Після великого успіху попереднього альбому «Io non so parlar d'amore» 1999 року (диск очолював італійський чарт протягом 1999/00 років, кількість проданих копій становила понад 2 мільйони), Адріано Челентано вирішив продовжити співпрацю з композитором Джанні Белла і поетом-пісенником Моголом, записавши диск «Esco di rado e parlo ancora meno», який став їхньою другою спільною роботою. В альбомі є пісні, написані й іншими авторами, серед яких — Карло Мадзоні і Мауро Спіна, які вже брали участь у записі альбомів співака 1990-х років та Івано Фоссаті. Аранжування до пісень створив Фіо Дзанотті, який також брав участь у записі попередніх двох студійних альбомів співака.[1]
Це третій альбом Челентано, у записі якого взяв участь американський гітарист Майкл Томпсон. У інтерв'ю газеті «Sette» від 14 листопада 2002 року, під час випуску наступного диску «Per sempre», Челентано коментував значний внесок Томпсона у створення альбому словами:
«Томпсон тепер мій близький друг. Це четвертий диск, який ми записали разом, починаючи з Arrivano gli uomini. Це був наш спільний вибір з Клаудією і Фіо Дзанотті. З тих пір ми більше не розлучалися. У нього дивовижна манера грати. Найбільше враження він справив на мене після Esco di rado e parlo ancora meno. Коли ми закінчили альбом, він виїхав до США і не акомпанував в „Le stesse cose“. Я йому тоді подзвонив і сказав, що пришлю йому пісню, яка складається тільки з трьох елементів: бас-гітара, ударні і мій голос. Я пояснив йому в загальних рисах ідею, надавши йому, однак, свободу вибору. "Відривайся" — сказав я йому, і він дійсно "відірвався" в серії аранжувань, які зробили цю пісню справжнім витвором мистецтва»[3]
Випуск альбому спочатку був запланований на весну 2001 року, але через тиск лейблу «Sony», який прагнув скористатися різдвяними розпродажами, його випустили в листопада 2000 року, через що процес запису диску був скорочений.[4]
«Esco di rado e parlo ancora meno» записувався у 1999—2000 роках, як і попередній альбом співака, на студіях «Air Studio» (Гальб'яте), «Blues Studio» (Монцуно) і «Top Studio Savio» (Равенна), «Stonehenge Studio» (Мілан); струнний оркестр, для запису альбому, був поставлений диригентом Ренато Серіо та записаний у «Forum Music Village» в Римі Лучано Торані.[5]
Обкладинка альбому, білого кольору, містила доволі просте формлення: лицьова сторона — лише слова назви диску; задня сторона — Челентано в темних окулярах, що стоїть босоніж біля стіни.[1] Альбом випускався в форматах CD та касет, у 2010 і 2011 роках він перевидавався лейблом «Clan Celentano».[6]
Комерційний успіх
Альбом мав великий успіх, він став одним з найуспішніших в кар'єрі Челентано та очолював італійський чарт 2000/01 років, попри те, що «Io non so parlar d'amore» все ще входив до «Топ-50» найбільш продаваних альбомів Італії.[7][8] Попередні замовлення диску перевищили 600.000, загальний наклад склав 1.800.000 копій. На момент очолення альбомом чарту, за перший тиждень було продано 350.000 копій — цим він перевершив результат попереднього альбому «Io non so parlar d'amore», результат якого склав 100.000 копій. В Італії альбом став тричі «діамантовим» (продано більше 1.500.000 копій), у Європі «платиновим» (продано більше 1.000.000 копій), у Швейцарії «золотим» (продано більше 20.000 копій).[9][10][11]
За цей альбом Челентано отримав премію «Italian Music Awards» 2001 року, як «найкращий виконавець».[1]
Складова
Музику альбому сайт «Discogs» класифікує як поп-рок, давнтемпо, євроденс і сальса; тоді як сайт «AllMusic» її характеризує італо-попом.[12][1] Тексти більшості пісень альбому, «Per averti», «Apri il cuore», «Lago rosso», «Quello che non ti ho detto mai», «Ti prenderò», «Tir», «Se tu mi tenti» і «Le stesse cose», містили тему любові (як і у попередньому альбомі Челентано «Io non so parlar d'amore»), типову для їх автора, Могола. Решта пісень альбому оповідала про соціальні та політичні теми.[13] У пісні «Africa» оповідалося про напружену політично-соціальну ситуацію у Африці. Пісня «Il figlio del dolore» («Син болю»), яку Челентано виконав спільно зі співачкою Надою та хором «The Bulgarian Voices „Angelite“», стосувалася проблеми аборту, який неможливий навіть у випадку, якщо жінка завагітніла в результаті зґвалтування під час війни.[13] У пісні були використані звукові ефекти військової тематики: у вигляді гуркоту зброї, шуму гелікоптера, вибухів, крику людей тощо, а також фрагмент болгарської народної пісні «Брала мома ружа цвете». Вперше пісня була виконана Челентано, одягненим у військову форму, зі співачкою Надою на його авторському телешоу «Francamente me ne infischio», що вийшло роком раніше.[14] У епічній політико-філософській пісні Івано Фосатті «Io sono un uomo libero» («Я вільна людина») Челентано заявляв про свою свободу і утримання від політичних партій («... ні правих, ні лівих ...» («...né destra né sinistra...»)). Рядок цієї пісні «Виходжу рідко, а кажу ще рідше» («Esco di rado e parlo ancora meno») послужив назвою альбому, він містив натяк на спосіб життя Челентано у цей період.[15] Заключний трек «Index» не є самостійною піснею, а являє собою попурі з деяких фрагментів попередніх композицій, такий прийом Челентано використовував й в інших альбомах: «Soli» («Medley», 1979) і «Dormi amore, la situazione non è buona» («Extra», 2007).
