Коронавірусна хвороба 2019 на Тайвані
Спалах коронавірусної хвороби 2019 у Тайвані — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Тайваня. Тайвань протягом 2020 року продемонстрував один найуспішніших випадків подолання епідемії шляхом короткочасного карантину та відслідковування хворих.[4] Значну роль у боротьбі з епідемією відіграв віцепрезидент Тайваню, міністр охорони здоров'я часів спалаху атипічної пневмонії 2003-2004 років лікар-епідеміолог Чень Цзяньжень. При цьому Тайвань не є членом ВООЗ через протидію Китайської народної республіки. З січня до листопада 2020 року в країні з 23-мільйонним населенням захворіли менше 600 осіб. Проте з початку травня 2021 року на Тайвані почався спалах захворювання. Його пояснюють низьким рівнем вакцинації та більшою здатністю до передачі нових штамів. У середині липня було майже 15 тисяч хворих, з яких понад 750 померли. Поширення епідеміїПерший випадок захворювання був виявлений у чоловіка, який потрапив до країни з Уханя 26 січня 2020 року.[5] На 31 серпня 2020 року в країні було зафіксовано 488 випадків, з них 7 завершилися смертю пацієнтів. Випадки було зареєстровано в 20 з 22 провінцій Тайваню.[4] Весняний спалах 2022 року зосереджений на півночі Тайваню, особливо у столиці Тайбеї, але випадки захворювання Омікрон-варіантом були зареєстровані всюди, включаючи віддалені острови[6][7]. Реакція Тайваню різко контрастує із сусіднім Китаєм, чий комерційний центр Шанхай пережив чотири тижні жорстких обмежень. Протиепідемічні заходи31 грудня Тайвань обмежив авіасполучення з материковим Китаєм, а всі пасажири з Уханю мали проходити скринінг на захворювання в аеропорті. У кінці січня такий скринінг було введено для всіх пасажирів з країн, де поширилася хвороба, на початку лютого - для всіх пасажирів, що в'їжджають до Тайваню. У середині березня в'їзд для іноземців у Тайвань було обмежено. У лютому також було продовжено на 2 тижні канікули студентам університетів і школярам. У березні були заборонені масові зібрання в приміщеннях більше ніж 100 осіб та на вулиці більше як 500 осіб.[4] Відмінною рисою тайванських заходів була дія урядового наказу 2007 року, що дозволяв збирати інформацію про переміщення інфікованих осіб. Завдяки йому лікарі в лікарнях могли мати всю інформацію про кожного пацієнта та його чи її контакти в режимі реального часу. Іншою рисою було повсюдне масове носіння медичних масок з лютого.[4] Станом на жовтень 2020 року заборони на в'їзд до Тайваню було знято, але всі, хто подорожує до цієї країни, мають пройти 14-денний карантин при в'їзді.[5] У червні 2021 року опубліковані попередні результати I фази клінічних досліджень вакцини проти COVID-19, розробленої на Тайвані, які вказували на стійку імунну відповідь, спричинену вакциною.[8] Членство у ВООЗПопри успіхи в боротьбі з епідемією Тайвань не приймають до Всесвітньої організації охорони здоров'я через протидію Китайської Народної Республіки. Представники країни навіть не можуть узяти участь у засіданнях організації.[9] Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia