|
Коронавірусна хвороба 2019 у Росії
Спалах коронавірусної хвороби 2019 у РФ — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 територією Росії. Перші випадки захворювань в країні датуються 31 січня 2020 року: в Читі та Тюмені, обидва хворих — громадяни КНР. Коронавірусна хвороба офіційно внесена до списку небезпечних хвороб.[5] Випадки коронавірусної інфекції зафіксовані у всіх регіонах країни.[6] 10 вересня 2022 року кількість офіційно зареєстрованих випадків хвороби в Росії вперше перевищило 20 мільйонів осіб. На території усієї країни скасовано або перенесено всі спортивні та інші масові заходи, а освітні установи — школи, вузи та коледжі — перейшли на дистанційне навчання. Провідні позиції в поширенні коронавірусної інфекції займала Москва. Лише за добу 20 березня 2020 року в місті виявили 12 випадків зараження з 52 по країні, серед них є ті, хто летів внутрішнім рейсом з Санкт-Петербурга. У Московській області зареєстровано 5 нових випадків за добу, 5 випадків лише за добу зареєстровано в Свердловській області.[7] 24 квітня 2020 року Росія увійшла до трійки лідерів за темпами поширення коронавірусної інфекції після США (35 тис.) та Бразилії (6,2 тис.) із 5,9 тис. нових інфікованих[8] При цьому, за даними деяких оглядачів, в Росії набагато більше людей з коронавірусом, ніж за офіційними даними[9][10]. Станом на кінець травня 2020 року статистика так само досить сумнівної якості і очевидно викривлена. Оскільки у Росії так само досить низька відносна смертність, найменша серед всіх великих країн.[11] Вона становить близько 1 %, для порівняння в Італії та Іспанії вона становить близько 10 %, в Україні — 3 %. За даними на квітень 2022 року, за весь час пандемії з квітня 2020 року безпосередньо від коронавірусної хвороби в Росії померли понад 660 тисяч осіб, з них у 2020 році — 144 тисячі, в 2021 році — 447 тисяч. Загальна кількість померлих інфікованих коронавірусом (основна причина і супутній фактор) від початку пандемії до квітня 2022 року досягла 760,3 тисячі осіб.[12] Статистика захворюваностіУперше інфікування коронавірусною хворобою 2019 року зареєстровані в Росії 31 січня 2020 року. Один випадок зареєстровано в Тюмені, один у Читі, обидва хворих були громадянами Китаю[13]. Згідно з офіційною статистикою, на 18 березня 2020 року виявлено 199 випадків інфікування коронавірусом у країні[14]. До цього числа не входять евакуйовані російські громадяни з судна «Diamond Princess». 19 березня 2020 року у м. Москві померла 79-річна жінка, інфікована вірусом COVID-19[15]. Безпосередньою причиною смерті хворої стала тромбоемболія, тому померлу не включили до списку осіб, які померли внаслідок коронавірусної інфекції[16].
ДіагностикаУ Росії ПЛР-система досліджень на COVID-19 розроблена та випускається державним науковим центром «Вектор»[17][18]. 16 березня Росія розпочала виробляти до 100 тисяч таких тестів на добу[19].
Примітки: Хронологія2020 рікСічень — лютий27 січня створено штаб для боротьби з поширенням вірусу під керівництвом віцепрем'єра Тетяни Голікової[20][21][22][23]. 28 січня Російська спілка туріндустрії закрила в'їзд до Росії туристичних груп з Китаю[24], з 26 січня китайська влада заборонила відправляти туристичні групи за кордон та анулювала списки на виїзд[25]. У кінці січня 2020 року зупинено чартерні рейси між Росією та КНР. У Забайкальському краї введено карантинні заходи. У селищі Забайкальськ, де знаходиться залізнична станція Забайкальськ і пункт пропуску на російсько-китайському кордоні навпроти Маньчжурії, введено режим надзвичайної ситуації[26]. У Хабаровському краї зупинена робота пункту пропуску Жаохе — Покровка неподалік Бікіну[27]. Також обмежено рух через пункти пропуску Хабаровськ — Фуюань, Турий Ріг — Мішань, Пограничний (залізничний) — Суйфеньхе (залізничний), Пограничний (автомобільний) — Суйфеньхе (автомобільний), Полтавка — Дуньнін, Краскіно — Хуньчунь, Махаліно — Хуньчунь[28]. З 30 січня для громадян Китаю зупинено оформлення електронних віз для в'їзду до РФ через прикордонні пункти пропуску на Далекому Сході, в Калінінградській і Ленінградській областях[29]. З 31 січня у зв'язку з розповсюдженням коронавірусної інфекції COVID-19 закритий російсько-китайський кордон. 31 січня з'явились повідомлення про виявлення в Росії перших двох випадків зараження коронавірусом.[13] Обидва хворих були громадянами КНР з легкою формою захворювання[30] Пацієнти пройшли курс лікування, та їх виписали з лікарень 11—12 лютого[31]. З 31 січня до 1 березня призупинено пасажирське залізничне сполучення з Китаєм за винятком потягу Москва — Пекін (китайського формування). Маршрут потяга лежить через Монголію, яка посилила санітарний контроль з 29 січня. З 1 лютого обмежено також регулярне авіасполучення, окрім рейсів «Аерофлоту» до Пекіна, Шанхаю, Гуанчжоу та Гонконгу та рейсів чотирьох китайських авіакомпаній. Від цього часу літаки з Китаю приймаються в окремому виділеному терміналі F аеропорту «Шереметьєво», де пасажирів зустрічають співробітники Росспоживнагляду. Для китайських студентів, які навчаються в Росії, наказом міністерства освіти Росії спочатку продовжені канікули до 2 березня (із внесенням відповідних змін до календарного навчального графіка)[32], пізніше канікули китайським студентам продовжили до 1 квітня. 3-4 лютого проводилась евакуація росіян з Китаю[33][34]. Разом з ними звідти вивозили громадян Білорусі, Вірменії, України та Казахстану, яких помістили на два тижні в карантин в санаторії «Градостроитель» у селищі Вінзілі Тюменської області[35][36][37]. В Октябрьському і Хасанському районах Приморського краю введено режим надзвичайної ситуації, а в Погранічному, Октябрьському районах та в Артемівському міському окрузі відкриті спеціальні ізоляційні пункти для громадян КНР[38]. 20 лютого введено заборону на в'їзд на територію Росії громадян Китаю[39]. 23 лютого на літаку МНС до Росії прибули 8 російських громадян, що перебували на круїзному лайнері «Diamond Princess». У трьох із них виявлено інфекцію. Всіх пасажирів та осіб, що їх супроводжували, помістили на карантин до Казанської інфекційної лікарні[40]. Березень 2 березня виявлено перший випадок захворювання COVID-19 у Москві. Турист з РФ, який повернувся з Італії, звернувся 27 лютого за медичною допомогою, після чого його помістили на карантин до інфекційного боксу.[41] 5 березня скасовано XXIV Петербурзький економічний форум, який мав відбутися в червні 2020 року[42]. З 5 березня від усіх громадян, які прибувають з країн з зі спалахами COVID-19, стали вимагати самоізоляції удома протягом 14 днів[43]. Серед країн: Китай, Південна Корея, Іран, Італія, Іспанія, Німеччина та Франція[44]. 10 березня в Москві заборонено заходи за участі більш як 5000 осіб до 10 квітня, а також вирішено побудувати мобільний комплекс нової інфекційної лікарні на 500 ліжок, неподалік села Голохвастово у Москві, яка має стати доповненням стаціонару в Комунарці та Інфекційної клінічної лікарні № 1[45]. 11 березня РФ почала обмеження авіасполучення з ЄС, дозволивши лише рейси до Німеччини, Іспанії, Італії й Франції, і виключно для державної компанії «Аерофлот» до семи міст: Берлін, Мюнхен, Франкфурт-на-Майні, Мадрид, Барселону, Париж і Рим[46]. 16 березня в Москві закрито школи та заклади додаткової освіти до 12 квітня 2020 року,[47] закрито кордон з Білоруссю[48]. 17 березня зупинено заняття у школах Московської області до 13 квітня 2020 року[49]. 