Сингли
У 2000 році п'ять пісень альбому вийшли як сингли: «Lago Rosso», «Tir», «Quello Che Non Ti Ho Detto Mai», «Per Averti» і «Apri Il Cuore», вони випускалися на CD лише в Італії.[16] Хоча альбом «Esco di rado e parlo ancora meno» і очолив італійський чарт — немає жодних данних щодо потрапляння синглів з нього у «топ-100» італійського чарту, хоча повідомляється щодо значного впливу їхніх радіо-трансляцій на успіх альбому.[17]
Оцінки критиків
Альбом отримав дещо нижчі оцінки від італійських критиків, ніж попередній диск Челентано «Io non so parlar d'amore».
Музичний сайт «AllMusic», який дав альбому 4.5 зірки з 5-ти, охарактеризував його такими словами: «Після того, як його попередній альбом „Io Non So Parlar d'Amore“ був проданий накладом майже два мільйони копій і протримався 100 тижнів в італійських чартах, Адріано Челентано вирішив не змінювати формулу виграшу, і тут він знову поклався на команду авторів пісень Могола і Джанні Беллу. Результатом став ще один успіх — платівка була продана накладом більше мільйона копій і отримала Платинову премію Європи у 2001 році. Початковий трек „Per Averti“, що задає тон альбому — мелодійний італо-поп з простими текстами про кохання і жінок. Помітними виключеннями є саркастична „Sono un Uomo Libero“ („Я вільна людина“), в якій співак розмірковує про своє місце в сучасному світі, і панахида „Il Figlio del Dolore“ („Син печалі“), виконана в дуеті з Надою».[1]
Італійський музичний критик Франко Дзанетті у своїй рецензії до альбому 2000 року негативно відгукнувся щодо текстів пісень, написаних Моголом, зазначивши, що вони «часто виявляються не на очікуваній висоті». Цитуючи рядки деяких пісень, він назвав їх «речами з фестивалю Санремо п'ятдесятих / шістдесятих років», продовжуючи далі він сказав, що «речі, настільки точно датовані, що змушує думати, що насправді йдеться про результат вмілого використання стилю. Давайте домовимось: я не хочу розпочинати дискусію стосовно змісту пісень, мене повністю влаштовує, що Адріано співає про любов (або про будь-яку іншу річ, лише не про соціологію чи екологію). Мене цілком влаштовує, що він співає у традиційній, ба навіть трохи у ретро манері. Але якщо б він співав би менш незручні тексти, я би був задоволений більше». Стосовно музики альбому, Дзанетті відзначив, що Джанні Белла «виконує свою роботу як чесний професіонал, без геніальних спалахів, але також без надто великих провалів у банальності». Огляд альбому Дзанетті підсумував висновками, що «„Esco di rado e parlo ancora meno“ підтверджує, що Адріано Челентано — відмінний інтерпретатор», і що, «коли йому добре служать автори, у нього мало конкурентів; але цього разу, за згаданими ним винятками, пісні, які він вибрав, не відповідають його голосу та харизмі».[13]
Інший італійський музичний критик та блогер Ніко Донвіто у своєму огляді 2020 року назвав «Esco di rado e parlo ancora meno» «незавершеним» та «менш переконливим», ніж попередній альбом Челентано, «Io non so parlar d'amore». Він вважав що великому успіху альбому сприяли сингли «Per averti» та «Apri il cuore» і виконання Челентано пісень з нього на телешоу «125 milioni di caz..te». Свій огляд Донвіто підсумував такими словами: «І знову харизма Адріано Челентано з'являється у всьому сяйві, виблискуючи своїм світлом. Результатом є диск із великими задумами, але який не злетить так, як попередня робота, можливо, також через вагу неповторного твору та неминучого порівняння».[4]
Телебачення
Оформлення компакт-диску альбому «Esco di rado e parlo ancora meno» зсередини
