Короткий курс історії ВКП(б)

«Короткий курс історії ВКП(б)» — підручник з історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків), опублікований 1938 року.

Вплив

Викладена в «Короткому курсі» концепція історичного розвитку Росії та партії більшовиків сильно вплинула на радянське суспільство. Цей популярний підручник не тільки визначав з кінця 1930-их до середини 1950-их років зміст викладання й вивчення історії ВКП(б), але й чинив прямий вплив у цілому на історичну науку та історичну пропаганду в СРСР у той час, оскільки його концепція, створена під керівництвом Сталіна, вийшла далеко за рамки власне історії партії і стала еталоном під час висвітлення вітчизняної історії XIX–XX століть.

В основу громадянської історії Росії було покладено концепцію історії партії. Встановлювалась чітка періодизація, основні елементи якої було потім відтворено у всіх радянських виданнях 1960—1980-их років: 1) час визрівання передумов Жовтневої соціалістичної революції; 2) підготовка і проведення революції; 3) період іноземної інтервенції та громадянської війни (1918–1920); 4) відновлення народного господарства (1921–1925) і далі.

Впливу «Короткого курсу» сприяла крупномасштабна кампанія з пропаганди ідей цього видання, його запровадження до свідомості населення через середню та вищу школу.

14 листопада 1938 року Центральний Комітет ВКП(б) прийняв постанову «Про постановку партійної пропаганди у зв'язку з випуском „Короткого курсу історії ВКП(б)“», яка обґрунтовувала видання підручника необхідністю «дати партії… керівництво, що подає офіційне, перевірене ЦК ВКП(б) тлумачення основних питань історії партії та марксизму-ленінізму, не припускала жодних вільних тлумачень». Постанова офіційно поклала «Короткий курс» в основу пропаганди марксизму-ленінізму і встановила обов'язкове вивчення «Короткого курсу» у вишах.

З 1938 до 1953 року «Короткий курс» видавався 301 раз у кількості 42 816 тисяч примірників 67 мовами. Після смерті Сталіна книгу було переопрацьовано й вона видавалась під назвою «Короткий курс історії КПРС».

