|
Õ
Õ, õ (о-тильда) — одна з літер розширеної латинки. ВживанняВ естонській мові Õ — двадцять сьома літера абетки, яка при цьому йде в алфавіті після латинських, але перед умлаутованими Ä, Ö, Ü. Передає неогублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення [ɤ], подібний до болгарського Ъ. При транслітерації естонських слів із буквою õ використовують літеру «и» в українській мові[джерело?] та «ы» в російській. До початку 19 сторіччя для запису цього звуку використовувалася Ö. Близько 1820 р. õ для запису в естонській став використовувати Отто Вільгельм Мазінг. Приклади: Кõver — Кивер, Võru — місто Виру, õlu — пиво, õli — масло, õigus — правда, hõõrumine — тертя тощо[1]. У мові виру звукове значення літери аналогічне. У португальській мові символом Õ позначається назалізований огублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення, що має позначення [õ] в МФА. Окремою літерою португальської абетки не вважається. Буква õ позначає звук [о] з нисхідно-висхідним тоном, який в МФА зображається як [o̰]. На основі цієї букви з'явилися також ускладнені варіанти Ỗ/ỗ («О» з амперсандом і тильдою) та Ỡ/ỡ («О» з апострофом і тильдою). Проблеми кодуванняЧерез плутанину з кодуванням символів літера також з'являється у некоректно відображуваних сторінках угорською замість Ő/ő (літера O з подвійним акутом). Причиною цього є спільні кодові позиції літер у системах ISO 8859-1 та 8859-2, а також у Windows-1252 та Windows-1250, якщо кодова сторінка встановлена неправильно. Õ не належить до угорської абетки. Кодування
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
