Ціцікар
Ціціка́р — місто в північно-східній частині Китаю на річці Нуньцзян, провінція Хейлунцзян. ГеографіяМісто межує з Даціном на півдні, містом Суйхуа на південному сході, містом Хейхе на північному сході, містом Хулунбуїр та аймаком Хінган (Внутрішня Монголія) на заході та містом Байчен в провінції Цзілінь на південному заході. Розташована в західній частині рівнини Соннен. Муніципальний уряд розташований у районі Цзяньхуа. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22,8 °C (73 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -17,8 °С (0 °F).[3]
Адміністративний поділМіський округ поділяється на 7 районів, 1 місто і 8 повітів:
ІсторіяПоселення засноване монголами в 1333 р. У XVII столітті, в роки московсько-цінського прикордонного конфлікту значення цього розташованого в зручному місці поселення різко зросла: в розташованому поруч Буку (卜奎) в 1665 році була заснована поштова станція, а в 1674 році селище Ціціхе стало центром гарнізону. У 1675 сюди підійшли війська, озброєні вогнепальною зброєю, а у 1691 році в Буку було побудовано укріплення. У 1699 році сюди була перенесена ставка Хейлунцзянського цзянцзюня; одночасно для управління прилеглими землями був призначений фудутун, ставка якого також розмістилася тут. У зв'язку з незручністю розташування всі військові частини згодом були переведені з Ціціхе в Букуй, однак при цьому з ними на Букуй перейшло і назва «Ціціхе» («Ціцікар»). ЕкономікаВеликий транспортний вузол. Виробництво промислового устаткування, транспортних засобів, верстатів, спецсталей; деревообробна, целюлозно-паперова, борошномельна, цукрова промисловості. Примітки
Міста-побратимиЛітература
Посилання
|