Александер Шептицький
Граф Александер Марія Домінік Шепти́цький гербу власного Шептицький (пол. Aleksander Maria Dominik Szeptycki; 4 серпня 1866, Прилбичі — 19 червня 1940, Замостя) — польський великий землевласник, доброчинець. Належав до українського роду Шептицьких, один з представників якого — Іван Кантій Шептицький — у 1871 році отримав австрійський графський титул. ЖиттєписБрат блаженного Климентія (архімандрита студитів), праведного Андрея (львівського греко-католицького митрополита), Станіслава (генерала Війська Польського) i Леона. 1 жовтня 1893 року в Сумівці на Поділлі одружився з Ізабеллою Собанською (1870—1933) дочкою Казімєжа і Марії з Потулицьких. Мали семеро дітей. Власник дібр Лащів, Городиславичі, Пукажув, Зимнє, Черкаси, Підгайці, Надольці, Гопке, Руда Железна та Лабуні. Фундатор разом із дружиною згромадження Сестер Францисканок Місіонерок Марії, котрим подарував у 1922 році лабунський палац з парком і рільничим господарством. У 1937 році, як префект Марійського Товариства отримав папську нагороду хрест «Pro Ecclesia et Pontifice»[1]. Був тестем блаженного Станіслава Костки Старовєйського. Замордований Гестапо 19 червня 1940 року в Замойській ротонді — німці наказали йому безперестанку бігати, аж поки він не помер від інфаркту. Александер Шептицький був однією з жертв німецької АБ-акції. Родовід
Примітки
|