Зміст

Вступ
Глава I. Боротьба за створення соціал-демократичної робітничої партії в Росії (1883—1901 роки)
1. Скасування кріпосного права і розвиток промислового капіталізму в Росії. Поява сучасного промислового пролетаріату. Перші кроки робітничого руху.
2. Народництво і марксизм в Росії. Плеханов і його група «Звільнення праці». Боротьба Плеханова з народництвом. Поширення марксизму в Росії.
3. Початок революційної діяльності Леніна. Петербурзький «Союз боротьби за звільнення робочого класу».
4. Боротьба Леніна проти народництва і «легального марксизму». Ленінська ідея союзу робочого класу й селянства. I з’їзд Російської соціал-демократичної робочої партії.
5. Боротьба Леніна з «економізмом». Поява ленінської газети «Іскра».
Короткі висновки.
Глава II. Утворення Російської соціал-демократичної робочої партії. Поява всередині партії фракцій більшовиків та меншовиків (1901—1904 роки)
1. Підйом революційного руху в Росії у 1901—1904 роках.
2. Ленінський план побудови марксистської партії. Опортунізм «економістів». Боротьба «Іскри» за ленінський план. Книга Леніна «Що робити?». Ідеологічні основи марксистської партії.
3. II з’їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії. Прийняття програми та статуту і створення єдиної партії. Розбіжності на з’їзді та поява двох течій в партії: більшовицької та меншовицької.
4. Розкольницькі дії меншовицьких лідерів і загострення боротьби всередині партії після II з’їзду. Опортунізм меншовиків. Книга Леніна «Крок вперед, два кроки назад». Організаційні основи марксистської партії.
Короткі висновки.
Глава III. Меншовики та більшовики часів російсько-японської війни та першої російської революції (1904-1907 роки)
1. Російсько-японська війна. Подальший підйом революційного руху в Росії. Страйки в Петербурзі. Демонстрація робітників біля Зимового палацу 9 січня 1905 року. Розстріл демонстрації. Початок революції.
2. Політичні страйки та демонстрації робітників. Зростання революційного руху селян. Повстання на броненосці «Потьомкін».
3. Тактичні суперечності між більшовиками та меншовиками. III з’їзд партії. Книга Леніна «Дві тактики соціал-демократії у демократичній революції». Тактичні основи марксистської партії.
4. Подальший підйом революції. Всеросійський політичний страйк у жовтні 1905 року. Відступ царизму. Царський маніфест. Поява Рад робітничих депутатів.
5. Грудневе збройне повстання. Поразка повстання. Відступ революції. Перша Державна дума. IV (об’єднувальний) з’їзд партії.
6. Розгін I Державної думи. Скликання II Державної думи. V з’їзд партії. Розгін II Державної думи. Причини поразки першої російської революції.
Короткі висновки.
Глава IV. Меншовики й більшовики у період столипінської реакції. Оформлення більшовиків у самостійну марксистську партію (1908—1912 роки)
1. Столипінська реакція. Занепад в опозиційних шарах інтелігенції. Перехід частини партійної інтелігенції до табору ворогів марксизму і спроби ревізії теорії марксизму. Відповідь Леніна ревізіоністам в його книзі «Матеріалізм та емпіріокритицизм» і захист теоретичних основ марксистської партії.
2. Про діалектичний та історичний матеріалізм.
3. Більшовики й меншовики за часів столипінської реакції. Боротьба більшовиків проти ліквідаторів та «одзовістів».
4. Боротьба більшовиків проти троцькізму. Серпневий антипартійний блок.
5. Празька партійна конференція 1912 року. Оформлення більшовиків у самостійну марксистську партію.
Короткі висновки.
Глава V. Партія більшовиків у роки підйому робітничого руху перед першою імперіалістичною війною (1912—1914 роки)
1. Підйом революційного руху в 1912—1914 роках.
2. Більшовицька газета «Правда». Більшовицька фракція у IV Державній думі.
3. Перемога більшовиків у легальних організаціях. Подальше зростання революційного руху. Канун імперіалістичної війни.
Короткі висновки.
Глава VI. Партія більшовиків у період імперіалістичної війни. Друга революція в Росії (1914 — березень 1917)
1. Виникнення і причини імперіалістичної війни.
2. Перехід партій II Інтернаціоналу на бік своїх імперіалістичних урядів. Розпад II Інтернаціоналу на окремі соціал-шовіністичні партії.
3. Теорія й тактика більшовицької партії з питань війни, миру та революції.
4. Поразка царських військ на фронті. Господарська розруха. Криза царизму.
5. Лютнева революція. Падіння царизму. Утворення Ради робітничих і солдатських депутатів. Утворення Тимчасового уряду. Двовладдя.
Короткі висновки.
Глава VII. Партія більшовиків у період підготовки і проведення Жовтневої соціалістичної революції (квітень 1917 — 1918)
1. Обстановка в країні після лютневої революції. Вихід партій з підпілля й перехід до відкритої політичної роботи. Приїзд Леніна в Петроград. Квітневі тези Леніна. Установка партії на перехід до соціалістичної революції.
2. Початок кризи Тимчасового уряду. Квітнева конференція більшовицької партії.
3. Успіхи більшовицької партії в столиці. Невдалий наступ військ Тимчасового уряду на фронті. Придушення липневої демонстрації робітників і солдат.
4. Курс партії більшовиків на підготовку збройного повстання. VI з’їзд партії.
5. Змова генерала Корнилова проти революції. Розгром змови. Перехід Рад у Петрограді й Москві на бік більшовиків.
6. Жовтневе повстання в Петрограді й арешт Тимчасового уряду. II з'їзд Рад й утворення Радянського уряду. Декрети II з’їзду Рад про мир, про землю. Перемога соціалістичної революції. Причини перемоги соціалістичної революції.
7. Боротьба більшовицької партії за зміцнення Радянської влади. Брестський мир. VII з’їзд партії.
8. Ленінський план приступу до соціалістичного будівництва. Комбіди та приборкання куркульства. Заколот «лівих» есерів і його придушення. V з’їзд Рад і прийняття Конституції РРФСР.
Короткі висновки.
Глава VIII. Партія більшовиків у період іноземної військової інтервенції та громадянської війни (1918—1920 роки)
1. Початок іноземної військової інтервенції. Перший період громадянської війни.
2. Військова поразка Німеччини. Революція в Німеччині. Утворення III Інтернаціоналу. VIII з’їзд партії.
3. Посилення інтервенції. Блокада Радянської країни. Похід Колчака і його розгром. Похід Денікіна і його розгром. Тримісячна передишка. IX з’їзд партії.
4. Напад польських панів на Радянську країну. Вилазка генерала Врангеля. Провал польського плану. Розгром Врангеля. Кінець інтервенції.
5. Як і чому перемогла Радянська країна об’єднані сили англо-франко-японо-польської інтервенції та буржуазно-поміщицько-білогвардійської контрреволюції в Росії?
Короткі висновки.
Глава IX. Партія більшовиків у період переходу на мирну роботу з відновлення народного господарства (1921—1925 роки)
1. Радянська країна після ліквідації інтервенції та громадянської війни. Труднощі відновлювального періоду.
2. Дискусія в партії щодо профспілок. Х з’їзд партії. Поразка опозиції. Перехід до нової економічної політики (неп).
3. Перші підсумки непу. XI з’їзд партії. Утворення Союзу РСР. Хвороба Леніна. Кооперативний план Леніна. XII з’їзд партії.
4. Боротьба із труднощами відновлення народного господарства. Посилення активності троцькістів у зв’язку з хворобою Леніна. Нова дискусія в партії. Поразка троцькістів. Смерть Леніна. Ленінський заклик. XIII з’їзд партії.
5. Радянський Союз до кінця відновлювального періоду. Питання про соціалістичне будівництво й перемогу соціалізму в нашій країні. «Нова опозиція» Зинов’єва- Каменєва. XIV з’їзд партії. Курс на соціалістичну індустріалізацію країни.
Короткі висновки.
Глава X. Партія більшовиків у боротьбі за соціалістичну індустріалізацію країни (1926-1929 роки)
1. Труднощі у період соціалістичної індустріалізації й боротьба з ними. Утворення троцькістсько-зинов’євського антипартійного блоку. Антирадянські виступи блоку. Поразка блоку.
2. Успіхи соціалістичної індустріалізації. Відставання сільського господарства. XV з’їзд партії. Курс на колективізацію сільського господарства. Розгром троцкістсько-зинов’євського блоку. Політичне дворушництво.
3. Наступ проти куркульства. Бухаринсько-риковська антипартійна група. Прийняття першої п’ятирічки. Соціалістичне змагання. Початок масового колгоспного руху.
Короткі висновки.
Глава XI. Партія більшовиків у боротьбі за колективізацію сільського господарства (1930-1934)
1. Міжнародна обстановка у 1930—1934 роках. Економічна криза в капіталістичних країнах. Захоплення Японією Маньчжурії. Прихід фашистів до влади в Німеччині. Два осередки війни.
2. Від політики обмеження куркульських елементів до політики ліквідації куркульства як класу. Боротьба з викривляннями політики партії в колгоспному русі. Наступ проти капіталістичних елементів на всьому фронті. XVI з'їзд партії. *# Установка на реконструкцію всіх галузей народного господарства. Роль техніки. Подальше зростання колгоспного руху. Політвідділи при машинно-тракторних станціях. Підсумки виконання п’ятирічки за чотири роки. Перемога соціалізму на всьому фронті. XVII з'їзд партії.
3. Переродження бухаринців на політичних дворушників. Переродження троцькістських дворушників на білогвардійську банду убивць та шпигунів. Злодійське убивство С. М. Кірова. Заходи партії з посилення пильності більшовиків.
Короткі висновки.
Глава XII. Партія більшовиків у боротьбі за завершення будівництва соціалістичного суспільства і проведення нової Конституції (1935-1937 роки)
1. Міжнародна обстановка у 1935—1937 роках. Тимчасове пом’якшення економічної кризи. Початок нової економічної кризи. Захоплення Італією Абісинії. Німецько-італійська інтервенція в Іспанії. Вторгнення Японії до Центрального Китаю. Початок другої імперіалістичної війни.
2. Подальший підйом промисловості й сільського господарства в СРСР. Дострокове виконання другої п’ятирічки. Реконструкція сільського господарського й завершення колективізації. Значення кадрів. Стахановський рух. Підйом народного статку. Підйом народної культури. Сила радянської революції.
3. VIII з'їзд Рад. Прийняття нової Конституції СРСР.
4. Ліквідація решток бухаринсько-троцькістських шпигунів, шкідників, зрадників батьківщини. Підготовка до виборів до Верховна Рада СРСР. Курс партії на розгорнуту внутрішньопартійну демократію. Вибори до Верховної Ради СРСР.
Заключення

