|
Songs of Innocence (Джонстон)
Songs of Innocence (укр. Пісні невинності) — музичний твір Бена Джонстона, написаний 1975 року. Songs of Innocence написав американський композитор Бен Джонстон. Починаючи з середини 1960-х років він зацікавився створенням музики в чистому строї, де інтервали настроюються на слух, а не за допомогою рівномірної темперації. Після років власних досліджень зміг розширити набір звуків ще більше, використовуючи сьомий обертон та обертони вищих порядків. Разом з тим, він відійшов від написання авангардної атональної музики, та почав писати менш радикальні та більш зрозумілі широкому загалу твори. Простіші у сприйнятті, менше з тим вони залишалися складними у виконанні, вимагаючи кращого музикального слуху та використовуючи складну музичну нотацію. Сам композитор порівнював використання чистого строю, замість рівномірно-темперованого, із відновленням оригінальних кольорів на старій картині[1]. В той час, як багато творів Джонстона 1960-1970-х років було написано на замовлення, Songs of Innocence він написав за своєї ініціативи для знайомих музикантів, які погодилися виконати його музику. Сольну партію виконала співачка Барбара Далгейм (сопрано), а акомпанував їй камерний ансамбль — Пол Зонн (кларнет), Вілма Зонн (гобой), Томас Фредріксон (контрабас), Джон Фонвілл (флейта), Джон Гарві (скрипка). Текст композиції було взято з творів Вільяма Блейка («Night», «The divine image» та «A cradle song» зі збірки «Пісні невинності та досвіду»[2][3]. Різдвяна тематика пісень була продовженням напрямку, характерного для Джонстона після 1970 року, коли він став католиком і почав писати релігійну музику: його попередніми роботами були джазове аранжування літургічної «Меси» та струнний квартет із варіаціями християнського гімну «Чудова ласка»[3][1]. На думку музикознавиці Хайді фон Гунден, кожна з трьох частин твору була стилістично відмінною від решти. «Night» порівнювалася із мадригалом часів Відродження (схожий стиль Джонстон використовував у п'єсі «Гертруда»), «The Divine Image» мала джазове аранжування, схоже на ранній твір Джонстона Somewhere I Have Never Travelled, а «A Cradle Song» мала майже крунерський вокал. Фон Гунден також відзначала, що звукоряд для твору було побудовано за допомогою «решітки», заснованої на простих числах 2, 3 та 5, але базовим тоном для настроювання було обрано не «ля» частотою 440 Гц, а «сі» з частотою 60 Гц (або, на дві октави вище, 480 Гц); таким чином, нота сі (B), що складала з ля інтервал 12/11, а не велику секунду (9/8 або 10/9 в чистому строї), позначалася як B↓, а серед інших знаків альтерації використовувалися як звичні дієзи та бемолі, так і символ плюс та мінус, що підвищували або знижували висоту звучання на кому[1]. Прем'єра Songs of Innocence у виконанні Барбари Далгейм відбулася 29 червня 1979 року. Ноти вийшли у видавництві Smith Publications[4]. Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