8 березня повідомлено про виявлення перших інфікованих вірусом у Томській і Новосибірській областях[50]. Роскомнагляд заявив про наміри негайно блокувати та позбавляти ліцензії ЗМІ за публікацію неправдивої інформації про коронавірус, що може спричинити паніку та неспокій[51]. 20 березня, радіо «Эхо Москвы» видалило з сайту відео «Особлива думка» від 16 березня, де політолог Валерій Соловей заявляв що, влада приховує реальні дані про смертність. За його даними, у РФ померли 1600 осіб, а кількість інфікованих сягнула 130—180 тисяч. Програму видалили на вимогу Роскомнагляду, представник Генпрокуратури РФ заявив, що Соловей скоїв адміністративне правопорушення, яке передбачає штраф до 100 тисяч рублів[52][53][54][55][56]. До 21 березня влада заявила про проведення 163 тисяч тестів[14][23][57]. З 30 березня до 11 травня 2020 року для посилення боротьби з поширенням COVID-19 у Росії діяв режим неробочих днів[58][59][60] 31 березня головлікар Комунарки Денис Проценко захворів на коронавірус. Тижнем раніше він потис руку Путіну, під час візиту останнього до лікарні. У цій лікарні лікують хворих на коронавірус[61]. Квітень1 квітня в країні офіційно зареєстровано 2777 хворих, з них 2337 — у Москві[62], 8 квітня — зафіксовано 8762 хворих. Станом на 15 квітня кількість офіційно зареєстрованих інфікованих в РФ сягнула 24,490 людей, зафіксовано 198 смертей та 1986 людей, що одужали[63]. 16 квітня в РФ вирішено скасувати святкування «Дня перемоги», який в цій країні відзначається 9 травня. На цей день у РФ зафіксовано більш як 28 тис. випадків хворих та 232 летальних випадки[64]. 17 квітня кількість зареєстрованих інфікованих сягнула 32 тисяч, до цього дня зареєстровано 273 летальних випадки та 2590 одужань[65].  21 квітня у Москві хворим на ГРВІ заборонили виходити з дому. Такі обмеження ввели через різкий ріст захворювань у столиці Росії. Кількість випадків захворювань зросла до 52 763 осіб у 85 регіонах країни, 456 людей померло, а 3873 — одужало. Зафіксовано 5642 нових випадків коронавірусу, а також 51 смерть. Серед нових випадків COVID-19, 3083 — зареєстровані в Москві, тобто в Москві більш ніж половина всіх нових зареєстрованих випадків[66]. 24 квітня кількість нових випадків склала 5849 випадків, померло 60 людей.[67] Всього в Росії зареєстровано 68 622 хворих, а кількість пацієнтів, що одужали, збільшилася до 5568 осіб, померло 615 осіб. Росія входить в трійку лідерів за темпами поширення коронавірусної інфекції[8]. 25 квітня кількість нових випадків склала 5966 випадків, з них 2612 — в Москві. Померло за минулу добу в Росії 66 людей[68]. 27 квітня Росія обігнала Китай за кількістю інфікованих із цифрою 87 147 осіб (Китай 83 912), за кількістю нових інфікованих Росія стабільно входить у трійку країн світу (США та Британія). Найбільше інфікованих у Москві (3524) і Петербурзі (489) із 6198 нових випадків за добу[69]. 28 квітня Путін у своєму виступі продовжив карантин до 11 травня, поклавши всю відповідальність за пом'якшення карантину на губернаторів і Росспоживнагляд[70]. Кількість хворих майже досягла 100 000[71]. У Москві найбільше хворих і смертей — 97 за добу, 546 всього.[72] Близько 1000 військовослужбовців заразилися. Крім того, заразилися слухачі військових закладів, курсанти та викладачі — всього 2,5 тис. в системі збройних сил РФ[73] Причиною масового інфікування курсантів вважають участь у масовій підготовці до параду 9 травня[74]. Травень10 травня кількість нових випадків зросла до 200 тис. осіб. За цим показником Росія залишалась на 5-му місці у світі і за кілька діб стала після США.[75] У травні стало відомо про те, що на коронавірус перехворів міністр освіти Валерій Фальков[76] та прессекретар Путіна Дмитро Пєсков[77]. З вечора 22 травня, Бразилія обігнала Росію і зайняла друге місце у світі за кількістю випадків інфікуванням коронавірусом, відтіснивши Росію на третє місце[78]. Червень21 червня Росія знаходиться на 3 місці у світі за кількістю інфікованих (576 тис.) після США (2,3 млн) і Бразилії (1,07 млн). Її наздоганяє Індія (395 тис.). СерпеньУ серпні Росія розпочала відновлювати авіасполучення з окремими країнами. ЛистопадНа початку листопада 2020 року, кількість нових інфікованих в Росії зросла майже до 20 тис. осіб за добу[79]. Найбільше хворих у Москві, Петербурзі, Московській області. Загальна кількість інфікованих зросла до 1,7 млн. ГруденьУ грудні 2020 року в Росії розпочалась вакцинація проти COVID-19. Москва розпочала вакцинацію першою: в столиці вакцинація стартувала 5 грудня. 2021 рікУ другій половині квітня 2021 року в Росію потрапив Дельта-варіант коронавірусу.[80] У червні 2021 року в Росії спостерігався новий сплеск захворюваності на COVID-19. У третій декаді червня число зареєстрованих випадків інфікування повернулось до показників січня, а зростання з початку місяця склало 100 %. Влада пояснила ці тенденції низькими темпами вакцинації, ігноруванням профілактичних заходів, та появою більш заразного дельта-штаму вірусу.[81] На кінець липня 2021 року, у реєстрі МОЗ Росії зазначено понад 29 млн записів захворілих на коронавірус осіб. Це у п'ять разів більше, ніж офіційна статистика. Викрити це вдалося завдяки створеним Мінцифри ковідним сертифікатам, йдеться у спільному розслідуванні «Медіазони», «Холоду» і «Медузи». Згідно з ним, під час другої хвилі коронавірусу в Росії до реєстру вносили по 125 000 нових інфікованих на добу. Якщо цифри вірні, то Росія перебуває на першому місці з кількості заражених у перерахунку на мільйон мешканців[82]. Станом на 19 жовтня 2021 року, добовий приріст нових хворих на коронавірусну інфекцію в РФ становив 34 073 випадки. 16 жовтня добовий приріст нових хворих на COVID-19 у Росії склав 34 303 випадки, це було нове максимальне значення за всю пандемію[83]. 20 жовтня 2021 року президент Росії Володимир Путін підписав указ про неробочі дні з 30 жовтня по 7 листопада; метою указу названо недопущення подальшого поширення нової коронавірусної інфекції. Керівникам регіонів дано право, виходячи з місцевих умов, установити довший період неробочих днів, вони могли запровадити неробочий період з більш ранньої дати, і продовжити його після 7 листопада.[84]  У жовтні 2021 в РФ почався перепис населення. З жовтня 2020-го по вересень 2021 року природне зменшення людей в Росії, за сукупними даними регіональних РАГСів, склало майже мільйон, показники очікуваної тривалості життя зменшилися з 74 років до 70, що фіксувалися в 1964 році.[85] 12 листопада 2021 року уряд Росії подав до Держдуми законопроєкти про використання QR-кодів у громадських місцях і на транспорті. Уряд схарактеризував законопроєкти як екстрений захід на фоні важкої ситуації, спричиненої поширенням COVID-19 у Росії.[86] Перший випадок інфікування варіантом Омікрон коронавірусу SARS-CoV-2 в Росії виявили 6 грудня 2021 року, його знайшли в двох осіб, які прибули з ПАР.[87] 16 грудня 2021 року Державна дума в першому читанні прийняла законопроєкт про запровадження QR-кодів у громадських місцях.[88] 2022 рікДо 18 січня 2022 року Омікрон-варіант домінував у Москві, Московській області і Санкт-Петербурзі.[89] Навесні 2022 року в Росію прийшла нова різновидність коронавірусу — стелс-омікрон (BA.2 штаму Омікрон), перші випадки якого зареєстрували у скандинавських країнах. За даними Роспотребнадзору, на цю різновидність припадало до 80 % усіх випадків заражень COVID-19.[90] Улітку 2022 року в Росії почали реєструвати зараження новими різновидами «Омікрону»: «ніндзя» (BA.5), «кентавр» (BA 2.75) і «дельтакрон», який є гібридом «Омікрона» і «Дельти».