Маньчжурія (місто)
Маньчжурія (спрощ.: 满洲里; піньїнь: Mǎnzhōulǐ; рос. Маньчжу́рия; монг. Манжуур хот; ᠮᠠᠨᠵᠤᠤᠷ ᠬᠣᠲᠠ) — міський повіт міського округу Хулунбуїр автономного району Внутрішня Монголія. Знаходиться за 4 км від кордону з Росією та за 6 км від Забайкальську; є найбільшим сухопутним прикордонним пунктом на китайсько-російському кордоні і початковим пунктом китайської автомагістралі загальнонаціонального значення Китайське національне шосе 301. Адміністративно-територіальний статусХоча згідно з офіційною трирівневою схемою адміністративно-територіального поділу КНР Маньчжурія і є міським повітом (县级市), спеціально для неї урядом Внутрішньої Монголії введено особливий рівень адміністративного поділу[en], відсутній в загальнокитайській системі: 准地级市 — «рівний по статусу міському округу». ІсторіяУ різні епохи з найдавніших часів сьогоденний терен міста було заселено різноманітними племена. У їх числі хунну, дунху, чжурчжені, кидані, сяньбі, монголи тощо. З часів імперії Цін річка Аргунь стала кордоном Росії та Китаю. У 1901 році згідно з Російсько-Китайським договором було закінчено будівництво Китайсько-Східної залізниці, яка сполучила автономну область Маньчжурія з Сибіром та Далеким Сходом. Біля кордону виникла станція Маньчжурія, яка згодом виросла у місто. У 1909 році на цій території був офіційно утворений повіт Лубінь (胪 滨 县) провінції Хейлунцзян. Зростання населення на цій території викликало необхідність уточнення проведення кордону; Цицикарський протокол 1911 року залишив ці землі за Китаєм. Після Синьхайської революції повіт Лубінь було скасовано. У 1923 році повіт Лубінь було утворено знову. У 1931 році почалася окупація китайського Північного Сходу японцями, які в 1932 році створили маріонеткову державу Маньчжоу-го. У 1933 році влада Маньчжоу-го скасували повіт Лубіна. У 1941 році Маньчжурія отримала статус міста, безпосередньо підлеглого уряду провінції Сін'ань. Після утворення в 1949 році автономного району Внутрішня Монголія, місто Маньчжурія було в складі аймака Хуна (呼 纳 盟). У 1953 році схід Внутрішньої Монголії був виділений в особливу адміністративну одиницю, а Маньчжурія була підпорядкована безпосередньо уряду автономного району. У 1954 році місто увійшло до складу аймака Хулунбуїр, в 1969 році разом з аймаком увійшло до складу провінції Хейлунцзян, в 1979 році разом з аймаком повернулося до складу Внутрішньої Монголії. У 1992 році Маньчжурія стає містом відкритої торгівлі. Через це, в 1992—1997 роках в будівництво міста було інвестовано 2 мільярди доларів.
Фізико-географічна характеристикаМісто Маньчжурія розташовано в західній частині міської округи Хулунбуїра за 190 км від його адміністративного центру. На півночі межує з Росією, а на заході, півдні та сході — з іншими частинами округу. За 30 км на південь від міста розташоване озеро Далайнор. Клімат
Адміністративно-територіальний поділМіський повіт Маньчжурія має поділ на 1 район міського підпорядкування, та 11 підрайонів. ЕкономікаЕкономіка Маньчжурії головним чином базується на шоп-турах та вихідному туризмі. Тут зосереджена велика кількість приватних бутиків, крамниць, великих торгових центрів і готелів. Також широкий вибір дозвілля. Через міський повіт проходить близько 60 % всього експорту Китаю, який прямує до Росії та інші країни Східної Європи. ТранспортЗалізницяОскільки Маньчжурія є прикордонним і митним пунктом, тут знаходяться великий вантажний залізничний термінал та пасажирський вокзал. Перехід Маньчжурія — Забайкальськ сполучає Біньчжоуську залізницю із Забайкальської залізницею. Через Маньчжурію проходять вантажні та пасажирські потяги далекого прямування Пекін — Москва тощо. Також популярні туристичні маршрути: Маньчжурія — Чита, Маньчжурія — Іркутськ, Маньчжурія — Улан-Уде. Автомобільний транспортУ Маньчжурії бере початок автомагістраль загальнонаціонального значення Годао 301 та траса S203. Повітряний транспортУ 2004 році в Маньчжурії був побудований аеропорт з однією злітно-посадковою смугою, який знаходиться за 9 км від центру повіту. Це дозволяє дістатися до центру Маньчжурії всього за 10 хвилин. Поїздка на таксі обійдеться приблизно в 30 юанів. У 2009 році аеропорту присвоїли статус міжнародного. Тому в Маньчжурію були відкриті регулярні рейси з Іркутська, Чити, Красноярська та Улан-Уде. Див. такожПримітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia