|
Гамбіт (балет)
«Гамбіт» (англ. Gambit) або «Гамбіт для танцюристів та оркестру» (англ. Gambit for Dancers and Orchestra) — балет Мерса Каннінгема, поставлений 1959 року[1]. Балет «Гамбіт» було поставлено під час перебування хореографа Мерса Каннінгема в Університеті Іллінойсу в Урбана-Шампейн, де він знаходився чотири місяці під час навчального року 1956—1957. Керівник відділу танців Маргарет Ерландер запропонувала Каннінгему написати музику до його робіт, і той погодився, замовивши музику в університетських викладачів Чоу Вень-чуна[en][2] та Бена Джонстона[3][4]. Перша назва твору, замовленого у Джонстона, була «Two for One» (укр. Два для одного), але потім її змінили на «Гамбіт», термін з шахових дебютів. Бен Джонстон знаходився у творчій кризі після створення «Септету», і шукав нові композиційні підходи. Він знав, що Каннінгем раніше співпрацював з авангардистом Джоном Кейджем, але не володів принципами алеаторики, тому домовився із хореографом, що спочатку надасть йому ритмічний малюнок композиції, а вже потім — готовий твір[4]. Джонстон розпочав роботу над «Гамбітом» влітку 1958 року в артколонії Яддо, в Саратога-Спрінгс, штат Нью-Йорк, де отримував дослідницьку стипендію. Спочатку він хотів написати по три прелюдії, інтерлюдії та постлюдії, порядок яких визначався б довільним чином перед початком виступу, але зупинився на двох наборах з прелюдії, інтерлюдії та постлюдії у визначеному порядку, щоб не робити балет занадто довгим. Твір виконувався ансамблем з дванадцяти інструментів: гобой, кларнет, фагот, труба, тромбон, ударні, гітара, фортепіано, скрипка, альт, віолончель, контрабас. Прелюдія 1 та Постлюдія 2 були неокласичними, нагадуючи творчість Ігоря Стравінського, а чотири інших частини написані за допомогою серійної техніки і порівнювалися із творами Антона Веберна[4].  Прем'єра «Гамбіту» відбулася на Фестивалі сучасних мистецтв в Університеті Іллінойсу 14 березня 1959 року, разом із балетом на музику Чоу Вень-чуна «З віршів білого каменю» (англ. From Poems of White Stone). Окрім самого Мерса Каннінгема, участь в балеті брали Керолін Браун[en], Ремі Чарліп[en], Джудіт Данн, Віола Фарбер[en] та Мерілін Вуд[en]. Дизайнером декорацій та костюмів став американський художник Роберт Раушенберг. Обидва балети йшли два вечори поспіль, і після цього ніколи не виконувалися[2]. Окрім використання як сценічної музики, Бен Джонстон вважав, що «Гамбіт» може виконуватися як незалежний твір, без танцю. Ця версія отримала назву «Людії для дванадцяти інструментів» (англ. Ludes for twelve instruments)[2]. Вперше її було виконано 25 липня 1965 року камерним ансамблем в «літній майстерні» (англ. Summer Workshop) Університету Іллінойсу[5]. «Гамбіт» у виконанні Music Amici
Альбом Ponder Nothing (1993) 1993 року запис «Гамбіту» у виконанні ансамблю Music Amici вийшов на музичному альбомі творів Бена Джонстона Ponder Nothing[6]. Примітки
Література
|
||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
