|
Four Regrettings and a Funeral
«Four Regrettings and a Funeral» (укр. «Чотири співчуття та похорони») — третя серія двадцять п'ятого сезону мультсеріалу «Сімпсони», прем'єра якої відбулась 3 листопада 2013 року у США на телеканалі «Fox». Серію присвячено пам'яті акторки Марсії Воллес, яка озвучувала Едну Крабапель, і померла за 9 днів до цього у віці 70 років. СюжетВесь Спрінґфілд оплакує деякого Чіпа Девіса, який надавав допомогу місту різними способами. Його смерть і описані у провомі отця Лавджоя співчуття змушують чотирьох городян жалкувати про те, що зробили в минулому…  Мардж шкодує, що слухала пісні групи «Kiss», будучи вагітною, через що, напевне, Барт став хуліганом. Кент Брокман шкодує, що не прийняв пропозицію Рейчел Меддоу стати ведучим каналу «Fox News», а залишився у задрипаному містечку. Гомер шкодує, що 2001 року продав свої акції «Apple» за кулю для боулінгу, і стає все більш роздратованим тим, що місцеві жителі постійно нагадують про успіх «Apple» зараз.  Містер Бернс шкодує про те, що розлучився з француженкою на ім'я Лайла через його егоїзм. Згодом Бернс дізнається, що Лайла стала буддистською монашкою. Кент Брокман їде до Нью-Йорка на пошуки кращої роботи. Він вирушає у штаб-квартиру «Fox News» з наміром повернутися у вищу лігу. Там один ведучий спонукає його звинуватити демократа і врятувати республіканця через те, що відбувається в новинах. Зрозумівши їхню дріб'язковість, Кент вирішує повернутися додому. Тим часом Барт піднімається в небо на кошику для білизни, до якої прикріплені повітряні кульки. Однак, незабаром він піднімається надто високо… Згодом Бернс знаходить Лайлу в буддистському храмі, і вони возз'єднуються у готелі на вершині гори. Він іде у ванну, щоб освіжитися і приготуватися до сексу. Однак, повернувшись, він виявляє її мертвою в ліжку після того, як надто довго готувався і зволікав. Смізерс заохочує Бернса виконати єдине прохання, яке Лайла мала для нього: потурбуватися про інших принаймні п'ять хвилин. Монті вирушає добровольцем роздавати суп бідним. Зрештою, йому це подобається і він залишається довше п'яти хвилин. Коли Кент з невеликим ентузіазмом повертається до студії «6 каналу», він помічає Барта, що летить над ним. Розпізнавши новину, Кент починає знімати репортаж. Мардж все ще звинувачує себе у прослуховуванні «Kiss», але шеф Віґґам запевняє, що музика тут ні до чого. Сара Віґґам слухала Моцарта і промови Черчилля, але, на жаль, Ральф не вийшов інтелектом. Гомер пропонує вистрелити своєю кулею для боулінгу з гармати у кошик Барта, щою опустити його. План спрацьовує і Сімпсони об'єднується. Кент закінчує свій репортаж і передає слово Рейчел Меддоу з упевненістю, що більше «не шкодує ні про що». ВиробництвоЗ фінальної версії серії було вирізано сцену, в якій під час зустрічі Брокмана в «Fox News», Аарон Соркін з'являється у «бульці» над головою Брокмана і радить ведучому, варто чи ні йому працювати на кабельному[1]. Спочатку серію було іронічно присвячено пам'яті Чіпу Девісу і у кінцевих титрах показано сцени з попередніх серій «за участю» Чіпа[2]. Оригінальні сцени було відредаговано і додано Чіпа. Однак, через смерть Марсії Воллес при прем'єрному показі епізоду титри було скорочено і вставлено присвяту актрисі із зображенням її персонажа, Едни Крабапель. Хоча титри за участю Чіпа були включені в подальші трансляції (міжнародну/Інтернет-версію) епізоду. Ставлення критиків і глядачівПід час прем'єри серію переглянули 5,43 млн осіб з рейтингом 2.4, що зробило її найпопулярнішим шоу на каналі «Fox» тієї ночі[3]. Денніс Перкінс з «The A.V. Club» дав серії оцінку C- сказавши, що у серії «відсилання та жарти викликають кивки визнання, але нічого подібного до сміху… До жартів просто немає прив'язки, якщо вони справді є жартами, а не лише відсиланнями»[4]. Тоні Сокол з «Den of Geek» дав серії чотири з п'яти зірок, сказавши:
Тереза Лопес з «TV Fanatic» дала серії дві з половиною з п'яти зірок, порівнявши її з епізодом сьомого сезону «22 Short Films About Springfield», але цього разу серія відчувала себе досить роз'єднаною і не мала справжнього гумору"[6]. Сайт «Bubbleblabber» оцінив серію на 5,5/10[7]. 2014 року Гаррі Шірер здобув премію «Еммі» за «Найкраще озвучування» у цій серії[8]. Це була його перша нагорода. Згідно з голосуванням на сайті The NoHomers Club більшість фанатів оцінили серію на 3/5 із середньою оцінкою 2,92/5[9]. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