[91] Наприкінці липня — у серпні 2022 року почали говорити про шосту хвилю коронавірусу.[92] У серпні 2022 року спеціалісти зазначали зростання захворюваності на COVID-19. Число заражень досягало 30—40 тисяч випадків на день.[93] На початку жовтня 2022 року керівник Роспотребнадзору Анна Попова заявила про зниження захворюваності коронавірусною хворобою другий тиждень підряд, що могло свідчити про близьке завершення шостої хвилі COVID-19.[94] 18 листопада 2022 року Роспотребнадзор оголосив про початок епідемічного сезону COVID-19 у Росії.[95] COVID-19 і система охорони здоров'яПеред початком пандемії в Росії відбувалось скорочення кількості ліжок у стаціонарах та лікарів-інфекціоністів, пізніше цей факт був розкритикований.[96] 17 квітня 2020 року мер Москви Сергій Собянін відкрив комплекс нової інфекційної лікарні на 500 ліжок неподалік села Голохвастово[97], а 20 квітня 2020 року лікарня прийняла перших хворих.[98] Окрім цього, під лікування коронавірусної хвороби в Москві переобладнали вже наявні лікарні. Зокрема, серед них можна назвати 15-ту лікарню імені О. М. Філатова.[99] 26 березня 2020 року на засіданні уряду Сергій Шойгу повідомив, що міністерство оборони збудує до 30 квітня в країні 8 модульних інфекційних центрів — в Одинцові, Подольську, Нижньому Новгороді, Волгограді, Оренбурзі, Новосибірську, Улан-Уде й Уссурійську. На другому етапі, до 15 травня, заплановано ввести ще 8 центрів — в Смоленську, Калінінграді, Пушкіні (Ленінградська область), Ростові-на-Дону, окупованому Севастополі, Омську, Петропавловську-Камчатському і Хабаровську. Загальна місткість усіх цих 16 центрів планувалась на 1600 лікарняних ліжок. Будівництво центрів розпочалось 20 березня за цілодобової роботи будівельників. За необхідності ці центри мали приймати на лікування не лише військових, але й цивільне населення.[100] 10 квітня 2020 року міністр охорони здоров'я Михайло Мурашко повідомив, що Росія мобілізувала систему охорони здоров'я та розгортає для боротьби з інфекцією 94,5 тисячі лікарняних ліжок.[101] 30 травня міністр повідомив про перепрофілювання для хворих з коронавірусною хворобою 177 тисяч ліжок, або майже 15 % загального ліжкового фонду Росії.[102] 20 квітня віцепрем'єр-міністр уряду Росії Марат Хуснуллін повідомив, що побудований у Нижньому Новгороді багатофункціональний центр міністерства оборони вже прийняв перших хворих. Його відкрили 17 квітня[103], а в Одинцові будівництво медичного центру міністерства оборони завершилось на тиждень раніше 30 квітня — заплановано строку здачі в експлуатацію.[104] 23 квітня мер Москви Сергій Собянін відкрив медичний центр на 300 ліжок для лікування хворих на коронавірусну інфекцію. Центр створено на основі госпіталю міністерства внутрішніх справ.[105] Станом на 25 квітня в Москві, згідно з інформацією міського департаменту охорони здоров'я, хворих на COVID-19 і пневмонію, а також хворих з ознаками ГРВІ та підозрою на COVID-19 госпіталізували в 57 міських, федеральних, відомчих і приватних лікарнях. 27 квітня в Москві кількість ліжок, доступних для запобігання поширенню коронавірусної інфекції, досягла 22 тисяч, та збереглася на цьому рівні до 2 червня. 19 травня 2020 року міністерство охорони здоров'я Росії повідомило про призупинення вакцинації в рамках національного календаря щеплень у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби. Заступник міністра Олег Гриднєв повідомив, що відомство буде визначатися з календарем згідно з підготовкою вакцини проти COVID-19.[106] Вартість лікуванняУ Москві лікування одного хворого на COVID-19 за полісом обов'язкового медичного страхування оплачувалося лікарням у розмірі от 200 до 205 тисяч рублів.[107] Виявлені проблемиДефіцит засобів індивідуального захисту та інших медичних засобівЗгідно з публікацією газети «Коммерсант» (з посиланням на отриманий журналістами документ МНС), наприкінці березня в 28 російських регіонах зареєстровано значний дефіцит тестів на COVID-19, лабораторних матеріалів, засобів індивідуального захисту для медичних працівників, апаратів штучної вентиляції легень та іншого обладнання. У низці суб'єктів Росії у відповідь на запит журналістів офіційно визнали наявність проблем.[108] Дефіцит засобів індивідуального захисту й апаратів штучної вентиляції легень 10 квітня 2020 року визнав міністр охорони здоров'я Михайло Мурашко.[101] Забезпеченість лікарень захисними засобами та противірусними препаратами стали предметом уваги прокуратури Російської Федерації.[109] Президент Росії Володимир Путін поставив вимогу усунути дефіцит захисних засобів.[110] Низка благодійних фондів відкрили збір коштів на закупівлю захисних засобів для медичних працівників. Проте ще до початку травня 2020 року в системі охорони здоров'я спостерігався дефіцит захисних засобів.[111] Скорочення кількості лікарняних ліжок і лікарів-інфекціоністів
У кінці березня головний економіст «Зовнішекономбанку» Андрій Клепач розкритикував раніше проведені реформи охорони здоров'я в Росії. Зокрема, він вказав на те, що кількість лікарняних ліжок та лікарів-інфекціоністів скоротилась. Згідно з публікацією газети «Ведомости», за даними Росстату, кількість хворих небезпечними інфекційними хворобами (без урахування туберкульозу і венеричних хвороб) лише незначно скоротилась у період від 1990 до 2018 року (див. таблицю). Проте, як зазначають автори публікації, за цей же період кількість ліжок інфекційного профілю скоротилось більш ніж удвічі. Унаслідок цього значно (більш ніж удвічі) зросло навантаження на профільного лікаря. Відповідно також більш чим удвічі зросла кількість смертей.[96] За даними керівника Вищої школи організації та управління охороною здоров'я Гузель Улумбекової, ліжковий фонд для інфекційних хворих після розпаду СРСР скоротився у 2,5 раза, зменшилась і кількість лікарів-інфекціоністів. При цьому коефіцієнт смертності від інфекційних хвороб виріс удвічі. Кількість ліжок за останні 7 років скоротилось на 160 тисяч, або на 15 %, штат лікарів зменшився на 46 тисяч, або на 8 %. Усі ці проблеми сумарно призвели до важкого становища в російській охороні здоров'я.[112] Зараження COVID-19 у медичних закладах13 квітня 2020 року керівник Роспотребнадзору Анна Попова повідомила, що в регіонах Росії 55 % спалахів коронавірусної інфекції (від загального числа 74) мали вогнища в медичних закладах.[113] Випадки внутрішньолікарняного зараження зареєстровані, зокрема, в Архангельській області, Башкортостані[114], Республіці Комі, Свердловській області. Проблеми з апаратами ШВЛ9 травня 2020 року в 50-й лікарні ім. С. І. Спасокукоцького в Москві[115] і 12 травня 2020 року в реанімації лікарні Святого Георгія в Санкт-Петербурзі[116] сталися пожежі. Причиною пожежі, за однією з версій, стали апарати штучної вентиляції легень «Авента-М» виробництва Уральського приладобудівного заводу[117], який входить у концерн КРЕТ «Радиоэлектронные технологии» холдингу «Ростех».[118]. В пожарах погибли один и пять человек соответственно[119] У пожежах загинули 1 і 5 осіб відповідно.[119] Після цих подій Росздравнадзор призупинив використання апаратів даної марки, випущених починаючи з 1 квітня 2020 року.[120] Важкі умови праці медиківЗа даними російських засобів масової інформації, лікарі, зайняті лікуванням хворих коронавірусною хворобою, знаходяться у важких умовах: їм доводиться працювати по 12 годин на день без перерви, та носити памперси.