|
COVID-19 у Тернопільській області
COVID-19 у Терно́пільській о́бласті — розповсюдження пандемії коронавірусу територією Тернопільської області. Перший випадок появи коронавірусної хвороби було виявлено на території Тернопільщини 21 березня 2020 року[2]. Станом на 19 липня 2021 зафіксовано 70123 випадки інфікування, 1204 особи померло (1,7 %). Хронологія202020 березня в Тернопільській області було виявлено перший випадок коронавірусу, про це було повідомлено на сайті Тернопільської міськради. До Києва було відправлено аналізи на підтвердження.[1] Інфікований — священник із м. Заліщики, 1963 року народження, діагностування проведено Тернопільським обласним лабораторним центром методом ПЛР. Його стан медики оцінюють, як середній, надають йому допомогу.[3] 21 березня МОЗ України офіційно підтвердило перший випадок коронавірусу на Тернопільщині, відобразивши цей випадок у загальній статистиці коронавірусної хвороби в Україні. 23 березня захворіла група молдавських туристів, що повернулася з Почаївської лаври, вірус було виявлено у 8 паломників.[4][5][6] Представники лаври заперечили таку інформацію, назвавши «фейком». Станом на 24 березня деякі заклади харчування продовжували працювати, продаючи їжу на виніс.[7] 26 березня кількість хворих зросла до 26 осіб, одна особа померла. Тернопільська області стала одним з епіцентрів епідемії коронавірусу в Україні. У Монастириському районі 23 інфікованих, 1 помер. 27 березня кількість хворих зросла до 42 осіб. Зросла кількість районів, де є хворі: Тернопіль (2), Монастириський (35), Бучацький (1) і Заліщицький (1). 28 березня в Тернопільській області 43 особи було інфіковано (із них 36 осіб в Монастириському районі), з яких 21 — медики[8]. За районами, де є хворі: Тернопіль (2), Кременецький (1), Монастириський (35), Бучацький (1) і Заліщицький (1). 29 березня кількість хворих зросла до 60 осіб. За районами, де є хворі: Тернопіль (2+1 у с. Острів), Кременецький (1 у с. Лідихів), Монастириський (47), Бучацький (1) і Заліщицький (9). 30 березня в Монастириському районі заразилися 25 медиків, сумарна кількість хворих в області сягнула 47 осіб[9]. 31 березня захворів мер міста Монастириська Андрій Старуха.[10] 1 квітня було зафіксовано 98 випадків зараження коронавірусною хворобою. З них: 76 у Монастириському районі (1 — летальний), 11 — Заліщицькому, 5 — Козівському, 2 — Тернополі, 2 — жителі Кременецького району, по 1 у Тернопільському та Бережанському районах[11]. 3 квітня зачинили на ізоляцію Почаївську лікарню, оскільки в 4 медсестер виявили вірус. Двоє медиків залишилися вдома, двоє — у лікарні. Стан їхній задовільний, у них легкі симптоми. Це єдина лікарня в місті, яка мала лікувати хворих на коронавірус. У лікарні було всього 4 місця, де планували лікувати інфікованих, два з них зайняли інфіковані медики. З двох апаратів ШВЛ працює лише один. Допомагати медикам прийшли волонтери, які закупили необхідні речі.[12] Було зафіксовано 133 випадків зараження коронавірусною хворобою (нових 19). З них: 94 у Монастириському районі (1 — летальний), 15 — Заліщицькому, 11 — Козівському (1 — летальний), 7 — Кременецького, 4 — Тернополі, по 1 у Тернопільському та Бережанському районах[13]. 6 квітня в області коронавірусом заразилися 44 медпрацівники, більшість з Монастирського району, вранці зафіксовано другий летальний випадок[14]. На 8 квітня в області було 168 інфікованих та зареєстровано три летальних випадки[15]. 10 квітня в області підтверджено перший факт одужання хворого на COVID-19. Ним виявився 26-річний житель села Острів Тернопільського району.[16] 13 квітня в Тернополі зареєстровано 13 хворих, один випадок виявлено за добу, хворою виявилась майстриня тату, жінка віком 25 років[17]. 17 квітня стало відомо, що на території лаври міг статися масштабний спалах вірусу, про який московська влада релігійного закладу не повідомляє владі України. Настоятель церкви не контактує з медпрацівниками. За даними головної санітарної лікарки області Оксани Чайчук, нещодавній спалах коронавірусу у Шумському районі ймовірно пов'язаний саме з Почаївською лаврою. Коронавірус було підтверджено у співробітників бухгалтерії Шумської лікарні, а також у головного лікаря та медичного персоналу[18]. 