Ś — додаткова літера латинського алфавіту. Утворена з S і знаку гострого наголосу. Використовується у кількох мовах, зокрема в польській, чорногорській та інших.
Слов'янські мови
Нижньолужицька
У нижньолужицькій мові називається літерою шєй (śej). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]. Використовується на місці етимологічного /t/. Наприклад,
- pśijaśel — приятель, śele — теля, pěś — пять
Польська
У польській мові 25 літера абетки. Називається літерою ешь (eś) або ес з рискою (es z kreską). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ], зрідка, у сілезьких говорах[1], — дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук [ʑ]. Використовується на місці етимологічного, старопольського /s/, який у пізньому середньовіччі перейшов у /ɕ/[2]. Наприклад,
- śnieg — сніг, śpisz — спиш, śledzenie — слідження, jakoś — якось
- білоруська — сь /sʲ/ (у проєкті латинки за польським взірцем);
- українська — сь /sʲ/ (у проєкті латинки за польським взірцем)[3];
Чорногорська
Індо-арійські мови
Санскрит
У санскриті, на писемності деванаґарі, записується як श. Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ][4]. Використовується у латинських системах транслітерації санскриту. Інколи помилково транскрибується як тверде ш /ʃ/. Наприклад,
- śākya — шяк'я (шак'я), Śiva — Шіва (Шива)
Циганська
У міжнародній латиниці для циганської мови позначає глухий заясенний фрикативний звук ш [ʃ][5].
Інші
- ладинська — з [z]
- лідійська — сь /sʲ/
- емілійська — з [z]
Кодування
| Символ |
Ś |
ś
|
| Unicode name |
ВЕЛИКА БУКВА Ś |
МАЛЕНЬКА БУКВА Ś
|
| Encodings |
decimal |
hex |
decimal |
hex
|
| Unicode |
346 |
U+015A |
347 |
U+015B
|
| UTF-8 |
197 154 |
C5 9A |
197 155 |
C5 9B
|
| Числове позначення символів |
Ś |
Ś |
ś |
ś
|
Примітки
- ↑ Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego... 2010.
- ↑ Klemensiewicz, 1985, s. 105–106.
- ↑ Łozynśkyj, 1834 (абецадло)
- ↑ Бурба, 2018.
- ↑ Matras, 1999, pp. 481—502.
Джерела
- Klemensiewicz, Z. Historia języka polskiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985.
- Łozynśkyj, J. O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego // Rozmaitości, Lwow, 1834, № 29, ст. 228—230.
- Matras, Yaron. Writing Romani: The pragmatics of codification in a stateless language // Applied Linguistics, 1999, vol. 20, pp. 481—502.
- Sadowska, I. Polish: A Comprehensive Grammar. Oxford; New York City: Routledge, 2012.
- Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego / red. Jadwiga Wronicz. Ustroń, 2010.
- Бурба, Д.В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ś