[121][122] Неотримання обіцяних виплат за роботу з інфікованимиУ квітні 2020 року президент Росії доручив виплатити по 25—80 тисяч рублів медикам, які працюють з хворими на COVID-19[123], проте невдовзі виявилось, що з виплатами виникли проблеми. Президент поставив вимогу виплатити гроші до 15 травня.[124] При цьому, за словами Путіна, виплати повинні здійснюватися за сам факт роботи з інфікованими, «а не за якісь години, хвилини і так далі», проте на практиці в кожному регіоні порядок виплат трактували по-своєму, і фактична сума могла залежати від годин, витрачених на роботу з хворими.[125] Путін назвав цю ситуацію «бюрократичною тяганиною». Після цього уряд прибрав із постанови про виплати згадку про відпрацьований час.[126] 16 червня 2020 року в Златоусті Челябінської області на співробітників швидкої допомоги завели справи за статтею про фейкові новини (частина 9 статті 13.15 кодексу про адміністративні правопорушення) після того, як вони поскаржилися на відсутність стимулювальних виплат за роботу із зараженими коронавірусом хворими.[127] Також на відсутність виплат скаржились медики в Курганській[128] і Орловській областях[129][130], Пермському краї[131], а також у Башкирії та окупованому Криму.[132] У серпні 2020 року засоби масової інформації повідомили про невиплату коронавірусних доплат в окупованому Севастополі. Виплати медпрацівникам не проводились з травня. У департаменті охорони здоров'я Севастополя пояснили, що підвищення заробітків медиків і збереження процентів на попередньому рівні вимагає великих коштів з міського бюджету, тому виплати затягуються. Своєю чергою в міській окупаційній адміністрації повідомили, що затримка сталася на рівні уряду, при перерахуванні федеральної виплати.[133] У серпні 2020 року в Башкирії республіканська профспілка працівників охорони здоров'я за результатами перевірки в Архангельській ЦРЛ запланувала надіслати скаргу до державної інспекції праці. Звернення співробітників лікарні були пов'язані з недоплатами за працю в умовах епідемії коронавірусної хвороби, несвоєчасним оформленням додаткових угод до трудових договорів у провізорному госпіталі.[134] 27 вересня 2020 року розпочалась всеросійська акція медпрацівників «Заплатите за COVID». Протести були заплановані в різних містах країни до 5 жовтня. Головною вимогою медиків була повна виплата обіцяних президентом доплат за роботу с коронавірусними хворими.[135] У листопаді 2020 року пресслужба Генпрокуратури повідомила про те, що прокурори добились перерахування стимулювальних виплат медпрацівникам на суму 61 мільйон рублів. Були відновлені права 1104 медичних працівників. Найбільш винним визнаний міністр охорони здоров'я окупаційної адміністрації «Республіки Крим» Олександр Остапенко — йому внесено представлення про усунення порушень у зв'язку із запізненням отримання коштів у медичних закладах регіону в розмірі 5,6 мільйона рублів.[136] У Свердловській області лікарі Сисертської ЦРЛ, у якій лікують коронавірусних хворих, подали заяви до Слідчого комітету на різке скорочення зарплат у медичного персоналу — з 70 до 20 тисяч рублів. У медичному закладі пояснили, що медичні працівники самі погодились на такі умови, підписавши документи перед початком роботи в «червоній зоні». Медики ж натомість повідомили, що дізнались про це не зразу — для допуску до роботи від них вимагали підписати додаткову угоду до трудового договору. Вони поставили свої підписи, не читаючи документа, проте в ньому вказано на зниження зарплат.[137] Кабінет міністрів Росії продовжив до кінця 2021 року соціальні виплати медичним працівникам, які надають допомогу хворим COVID-19. Окрім медпрацівників виплати проводяться військовим та працівникам інших силових структур.[138] З цією метою уряд Росії виділив із резервного фонду 10 мільярдів рублів додатково до виділених раніше 24,6 мільярда рублів і 26 мільярдів рублів.[139] Слідче управління Слідчого комітету по Тверській області повідомило про початок перевірки, пов'язаної з невиплатами компенсацій за роботу з коронавірусними хворими медикам інфекційної лікарні в регіоні після звернення лікаря на пресконференції Володимира Путіна.[140] У березні 2021 року Рахункова палата Росії провела перевірку та виявила порушення у виплатах коронавірусних нарахувань медпрацівникам. Загалом за 2020 рік вони недоотримали 330,6 мільйона рублів. Після проведення контрольних заходів 251,2 мільйона рублів з цієї суми перевели медикам.[141] Виявлення лікарень, які приховують смертність від COVID-19У вересні 2020 року Росздравнадзор виявив лікарні, які приховують смертність від COVID-19. За словами керівника відомства Алли Самойлової, розбіжності в даних були виявлені внаслідок того, що медичні заклади по-різному кодують причини смерті хворих, які померли в коронавірусних стаціонарах.[142] Вакцинація проти COVID-19_02.jpg) У світі проводиться розробка близько 200 потенційних вакцин проти COVID-19, більш ніж 30 проходять дослідження на людях.[143] 29 липня 2020 року була видана перша обмежена реєстрація міністерством охорони здоров'я КНР препарату компанії «CanSinoBIO».[143][144] У Росії першу обмежену реєстрацію отримав 11 серпня 2020 року препарат «Гам-КОВИД-Вак» (маркетингова назва «Спутник V»), розроблений у Центрі імені Гамалеї.[145] Друга російська вакцина «ЕпіВакКорона», розроблена новосибірським центром «Вектор», отримала умовну реєстрацію 13 жовтня 2020 року.[146] Наприкінці листопада 2020 року міністр охорони здоров'я Росії Михайло Мурашко назвав час початку масової вакцинації в країні — січень-лютий 2021 року.[147] Масова вакцинація проти COVID-19 для всіх охочих у регіонах Росії розпочалась 18 січня 2021 року.[148] До кінця лютого 2021 року в Росії зареєстровано 3 вакцини: окрім вказаних вище «Спутник V» та «ЕпіВакКорона», реєстрацію отримала вакцина «КовиВак», розроблена Центром імені Чумакова. Проте ні за абсолютним числом щеплених, ні за часткою щепленого населення Росія не входила до числа світових лідерів.[148] 16 червня 2021 року владні структури двох регіонів Росії — Москви і Московської області — після різкого зростання захворюваності вирішили запровадити обов'язкову вакцинацію 60 % осіб, зайнятих у сфері послуг, освіти, транспорту, житлово-комунального господарства, а також держслужбовців.[149] Пізніше кількість регіонів з обов'язковою вакцинацією суттєво збільшилась. Зокрема, 20 липня 2021 року Республіка Тува стала, згідно з даними російських засобів масової інформації, 36-м регіоном, який запровадив обов'язкову вакцинацію.[150] Восени 2021 року міністерство охорони здоров'я Росії дало дозвіл на клінічні дослідження вакцини «Бетувакс-КоВ-2» — першої російської вакцини, розробленої приватною компанією.[151] 1 квітня 2022 року міністерство охорони здоров'я Росії повідомило про реєстрацію першої у світі назальної вакцини проти COVID-19 «Гам-КОВИД-Вак» (Спутник V), розробленої Центром імені Гамалеї.[152] COVID-19 і система освітиУ зв'язку з епідемією коронавірусної хвороби заклади освіти перейшли на дистанційне навчання.[153] У зв'язку з обстановкою, яка склалася, у червні 2020 року уряд ухвалив рішення видати усім російським випускникам атестати без випускних екзаменів.[154] У серпні 2020 року Роспотребнадзор і міністерство освіти дали рекомендації владним структурам регіонів щодо проведення урочистих заходів у школах 1 вересня на вулиці. При цьому батькам порадили приходити в масках.[155] Міністерство освіти в жовтні 2020 року повідомило, що не планує запроваджувати жорстких карантинних обмежень у школах. Міністр Сергій Кравцов також зазначив, що близько 0,31 % російських шкіл закриті на карантин у зв'язку з коронавірусом, 0,22 % — у зв'язку з ГРВІ і грипом.[156] COVID-19 і заклади соціального захистуПерший офіційно підтверджений випадок коронавірусною інфекцією в стаціонарних закладах соціального захисту був зареєстрований 11 квітня 2020 року у Вязьмі: стало відомо, що захворів завідувач відділу милосердя, симптоми хвороби спостерігались у медсестер і санітарок.[157] Заступник міністра праці і соціального захисту Росії Ольга Баталіна 23 квітня 2020 року повідомила, що до цього часу на COVID-19 захворіли 457 російських громадян, які жили в психоневрологічних інтернатах і будинках пристарілих. Міністерство праці і соціального захисту Росії в квітні 2020 року закликало закрити всі стаціонарні організації соціального обслуговування на повний карантин (разом із співробітниками).[158] На початку травня 2020 року співробітниця благодійного фонду «Старость в радость» Єлизавета Олескіна повідомила, що випадки COVID-19 у будинках-інтернатах для старих спостерігалися в 20 російських регіонах.[157] Економічний впливСкасовано економічний форум у Сочі, запланований на 12-14 лютого 2020 року.[29] 20 лютого міністр фінансів РФ Сілуанов повідомив, що країна щодня втрачає 1 мільярд рублів через зниження товарообороту Китаєм[159]. 20 лютого асоціація туроператорів Росії звернулася до прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна з проханням розглянути можливість компенсації втрат туроператорів у зв'язку із ситуацією з COVID-19 у Китаї. За попередніми даними, збитки туроператорів становили 450 мільйонів рублів. Мова йшла про прямі збитки через форс-мажорну ситуацію, коли туроператорам довелось не лише зупинити реалізацію путівок до КНР, але й екстрено вивозити росіян власним коштом. За даними асоціації, туроператори сфери виїзного туризму зазнали збитків на 140 мільйонів рублів.[160] Раніше міністерство фінансів погодилося з оцінками міністерства транспорту щодо суми збитків, які зазнали російські авіакомпанії у зв'язку з припиненням польотів до Китаю, а саме про суму в 1,6 мільярда рублів.[161] У зв'язку із зупинкою китайських заводів з виробництва активних фармацевтичних субстанцій та інтермедіатів у Росії виникла небезпека дефіциту деяких ліків, оскільки 75 % ліків РФ купує в Китаї. Повідомлено, що перебої з постачанням ліків очікуються в квітні[83] — оскільки спалах COVID-19 збігся з довгими новорічними святами в Китаї, російські виробники зробили запаси активних речовин. Зупинилося виробництво на російських заводах автомобільної промисловості (виробництво компаній «Volkswagen» і Peugeot Citroen).[162] Росія запровадила заборону на вивезення низки медичних виробів, серед них захисних масок і бинтів. Відповідну постанову уряду опубліковано на його сайті. Обмеження запроваджено до 1 червня 2020 року.[163] Незважаючи на вказане обмеження, російський військовий літак доставив у США вантаж медичної допомоги. Державний департамент США 1 квітня повідомив, що передані Росією апарати штучної вентиляції легень і засоби індивідуального захисту закуплені владою США. Суму угоди не названо.[164] Пізніше агентство Reuters повідомило з посиланням на високопосадовця в адміністрації президента Дональда Трампа, що США сплатили всю вартість російського вантажу з медичним обладнанням. Раніше в міністерстві закордонних справ Росії заявили, що вартість вантажу поділили порівну між американською і російською сторонами.[165] За оцінками експертів, карантин тривалістю в 5 тижнів призведе до втрати 2—2,5 % ВВП.[166] 10 квітня 2020 року агентство РБК оприлюднило інформацію, отриману від Асоціації компаній роздрібної торгівлі, згідно з якою постачальники великих торгових мереж підвищили ціни на продовольство в середньому на 5—15 %. Окрім цього, деякі постачальники повідомляють магазини про наміри підвищити відпускні ціни на 20—50 %. Підвищення цін наприкінці березня — на початку квітня стало наслідком різкого падіння курсу рубля.[167] За інформацією міністерства промисловості і торгівлі Росії наприкінці квітня 2020 року спостерігався швидкий ріст випуску окремих видів продукції — захисних масок усіх типів, антисептиків для шкіри і захисних костюмів. З 24 по 29 квітня добовий випуск цих товарів виріс відповідно на 11 %, 24 % і 92 %.[168] Більш ніж 15 % російських ресторанів, які закрилися у зв'язку з обмеженнями, запровадженими під час епідемії коронавірусної хвороби, так і не відновили роботу після зняття обмежень, що стало відомо після опитування, проведеного ресторанною премією «WHERETOEAT». Найважча для ресторанного бізнесу ситуація склалася на Уралі, де залишились закритими близько третини закладів. У Татарстані остаточно закрилися більш ніж 16 % закладів. У Москві ресторатори почували себе краще — в місті запрацювали більш ніж 94 % ресторанів.[169] За даними аналізу на серпень 2020 року, проведеного аудиторською компанією КМПГ, більш ніж 60 % великих російських компаній не отримали державну податкову підтримку в період пандемії. При цьому 97 % з них чекають падіння доходів, а майже чверть (24 %) уже вирішили про скорочення працівників.[170] Податкові канікули — право на відтермінування і подовження часу виплат податкових платежів для постраждалих галузей — виявились доступними лише 2 % респондентів. Причина недоступності податкових канікул — одного з самих необхідних заходів для бізнесу — у складній процедурі отримання відтермінування. Для отримання податкових пільг необхідно зібрати велику кількість документів, а багато регіональних управлінь податкової служби раніше не стикалися зі зверненнями з приводу надання відтермінування платежів. Окрім цього, відтермінування надається тільки після появи заборгованості. З цієї причини ця пільга не використовувалася великими, особливо консервативними, компаніями.[171] Згідно з доповіддю аналітичної служби міжнародної аудиторсько-консалтингової мережі «FinExpertiza» пандемія коронавірусної хвороби завдала катастрофічних збитків російському бізнесу, його сукупний прибуток (без урахування малого бізнесу) в березні — травні 2020 року скоротився в річному обрахунку на 67 %. Таке падіння прибутку названо найгіршим для весняних місяців за всю історію спостережень, тобто стало найбільшим за 16 років. До цього часу найгіршим вважався показник 2017 року, коли прибуток російських компаній упав на 28 %. Загальний прибуток російського бізнесу за весну 2020 року становив за даними «FinExpertiza» 1,4 трильйона рублів: більш ніж третина компаній зазнали збитків у розмірі 1,65 трильйона рублів, а решта — мала прибуток у розмірі 3,05 трильйона рублів.[172] Керівник Ростуризму Заріна Догузова оцінила втрати, які отримала у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби російська туристична галузь, у 1,5 трильйона рублів. І попередила, що оцінка втрат галузі в 1,5 трильйона рублів — це лише розрахункова сума, в реальності втрати можуть виявитися більшими.[173] У першому півріччі 2020 року внаслідок епідемії коронавірусної хвороби в Росії більш як на третину знизилась кількість нових реєстрацій індивідуальних підприємців. Про це заявили в компанії «Seldon», яка розробляє інформаційні системи. Найменше новий бізнес відкривався у Псковській області — там у перші 6 місяців 2020 року відкрилось на 56,5 % менше компаній, чим за аналогічний період 2019 року. Сильно постраждали Москва, Санкт-Петербург і Московська область — у цих регіонах падіння показника склало від 43,8 до 48,5 %.[174] У червневому огляді 2020 року Світового банку «Перспективи світової економіки» сказано, що пандемія коронавірусної хвороби стала шоком для світової економіки, та опустила її в глибоку рецесію. За оцінкою Світового банку, економіку Росії у 2020 році очікує падіння на 6 %, обумовлене стрибком захворюваності на COVID-19 та падінням ціни на нафту.[175] У серпні 2020 року більшість (77 %) російських підприємців оцінили в 50 % і менше шанси на виживання їхньої компанії в разі повторного запровадження режиму карантину у зв'язку з ризиками другої хвилі COVID-19, як випливає з результатів моніторингу стану бізнесу й ефективності заходів державної підтримки, що проводив апарат уповноваженого із захисту прав підприємців Бориса Титова.[176] Основною проблемою для бізнесу в післякарантинний період став стагнуючий попит в економіці — 67,2 % респондентів зазначили, що споживацький попит так і не повернувся на докризовий рівень. Більш ніж половина підприємців повідомили, що попит на їх продукцію відновився лише на 50 % і менше в порівнянні з тим же періодом 2019 року, а 25 % вважали, що попит становив менш як 20 % тогорічного. ВЕБ.РФ у першому півріччі 2020 року отримав 43,5 мільярда рублів чистого збитку згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності проти прибутку в розмірі 12,8 мільярда рублів за аналогічний період 2019 року, що випливає зі звітної документації банку. На фінансовий результат першого півріччя вплинуло як формування резервів, у тому числі за поруками за кредитами малих і середніх підприємств, так і скорочення чистого процентного прибутку на фоні глобального зниження ставок кредитування.[177] Про економічні втрати, пов'язані з пандемією коронавірусної хвороби, в серпні 2020 року повідомив також один із найбільших сайтів з пошуку роботи — HeadHunter. У фінансовому звіті наводяться дані, що в російському сегменті бізнесу виторг упав на 19,1 %, до 1,4 мільярда рублів. Падіння виторгу HeadHunter пояснює зменшенням кількості платоспроможних клієнтів у сегменті малого и середнього бізнесу на фоні обмежувальних заходів, прийнятих для стримування поширення епідемії коронавірусної хвороби в Росії. Загальна кількість платоспроможних клієнтів зменшилась на 22,5 % до 127,2 тисячі.[178] У листопаді 2020 року гендиректор мережі «Сеть магазинов горящих путёвок» Сергій Агафонов повідомив журналістам, що половина всіх турагентств Росії припинила діяльність у зв'язку з пандемією.[179] За оцінкою IHS Markit, на фоні зростання захворюваності на COVID-19 настрої бізнесу в Росії погіршились: індекс оптимізму компаній з червня впав відразу на 14 процентних пунктів, досягнувши мінімуму з 2009 року. Виробники були готові піднімати ціни і відмовлятися від інвестицій.[180] За даними Nielsen, на початку 2021 року в Росії доля споживачів, чиї доходи зменшились під час пандемії, становила 53 % та перевищила середньосвітову (46 %), а 69 % споживачів мусили економити.[181] COVID-19 і релігіяДо початку другої декади квітня релігійне життя росіян зазнало суттєвих змін: православні, католики, юдеї святкували свої найважливіші релігійні свята в умовах самоізоляції.[182] Лише в кінці травня повідомлено про пом'якшення раніше запроваджених обмежень: 29 травня 2020 року Роспотребнадзор випустив рекомендації відносно поетапного відкриття храмів, мечетей, синагог та інших місць богослужіння. Згідно з рекомендаціями, необхідно обмежити участь у богослужіннях осіб віком за 65 років та осіб з хронічними захворюваннями; учасникам богослужінь необхідно носити маски та зберігати дистанцію в 1,5 метра; потрібно дотримуватися й інших санітарних заходів: регулярно провітрювати приміщення, проводити антисептичну обробку рук на вході тощо. У час поза богослужінням передбачаються обмеження на кількість одночасно присутніх: при стабілізації ситуації для храмів площею до 100 м² не більше 2 осіб, для храмів площею від 100 до 400 м² не більше 5 осіб, для храмів площею понад 400 м² не більше 10 осіб. На першому етапі зняття обмежень рекомендації передбачали храмові богослужіння в присутності не більш ніж 1 особи на 4 м² при площі храму не більш ніж 400 м², а при більшій площі — до 100 осіб. На другому етапі зняття обмежувальних заходів вказаний норматив (не більш як 1 особа на 4 м²) буде діяти в храмах площею не більше ніж 800 м², а при більшій площі — до 200 осіб. На третьому етапі обмеження числа учасників богослужіння буде знято.[183] Російська православна церкваУ березні 2020 року патріарх Московський і всієї Русі Кирило затвердив тексти молитовних прохань у зв'язку з небезпекою поширення коронавірусної інфекції. Ці молитви мали промовлятися за Божественною літургією у всіх храмах Російської православної церкви.[184] 11 квітня Московська патріархія на вимогу головного санітарного лікаря Москви наказала духовенству Москви і Московської області з 13 по 19 квітня проводити богослужіння без участі прихожан. На службах повинні були знаходить лише священнослужителі, а також особи, «присутність яких необхідно для проведення богослужінь і функціонування культових споруд, а також для проведення онлайн-трансляцій богослужінь».[185] Згодом заборону на участь прихожан у богослужіннях у московських храмах двічі продовжували. На Пасху (яка у православних у 2020 році приходилась на 19 квітня) багато вірян не мали можливості відвідати службу, та були вимушені задовольнитися прямою трансляцією і домашньою молитвою. Жителі Росії уперше зустріли Пасху в умовах масової самоізоляції. Проте в різних єпархіях встановили різні положення про служби: в частині з них відвідування служб прихожанами не допускалось, а в інших воно було можливим за наявності медичної маски і дотримання дистанції та інших санітарних заходів. Єпархії самостійно вирішували, чи пускати мирян на служби, з урахуванням вказівок санітарно-епідеміологічних служб. В окремих єпархіях приписи місцевих відділень Роспотребнадзору зустріли спротив. Зокрема, архієпископ Сиктивкарський і Комі-Зирянський Пітірим (Волочков) заявив, що звернеться до суду, та закликав паству повідомляти про всі випадки незаконного затримання або накладення штрафу за відвідування храмів єпархії.[186] 1 червня після публікації рекомендацій Роспотребнадзору робоча група по боротьбі з коронавірусом при патріарху Кирилові повідомила, що з 6 червня московські храми відкриються для прихожан, а храм Христа Спасителя и Богоявленський собор в Єлохові відкриються вже 2 червня. Доступ прихожан у храми буде здійснюватися згідно з рекомендаціями. Перед ухваленням рішення його обговорили з мером Москви Сергієм Собяніним и головою Роспотребнадзору Анною Поповою.[187] 6 червня митрополит Іларіон заявив, що до відміни або послаблення санітарних обмежень прихожани будуть допускатися в храми тільки в масках, а тим, кто прийшов без маски, її мають видати. Для кожного храму Росії визначено максимальна кількість осіб, яким дозволено знаходитись на богослужінні; решта зможуть, за наявності трансляції, слухати її на вулиці або відвідати сусідній храм.[188] 19 жовтня 2020 року патріарх Кирило затвердив відлучення від церкви колишнього схимонаха Сергія за його публічні заклики ігнорувати карантин та оголошення ситуації псевдопандемією.[189] 24 грудня 2020 року патріарх Кирило очолив щорічні єпархіальні збори духовенства Москви, і в доповіді повідомив, що на той час, згідно з отриманими даними, перехворіли COVID-19 або й далі хворіють 350 священнослужителів приходів Москви, а також 720 насельників і насельниць ставропігійних монастирів, жертвами хвороби стали 13 московських священників, а також 24 насельники й насельниці ставропігійних монастирів.[190] Російські мусульманиДуховне управління мусульман Росії (ДУМ РФ) у зв'язку з епідемією COVID-19 з 18 березня 2020 року призупинило колективні п'ятничні і п'ятикратні молитви в мечетях Москви, про що сказано в наказі першого заступника голови ДУМ РФ Даміра Мухетдінова. Від цієї дати чергові імами мечетей повинні читати п'ятиразову молитву в мечетях наодинці. Також обмежується кількість учасників поховань, у мечетях призупиняються укладання шлюбів та наречення імені; вірянам запропоновано «відкласти вказані заходи до моменту зникнення епідеміологічної небезпеки». Раніше Духовне управління мусульман Росії наказало недільним школам при мечетях та іншим освітнім закладам перейти на віддалене навчання, а при відсутності такої можливості припинити роботу.у[191] 9 квітня, в умовах епідемії COVID-19, рада улемів Духовного управління мусульман Росії визнала можливим розтин тіл померлих, відмову від традиційного омивання, поховання в труні (замість савана), поховання не на мусульманському кладовищі і кремацію (у випадку неможливості поховати тіло в землі). Молитва над покійним повинна проходити при мінімальній кількості присутніх, «обмежуючись лише найближчими родичами померлого».[192] Російські юдаїстиРосійські юдаїсти закрили всі синагоги. Цьому сприяло, зокрема, масове зараження коронавірусом в московській громаді, хоча більшість з хворих до початку другої декади квітня вже одужали. Кошерні крамниці пропонували доставку додому м'яса, риби, маци та вина. Молитви через Інтернет російські юдаїсти не вважають повноцінною заміною; вони стали тільки наслідком критичних обставин.[182] Російські католикиНічні меси на Великдень, який католики 2020 року відзначали 12 квітня, в російських католицьких храмах мали служити без пастви, а служби — скоротити по часу. Передбачені онлайн-трансляції, які, на думку прихожан, не можуть повністю замінити відвідування богослужіння. На початку першої декади квітня заради сповіді і причастя віруючі могли прийти до храмів в індивідуальному порядку.[182] COVID-19 і суспільствоПеренесення суспільно значущих подійЗагальноросійське голосування з внесення змін до Конституції РФ, спочатку призначене на 22 квітня 2020 року, перенесли[193]: його призначено на 1 липня, яке було вихідним днем (проте фактично голосування розпочалось 25 червня).[194] 9 травня 2020 року, в День Перемоги, традиційний військовий парад на Красній площі не проводився у зв'язку зі складною епідеміологічною обстановкою (хоча була проведена повітряна частина). Його перенесли на 24 червня, день 75-річчя історичного Параду Перемоги, який оголосили неробочим днем.[195] Соціальні проблемиСпеціалісти ООН заявили, що у всьому світі на початку 2020 року спостерігався різкий сплеск випадків домашнього насилля, спровокований режимом домашньої ізоляції, в якій станом на 6 квітня 2020 року знаходилось 2,6 млрд осіб.[196] У нових умовах стало важче отримати допомогу, оскільки багато кризових центрів закриті на карантин, співробітники поліції зосереджені на підтримці домашньої ізоляції[197][198], й водночас створюється сприятливе середовище для вияву агресії вдома.[199] Уже до кінця березня 2020 року в Росії відзначили зростання на 25 % скарг на насилля вдома.[200] На цьому фоні в Росії посилилось лобіювання «закону про домашнє насилля». У той самий час міністерство внутрішніх справ із цифрами в руках спростовувало інформацію про зростання кількості випадків домашнього насилля в Росії. Зокрема, за інформацією міністерства внутрішніх справ, у квітні 2020 року кількість випадків навмисного завдання тяжкої шкоди здоров'ю у сфері сімейно-побутових відносин знизилась у порівнянні з квітнем минулого року на 14,6 %.[201] У квітні 2020 року на фоні пандемії зменшилась кількість шлюбів і розлучень. У перерахунку на рік кількість шлюбів скоротилась на 74,4 %, а розлучень — на 40,5 %.[202] Збільшення кількості реєстрацій шлюбів і розлучень у першій половині 2021 року пояснювалось тим, що під час карантину росіяни відкладали ці питання до кращих часів.[203] Серйозним випробуванням режим загальної самоізоляції став для людей з особливостями розумового і психічного розвитку. Для тих, хто відчував труднощі з соціалізацією і поступово навчався жити в суспільстві, карантин провокував регрес.[204][205][206] Як зазначила газета «Известия», більш ніж 64 тисячі осіб у Росії не мають змоги залишатися вдома під час епідемії, оскільки не мають постійного місця проживання. Бездомні в нових умовах стали найбільш незахищеними.[207] Цей стан для безпритульних агентство РИА Новости назвало катастрофою: безпритульні «втратили можливість добувати собі їжу», а благодійні організації обмежені в діях. Волонтери проєкту «НебомЖивы», які кілька років годували безпритульних, почали роздавати їм медичні маски, антисептики, мило. Окрім того, волонтери звернулись до мера Москви, та запропонували «спільними зусиллями забезпечити харчування й ночівлю для безпритульних під час карантину», оскільки «знайти їжу в такій ситуації вони не зможуть». В іншому випадку смертність серед безпритульних і злочинність з їх боку можуть різко зрости.[208] Під час проведення заходів з боротьби з поширенням коронавірусної хвороби почав набирати силу рух противників вакцинації (так званих «антиваксерів»). У їх середовищі широко поширювалися фейки, теорії змови і медичні факти, які спеціалісти визнали антинауковими.[209] Протести20 квітня 2020 року в Росії вперше з початку епідемії відбулись масові протестні акції — щоправда, більшість з них виявились віртуальними. Жителі Ростова-на-Дону, незадоволені провалом організації видачі перепусток, влаштували флешмоб з використанням популярних додатків «Яндекс.Карти» і «Яндекс.Навігатор» — після чого заповнили негативними коментарями ділянку карти перед будівлею уряду регіону. Досить швидко місцевий привід змінився глобальними проблемами — на віртуальному мітингу люди почали вимагати у влади країни запровадження надзвичайного стану і прямої допомоги тим, хто залишився без роботи. Коментарі видаляв «Яндекс», проте ідея сподобалась росіянам — протягом дня віртуальні мітинги з аналогічними вимогами пройшли на головних площах Санкт-Петербурга, Нижнього Новгорода, Єкатеринбурга, Тюмені, Уфи та інших міст. Флешмоб дійшов і до Москви, де протестувальники взяли в «облогу» Кремль.[210][211][212] Цього ж дня відбувся мітинг у Владикавказі: тисячі людей зірвали режим самоізоляції, запроваджений у Північній Осетії для боротьби з поширенням коронавірусної хвороби, та вийшли на мітинг на площу Свободи.[213] Це був другий мітинг проти самоізоляції в Північній Осетії — в першому мітингу, який відбувся в Дігорі 6 квітня, взяли участь близько 100 осіб.[214] На акції у Владикавказі затримано 69 осіб[215], та арештовано 14 осіб.[216] 26 липня 2021 року в Москві відбувся мітинг проти обов'язкової вакцинації, організований партією КПРФ у форматі зустрічі депутатів з виборцями. Наприкінці 2021 року в низці міст Росії пройшли протестні акції проти запровадження QR-кодів. Приводом для них став законопроєкт про обов'язкове використання QR-кодів, який обговорювався в Державній думі Росії.