12 січняВсесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) підтвердила, що коронавірус став причиною респіраторних захворювань у групі людей у місті Ухань, провінція Хубей, КНР, про яких ВООЗ стало відомо 31 грудня 2019.[3][4]
На відміну від ГРВІ 2003 року, випадки летальності випадків для COVID-19[5][6] були значно нижчими, проте передача була значно більшою, зі значним загальним числом загиблих.[7]
21 лютого 2020 року в Лівані було підтверджено перший випадок COVID-19: 45-річна жінка, яка поверталася з паломництва в Кумі, Іран отримала позитивну оцінку на SARS-CoV-2 і була переведена до лікарні в Бейруті.[8]
26 лютого друга жінка, яка повернулася з Ірану тим же рейсом Mahan Air, як і перша пацієнтка, виявилась зараженою[9][10].
27 лютого 77-річний чоловік, який прибув з Ірану 24 лютого, виявився також зараженим.[11][12]
1 березня Міністерство охорони здоров'я оголосило про три нові випадки, що призвело до загальної кількості 13 випадків. Ці троє людей самоізолювалися після прибуття до Лівану з Ірану кількома днями раніше.[15]
10 березня було зафіксовано першу смерть, пов'язану з коронавірусом, у Лівані.[16]
11 березня — виявлено другу смерть (55-річний чоловік).[17] Було також виявлено 9 нових випадків та перше одужання[18].
13 березня загальна кількість випадків досягла 78.[19][20]
21 березня прем'єр-міністр Хассан Діаб у телевізійній промові закликав жителів Лівану дотримуватись соціального дистанціювання, додавши, що силовики будуть застосовувати заходи щодо підтримки карантину.[21]
26 березня в Лівані ввели часткову комендантську годину з 19:00 до 5:00. Було оголошено 35 нових випадків, загальна кількість сягнула 368.[22]
2 квітня посол Філіппін у Лівані Бернардіта Катала померла від COVID-19 у Бейруті у віці 62 років. Вона була першим філіппінським дипломатом, у кого виявили вірус.[23]Human Rights Watch оприлюднили звіт, в якому говориться, що щонайменше 21 ліванські муніципалітети ввели дискримінаційні обмеження щодо сирійських біженців, які не застосовуються до жителів Лівану в рамках боротьби з COVID-19[24].
22 квітня палестинець із Сирії став першим зафіксованим випадком хвороби в таборі біженців Вавел у Бекаа. Загальна кількість випадків становила 682, 22 летальних.[25][26]
5 травня карантин продовжено на 2 тижні, до 24 травня. Загальна кількість випадків склала 741, 25 смертей.[27]
7 травня 25 громадян Лівану, що прибули з Нігерії, виявились хворими[28].
13 травня запроваджено повний карантин до 18 травня. Оголошено про 100 нових випадків за попередні 4 дні, загальна кількість склала 870, 26 смертей.[29][30]
21 травня Міністерство охорони здоров'я Лівану повідомило про 63 нові випадки коронавірусу, що є найбільшим приростом на один день з початку спандемії. Багато нових випадків були наслідком повернення додому ліванських емігрантів.[31]
6 серпня зафіксовано рекордні 255 нових випадків та дві смерті. Вибухи в Бейруті також завдали суттєвої шкоди лікарням, де перебували пацієнти з COVID-19.[32]
11 серпня в Лівані оголосили 300 нових хворих та 7 смертей.[33]
25 грудня в країні було виявлено новий штам коронавірусу з Британії[34].
2021
11 січня в країні було введено режим надзвичайної ситуації[35]. Протягом січня в країні тривали протести проти карантину. 27 січня протестувальники пляшками із запальною сумішшю підпалили кімнату охорони біля входу до будівлі мерії Триполі, було залучено армію й бронетехніку[36].
6 лютого в Лівані було зареєстровано до використання російську вакцину Спутнік V[37].
