Десталінізація

Портрет Сталіна

Десталінізація — процес ліквідації та розвінчання культу особи радянського лідера Йосипа Сталіна і його політичної системи.

Підрив пам'ятника Сталіну

Історія

Сталінське керівництво було змінено після його смерті 5 березня 1953 року. Керівні пости на той момент займали: Лаврентій Берія — голова Міністерства внутрішніх справ; Микита Хрущов — перший секретар Центрального комітету Комуністичної партії; і Георгій Маленков — прем'єр-міністр Радянського Союзу.

Десталінізація поклала кінець великомасштабному використанню примусової праці в економіці. Процес звільнення в'язнів ГУЛАГу був розпочатий при Берії, але незабаром він був усунений від влади. Хрущов тоді став найвпливовішим радянським політиком.

У своїй промові «Про культ особи та його наслідки» на закритому засіданні XX з'їзду КПРС, 25 лютого 1956 року, Хрущов засудив диктаторську форму правління Сталіна і створений ним культ особи. Крім того, він розкритикував злочини, скоєні також соратниками Лаврентія Берії.

Хрущовська кампанія з очищення від спадщини Сталіна у громадській сфері проводилася в кінці 1950-х. Було проведено знищення пам'ятників, перейменування міст та інших об'єктів, які були побудовані та названі на честь Сталіна. Процес десталінізації досяг свого піку у 1961 році на 22-му з'їзді Комуністичної партії Радянського Союзу. В результаті з'їзду були прийняті два ключових акти десталінізації: по-перше, 31 жовтня 1961 року тіло Сталіна було винесене з мавзолею на Червоній площі і перепоховане[1], а по-друге, 11 листопада 1961 року, місто-герой Сталінград був перейменований у Волгоград[2].

У рамках десталінізації, багато інших міст, які носили ім'я Сталіна були або перейменовані, або їм були повернуті їх колишні назви. Це торкнулося навіть столиць союзних республік та територій: Сталінабад, столиця Таджицької РСР була перейменована в Душанбе, Сталінірі, столиця Південно-Осетинської автономної області була перейменована в Цхінвалі.

Примітки

1. CNN Interactive – Альманах, CNN, архів оригіналу за 26 лютого 2019, процитовано 12 травня 2010
2. Рейтер, Перейменування Сталінграда, архів оригіналу за 5 червня 2011, процитовано 12 травня 2010

Джерела та література

• Ю. І. Шаповал. Десталінізація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.207 ISBN 978-966-611-818-2
• Ю. І. Шаповал. Десталінізація [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 368. — ISBN 966-00-0405-2.
• Ю. І. Шаповал. Десталінізація [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.