28 квітня у Почаївській обласній психоневрологічній лікарні на Тернопільщині було виявлено спалах вірусу, його було підтверджено у двох співробітників і 26 пацієнтів[19] При цьому головна лікарка лікарні Лариса Василюк пояснила, що 25 квітня було взято зразки крові лише у 30 пацієнтів і медпрацівників, оскільки не вистачило пробірок для забору крові[20]. На ранок 10 травня в області було зафіксовано 999 випадків інфікування[21]. 22 травня повідомлено про смерть Голови Кременецької районної ради Володимира Стефанського внаслідок ускладнень, спричинених коронавірусною хворобою.[22] 17 червня в Тернополі було посилено карантин. Зокрема, в місті заборонили масові заходи та святкування в закладах громадського харчування[23]. 5 липня спалах вірусу було виявлено в дитячому садку в Тернополі, після виявлення вірусу у п'яти дітей, садок було закрито на карантин[24]. 22 серпня вірус було виявлено у Голови Тернопільської ОДА Володимира Труша[25]. 202126 березня в Тернополі було посилено карантин, заборонено роботу закладів харчування після 22:00, учням 5-11 класів рекомендували перейти на віддалене навчання[26]. 7 квітня в Тернопільській та Полтавській областях було виявлено штам коронавірусу з ПАР[27]. Запобіжні заходиЗ 12 березня на Тернопільщині запровадили карантин, котрий, як планувалося, буде тривати до 3 квітня, були заборонені: масові заходи, концерти, спортивні змагання. На три тижні було зачинено усі навчальні заклади. Із 17 березня у Тернополі розширили карантинні заходи. Було зачинено: торгівельні центри, заклади сфери послуг та заклади громадського харчування, дитячі спортивні майданчики, басейни, нічні клуби та дискотеки, також було заборонено роботу бібліотек та Центру надання адміністративних послуг.[28]. Залишаться працювати лише продуктові магазини і аптеки. Також будуть працювати 2 ринки — Тернопільський міський ринок та ринковий комплекс «ВІП Маркет», оскільки вони облаштовані системою вентиляції, водопостачання та відведення. Із 21 березня у Тернополі після першого випадку зараження ввели режим надзвичайної ситуації.[2][3]. Із 21 березня в обласному місті призупинили роботу міського транспорту. Тролейбуси та автобуси будуть виконувати лише спецрейси для працівників критичної інфраструктури: працівників медустанов і закладів, аптек, комунальних служб, правоохоронних органів, працівників заводів виробництва продуктів харчування, лабораторного центру та інших важливих служб.[2] Створені блок-пости на в'їзді до міста і перевірятимуть температуру. З 22 травня із пом'якшенням карантину в Україні, транспортне сполучення в Тернополі відновили[29]. 31 липня МОЗ вирішило віднести Тернопіль до т. зв. «червоної зони», що передбачало зупинку роботи громадського транспорту та інші обмеження[30][31]. Натомість місцева влада не погодилась з рішенням МОЗу і наказала усім комунальним службам, включно з громадським транспортом продовжувати роботу[32][33]. Рішення МОЗу призвело також до додаткових проблем пасажирів залізниці — поїздам було заборонено зупинятися на станції Тернопіль, і пасажири вимушені були йти з працівниками залізниці на конфлікт, щоб вийти з поїзду[34]. 8 серпня Тернопіль було оголошено «жовтою» зоною[35], а поїзди відновили зупинки на станції[36]. На початку вересня, Тернопільщину було включено до «червоної зони» карантину. Незважаючи на це, влада міста відмовился посилювати карантин[37]. Народні методи лікуванняДослідники з Інституту молекулярної вірусології Медичного центру Університету Ульма заявили, що сік або чай чорноплідної горобини найбільш ефективно пригнічує активність вірусу в людському організмі - до 97 відсотків[38]. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
_2020-05-11_09-00.png)
Portal di Ensiklopedia Dunia