Оцінки

«Ця дивовижна праця, створена ЦК ВКП(б) за особистої участі товариша Сталіна, є скарбницею марксистсько-ленінської науки, найгострішою зброєю оволодіння більшовизмом. Короткий курс історії ВКП(б) для робітників науково-історичного фронту слугує неоціненним посібником. Він навчає тому, як слід створювати історичні праці, гідні великої Сталінської доби»^[1].
«У цій книзі сказано головне про найважливіші події всесвітньої історії кінця XIX й перших десятиліть XX століття. Для нас, істориків, каже академік Греков, сталінська праця — найвищий зразок суворо наукового і пристрасно партійного історичного досліджння»^[2].
Доктор історичних наук Георгій Мирський: «Брехні-то було повно, починаючи зі знаменитої книги. Короткий курс від першого до останнього рядка взагалі суцільна брехня».^[3].

Див. також

Література

История Всесоюзной коммунистической партії (большевиков). Краткий курс / Под ред. Комиссії ЦК ВКП(б). — М., 1938.
Avrich P. The Short Course and Soviet Historiography // Political Science Quarterly. — 1960. — Vol.75(4). — P.539 — 553.
Маслов. Краткий курс исторії ВКП(б) — энциклопедия и идеология сталинизма и постсталинизма: 1938–1988 гг. // Советская историография. — М., 1996.
Гловиньский М. «Не пускать прошлого на самотек»: «Краткий курс ВКП(б)» как мифическое сказание / Вступ. заметка и примеч. В.Щукина; пер. с польск. К.Душенко // Новое литературное обозрение. — 1996. — № 22. — С.142 — 160.
Гусева А. В. «Краткий курс исторії ВКП(б)»: история создания и воздействие на общественное сознание: Автореф. дис. … канд.ист.наук. — М., 2003