[217] Заходи підтримки населення11 травня 2020 року президент Росії Володимир Путін оголосив про запровадження заходів підтримки населення в умовах епідемії коронавірусної хвороби в країні. Зокрема, президент розпорядився організувати одноразову виплату у 10 тисяч рублів на кожну дитину з 3 до 15 років включно, збільшити мінімальний розмір виплати по догляду за дитиною до 6751 рубля, а також направити по 3 тисячі рублів у місяць на кожну неповнолітню дитину сім'ям, де батьки тимчасово втратили роботу.[218] Прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін оцінив цей пакет заходів підтримки громадян «самим дорогим»: «цей пакет став найбільшим і за фінансовими засобами, які виділені на його реалізацію, й за залученням людей, для яких він призначений». Крім того, уряд затвердив заходи підтримки представників малого і середнього бізнесу. Припинено перевірки підприємців аж до кінця 2020 року. Указом уряду запроваджений мораторій на відкриття справ про банкрутство, що дозволяє підприємства зберегти робочі місця.[219] У червні 2020 року Володимир Путін оголосив про запровадження додаткових виплатах сім'ям з дітьми до 16 років. У липні 2020 року вони мали отримати одноразову виплату в розмірі 10 тисяч рублів на кожну дитину.[220] Частина послаблень були прийняті Банком Росії на період з 1 березня до 30 вересня 2020 року, а пізніше — продовжені до 31 грудня. Для організацій рекомендовано ряд заходів з підтримки населення — серед них: відміна штрафів і пені фізичним особам і малим підприємствам, призупинка виселення боржників, реструктуризація позик шляхом зміни валюти, відміна вилучень нерухомості для виплати боргу у випадку суттєвого зниження доходу в період епідемії, обслуговування клієнтів з протермінованими документами, які підтверджують особу, зниження надбавок до коефіцієнтів ризику по незабезпечених споживацьких кредитах з 1 вересня 2020 року та скасування надбавки коефіцієнта ризику по незабезпечених кредитах у рублях, виданих до 31 серпня 2019 року.[221] СмертністьСередня заявлена летальність в країні на 16 квітня 2020 року становить 0,8 %, що в 8 разів менше за середню по світу[222]. 19 березня 2020 року померла 79-літня жінка, інфікована вірусом COVID-19[223]. Безпосередньою причиною смерті стала тромбоемболія, тому її не зарахували до жертв COVID-19[224]. 25 березня 2020 року, у Москві померли дві пацієнтки похилого віку, 73 та 88 років, які мали позитивний тест на вірус COVID-19. Це перше офіційне повідомлення про смерть хворих унаслідок коронавірусної хвороби в Росії[225]. 27 березня 2020 року, померла жінка 70 років та пацієнтка 56 років, у якої відсутня одна легеня унаслідок оперативного втручання[226][227] 28 березня в Оренбурзі помер чоловік 57 років з Бузулука, який мав супутні захворювання та заразився за кордоном[228]. 29 березня 2020 року, у Псковській області помер інфікований новим коронавірусом чоловік, у якого були важкі супутні захворювання легень[229]. 27 квітня 2020 року, померло 50 осіб, це менше ніж за добу до того (66)[69]. Відносно низьку смертність від коронавірусу пов'язують з тим, що в лікарнях досить рідко вказують причиною смерті саме коронавірус. 16 жовтня 2021 року, уперше добова смертність від коронавірусної хвороби в Росії перевищила 1000 хворих, та склала 1002 особи[230]. 19 жовтня 2021 року, за добу померли 1 028 пацієнтів — це новий антирекорд. Зростання числа смертей в РФ фіксується практично щодня з 24 вересня[83]. Абсолютний максимум добової смертності припав на 19 листопада 2021 року, коли за попередню добу від COVID-19 померли 1254 особи.[231] Дані про кількість померлих, разом з оперативним штабом, щомісячно публікує Росстат. Статистика публікується з розбиттям на 4 категорії[232]:
За даними Росстату, загальна кількість померлих з COVID-19 (з урахуванням усіх 4 категорій) за квітень 2020 року — грудень 2021 року становила 681,1 тисячі осіб (у 2020 році — 163,3 тисячі осіб, у 2021 році — 517,8 тисячі осіб), при цьому COVID-19 стала основною причиною смерті 591,1 тисячі осіб (у 2020 оці — 144,7 тисячі осіб, у 2021 році — 446,4 тисячі осіб).[233] Дані Росстату суттєво відрізняються від даних на сайті стопкоронавирус.рф. У червні 2020 року департамент охорони здоров'я Москви повідомив, що дані про число померлих на сайті стопкоронавирус.рф, які є оперативними, лише частково відображають випадки, в яких діагноз був установлений посмертно.[234] У 2021 році частка померлих від COVID-19 у Росії становила 19,1 % в загальній кількості смертей, зайнявши друге місце серед найчастіших причин смерті (на першому місці залишились хвороби системи кровообігу).[235] За даними на кввітень 2022 року, за весь час пандемії з квітня 2020 року безпосередньо від коронавірусу в Росії померли понад 660 тисяч осіб, з них у 2020 році — 144 тисячі, у 2021 році — 447 тисяч. Загальна кількість померлих з коронавірусом (основна причина і супутній фактор) від початку пандемії до квітня 2022 року досягла 760,3 тисячі осіб.[12] Надлишкова смертністьПоширення COVID-19 впливає на смертність не лише напряму (спричинюючи смерть хворих), але й непрямим шляхом (наприклад, сповільнюючи отримання медичної допомоги). Прямі і непрямі ефекти пандемії відображає так звана надлишкова смертність: за січень — листопад 2020 року вона, згідно з розрахунками РБК, становила 184,6 тисячі осіб; за норму бралася середня смертність за січень — листопад за попередні 5 років.[232] Згідно з розрахунками наукового працівника Тюбінгенського університету Дмитра Кобака, при використанні лінійної екстраполяції тренду 2015—2019 років на період пандемії COVID-19 показник надлишкової смертності в Росії за квітень 2020 — травень 2021 року становив трохи більше як 515 тисяч осіб (перевищення над трендом, який передував пандемії, — 29,1 %).[236] Згідно з дослідженнями причин надлишкової смертності в Москві в 2020 році, структура причин смерті під час пандемії змінилася, причому як внаслідок збільшення долі інфекційної смертності, так і внаслідок зростання смертності від хвороб, які часто асоціювалися з інфікуванням коронавірусом, зокрема цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, хронічний тубулоінтерстиційний нефрит, полікістоз нирок, хронічна ішемічна хвороба серця, ураження судин мозку, інфаркт мозку і хронічна обструктивна хвороба легень. З урахуванням надлишкової смертності від цих хвороб і невизначених причин смерті реальна кількість померлих від COVID-19 може вдвічі перевищити кількість підтверджених випадків, а посмертне обстеження осіб з підозрою на зараження коронавірусом, імовірно, виявляє не всі випадки інфікування.[237] Вплив на загальну смертністьЗагальна кількість померлих у країні від усіх причин за 11 місяців 2021 року зросла на 348,7 тисячі, що на 18,5 % більше, ніж за січень — листопад 2020 року, а за листопад вона виросла на 37,4 тисячі, або на 17 % у порівнянні з листопадом минулого року. Загальна кількість померлих за листопад 2021 року зросла на 37,4 тисячі, або на 17 % у порівнянні з листопадом минулого року.[238] Раніше, у вересні 2021 року, кожна п'ята смерть у Росії (39638 осіб) була пов'язана з COVID-19.[239] Кількість ветеранів Другої світової війни в Росії скоротилась з 1,21 мільйона осіб (у квітні 2020 року) до 896806 осіб (на 1 жовтня 2021 року); скорочення склало 26 %.[240] Природне скорочення населення Росії за січень — листопад 2021 року досягло 945,1 тисячі осіб, що на 64 % більше, ніж за січень — листопад 2020 року (574,8 тисячі).[238] Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