Як і у випадку з попереднім диском «Io non so parlar d'amore» — 26 квітня, 3, 10 і 17 травня 2001 року, для презентації альбому «Esco di rado e parlo ancora meno», Челентано випустив нове 4-серійне телешоу «125 milioni di caz..te». Телешоу у значній мірі вплинуло на успіх альбому, воно було аналогічним попередньому телепроєкту Челентано «Francamente me ne infischio» 1999 року: у передачі обговорювалися соціальні питання і виконувалася музика, було розміщено оркестр під керівництвом Фіо Дзанотті. Телешоу мало високий рейтинг переглядів, під час трансляції на каналі Rai 1, він становив 42% — приблизно 10 мільйонів глядачів.[18] Протягом телешоу Челентано виконав 23 пісні, з них 7 пісень з нового альбому: «Per averti», «Apri il cuore», «Tir», «Quello che non ti ho detto mai», «Lago rosso», «Le stesse cose» і «Io sono un uomo libero».[19] Співведучою Челентано була акторка Азія Ардженто, гостями стали: Браян Адамс, Енцо Янначчі, Антоніо Альбанезе, Джуліано Ферарра, Фіорелло, Джорджо Ґабер, Джорджо Панаріелло, гурт «Lùnapop», Shaggy, Кармен Консолі, Giorgia, Марко Мазіні, Даріо Фо й інші.
Відеокліпи
До двох пісень альбому було знято відеокліпи: «Per averti» і «Quello che non ti ho detto mai» (з додаванням анімації). В обох відеокліпах Челентано з'являвся у чорному плащі та капелюсі й у темних окулярах.[20][21]
Rip It Up (1958) • Jailhouse Rock (1958) • Blueberry Hill (1958) • Tutti frutti (1958) • Man Smart (1958) • I Love You Baby (1958) • Tell Me That You Love Me (1958) • The Stroll (1958) • Happy Days Are Here Again (1958) • Buonasera signorina (1958) • Hoola Hop Rock (1958) • La febbre dell'hoola hop (1958) • Ciao ti dirò (1959) • Un'ora con te (1959) • Nessuno crederà (1959) • I ragazzi del juke-box (1959) • Desidero te (1959) • Pronto pronto (1959) • Idaho (1959) • Il Tuo bacio è come un rock (1959) • Il Ribelle (1959) • Teddy girl (1959)
▼ Сингли 1960-1969 ▼
Nikita Rock (1960) • Blue Jeans Rock (1960) • Rock matto (1960) • Crazy Rock (1960) • Personality (1960) • Il mondo gira (1960) • Così no (1960) • La gatta che scotta (1960) • Ritorna lo shimmy (1960) • A cosa serve soffrire (1960) • Giarrettiera rossa (1960) • Che dritta! (1960) • Furore (1960) • Movimento di rock (1960) • Impazzivo per te (1960) • Piccola (1960) • Pitagora (1960) • Aulì-ulè (1961) • Basta (1961) • Gilly (1961) • Coccolona (1961) • Non essere timida (1961) • 24000 Baci (1961) • Nata per me (1961) • Non esiste l'amor (1961) • Forse forse (1962) • Ciao amore (1962) • Veleno (1962) • Amami e baciami (1962) • Pasticcio in Paradiso (1962) • Stai Lontana Da Me (1962) • Preghero (1962) • Si è spento il sole (1962) • Peppermint twist (1962) • Sei rimasta sola (1962) • La Mezza luna (1962) • Un sole caldo caldo caldo (1963) • Serafino campanaro (1963) • Ehi stella (1963) • Le notti lunghe (1963) • Il Tangaccio (1963) • Sabato triste (1963) • A New Orleans (1963) • Grazie prego scusi (1963) • Una notte vicino al mare (1964) • Hello Mary Lou (1964) • Non piangerò (1964) • È inutile davvero (1964) • Non mi dir (1964) • Il problema piu' importante (1964) • Bambini miei (1964) • Eh! Già… (lasciami entrar) (1964) • Ciao ragazzi (1964) • L'Angelo custode (1964) • Chi ce l'ha con me (1965) • Due tipi come noi (1965) • Ringo (1965) • La Festa (1965) • E voi ballate (1965) • Sono un simpatico (1965) • Il ragazzo della via Gluck (1966) • Chi era lui (1966) • Mondo in mi 7а (1966) • Una festa sui prati (1966) • Proprio lei (1966) • La Coppia più bella del mondo (1967) • Tre passi avanti (1967) • Torno sui miei passi (1967) • Eravamo in 100.000 (1967) • 30 donne nel west (1967) • Più forte che puoi (1967) • Azzurro (1968) • Canzone (1968) • Un bimbo sul leone (1968) • Una carezza in un pugno (1968) • L'attore (1968) • La tana del re (1968) • Napoleone Il Cow Boy E Lo Zar (1969) • La storia di Serafino (1969) • La pelle (1969) • Straordinariamente (1969) • L'uomo nasce nudo (1969) • Storia d'amore (1969) • Lirica d'inverno (1969)
▼ Сингли 1970-1979 ▼
Chi non lavora non fa l'amore (1970) • Due nemici innamorati (1970) • Ea (1970) • Viola (1970) • Se sapevo non crescevo (1970) • Il forestiero (1970) • Addormentarmi Cosi (1970) • Brutta (1971) • Una storia d'amore e di coltello (1971) • Sotto le lenzuola (1971) • Una Storia come questa (1971) • Er Più (1971) • Forse eri meglio di lei (1972) • La ballata di Pinocchio (1972) • I Will Drink the Wine (1972) • Disc Jockey (1972) • Ready Teddy (1972) • Un Albero di trenta pian (1972) • Prisencolinensinainciusol (1972) • Quel signore del piano di sopra (1973) • Only You (1973) • We're Gonna Move (1973) • Tutti Frutti (1973) • L'Unica chance (1973) • Stringimi a te (1974) • Bellissima (1974) • Yuppi du (1975) • Un'Altra volta chiudi la porta (1975) • Do dap (1975) • La ballata (1975) • Svalutation (1976) • La barca (1976) • I Want To Know (1976) • Uomo Macchina (1976) • When love (1977) • A Woman in Love (1977) • Rock Around the Clock (1977) • Somebody Save Me (1977) • Mondo In Mi 7а (1977) • Yes, I Do (1977) • Kiss Me Goodbye (1977) • You Can Be Happy (1977) • Don't Play That Song (1977) • La Moglie, L'Amante, L'Amica (1978) • Lascero (1978) • Vetrina (1978) • Che Donna (1978) • Ti Avro (1978) • Geppo (1978) • Che Cosa Ti Farei (1978) • Hello America (1978) • (Please) Stay A Little Longer (1978) • Sei Proprio Tu (1978) • Soli (1979) • Io e te (1979) • Amore No (1979) • Stivali E Colbaco (1979) • People (1979)
▼ Сингли 1980-1987 ▼
(Innamorata, incavolata a vita (1980) • Qua la mano (1980) • Gocce d'acqua (1980) • Il Tempo Se Ne Va (1980) • Non Se Ne Parla Nemmeno (1980) • Un Po' Artista Un Po' No (1980) • Se Non E'Amore (1980) • Una Parola Non Ci Scappa Mai (1980) • Manifesto (1980) • L'Orologio (1980) • L'Artigiano (1981) • Mi Fanno Ridere (1981) • Deus (1981) • L'estate è già qua (1981) • Crazy movie (1981) • Quando (1981) • Uh… Uh… (1982) • Giornata nein (1982) • Jungla Di Citta (1982) • Niente Di Nuovo (1982) • La donna di un re (1982) • Roma che fa…te innamora (1982) • Uel mae sae (1982) • We're Gonna Move (1982) • Conto Su Di Te (1983) • Uomo (1983) • Atmosfera (1983) • Prima Pagina (1983) • Sound Di Verità (1983) • Dipenderà Da Te (1983) • Susanna (1984) • Il Cantante Folle (1984) • Il Contadino (1984) • Fumo Negli Occhi (1985) • L'Uomo Perfetto (1985) • Lunedi (1985) • Il Tempio (1985) • La prima stella (1985) • Mistero (1985) • Splendida E Nuda (1986) • Veronica Verrai (1986) • Gelosia (1986) • Segurio' Chi Mi Ama (1986) • L'Ultimo Gigante (1987) • Mi Attrai (1987) • È ancora sabato (1987) • Dolce Rompi (1987) • Mi Attrai (1987) • La Luce Del Sole (1987)
Non ti accorgevi di me (2011) • Non so più cosa fare (2011) • Ti penso e cambia il mondo (2012) • Anna parte (2012) • La cumbia di chi cambia (2012) • La tempesta (2012) • Ti fai del male (2013) • Io non ricordo da quel giorno tu (2013) • Mai nella vita (2013) • Amami Amami (2016) • A un passo da te (2017) • Ma che ci faccio qui (2017) • Eva (2017)
.svg){kind=small}
