^[5]), донька відомого польського письменника графа Александера Фредра, який посідав маєтності на Львівщині, у Львові, його пам'ятник стояв у місті навпроти сучасної вулиці Фредрів до 1939 року. Діти:

Стефан (1862—1864);
Юрій (Єжи) Петро (1863—1880);
Роман Марія Олександр, більше відомий як митрополит Андрей — предстоятель УГКЦ;
Александер Марія Домінік;
Станіслав Марія Ян — генерал-поручник Війська Польського;
Казимир Марія, більше відомий як Климентій — блаженний священномученик УГКЦ;
Леон (1877—1939) — розстріляний НКВС разом із дружиною Ядвігою та священником Маріушем Скібнєвським в родинному маєтку у Прилбичах.

Примітки

↑ ^а ^б Nowak, Stępień, s. 236.
↑ ^а ^б Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
↑ Wybory z gmin wiejskich // Kurjer Lwowski. — 1901. — № (6 września). — S. 4. (пол.)
↑ Franz Adlgasser. Kurzbiografie Szeptycki, Jan Ritter von, Graf (1871) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
↑ Nowak, Stępień, s. 237.