Ця стаття присвячена головним науковим подіям у галузі науки в 2017 році.
Наприкінці 2017 року авторитетний науковий журнал «Science» визначив найголовніші наукові відкриття року. Найвидатнішим відкриттям було названо відкриття гравітаційних хвиль від злиття двох нейтронних зірок, зроблене 17 серпня. Наголошується, що це відкриття підтвердило ряд ключових астрономічних моделей, дозволило визначити родовища важких елементів і перевірити Загальну теорію відносності. Найвидатнішим відкриттям року за версією читачів журналу стала робота данських медиків, яким вдалося вилікувати дітей від атрофії м'язів спини за допомогою генної терапії. Заслуговують також на увагу дві знахідки, пов'язані з еволюцією людини: виявлення нового виду орангутанів (Pongo tapanuliensis) і заява про те, що людство існує мінімум 300 тисяч років. Крім того, було відзначено створення ліків, які можуть вилікувати відразу від декількох видів раку, нову систему редагування ДНК, фіксацію найбільш рідкісного варіанту зіткнення нейтрино з ядрами атомів і виявлення в Антарктиді бульбашок повітря віком 2,7 мільйона років[1][2].
Події
Січень
6 січня — повідомлено, що велика частина шельфового льодовика Ларсена площею 5000 км2 перебуває на межі відколу від Антарктиди. Очікується, що він стане одним з 10 найбільших айсбергів та після танення може підняти глобальний рівень океану на 10 см[3].
Археологи виявили 12 давньоєгипетських гробниць — сімейних усипальниць та три виточених у скелях вівтаря часів Нового Царства (1550—1069 рік до нашої ери) на території села Гебель-ель-Сілс в Єгипті, що знаходиться в декількох кілометрах на південь від Долини Царів[4].
Археолог Мохаммад Насеріфард на околиці іранського міста Хомейні виявив найдавніші малюнки на землі, яким вже 35-45 тисяч років[8].
Здійснено перший успішний запуск ракети-носія Falcon 9 компанії SpaceX після аварії 1 вересня 2016 року. Ракета-носій вивела на орбіту супутник «Iridium NEXT 1-10», а перший ступінь успішно повернувся на плавучу платформу в Тихому океані[9].
19 січня — археологи (керівник доктор Ерез Бен-Йозеф) виявили руїни стародавньої сторожової фортеці часів царів Давида і Соломона у долині Тимна в Ізраїлі, яка датується Х століттям до н. е. і знаходиться неподалік від мідеплавильних таборів царя Соломона[12].
21 січня — на території Вірменії археологи виявили стоянку людини періоду нижнього палеоліту, вік якої становить приблизно 2 мільйони років[13]
26 січня — українська вчена-математик Марина Вязовська отримала Премію Салема-2016 за її відкриття щодо найщільнішого пакування куль у 8 та 24-вимірних просторах з використанням методів модульних форм[14].
9 лютого — дослідники з японського Національного інституту прогресивної промислової науки і техології (англ.National Institute of Advanced Industrial Science and Technology) представили робота-дрон у вигляді бджоли, який здатний до запилення квітів[24][25].
Фізики відкрили новий вид тетракварка — X (5568), який містить в собі чотири кварки з різними квантовими ароматами. Про відкриття заявили учені з Національної прискорювальної лабораторії ім. Еніко Фермі[27].
12 лютого — повне місячне затемнення[en], яке було видно в Америці, Європі, Африці та частині Азії. На території України спостерігалось напівтіньове затемнення[29].
14 лютого — Китаї знайшли скам'янілі рештки диноцефалозавра, у черевній порожнині якого був ембріон. Відкриття свідчить, що живородіння з'явилось на 50 млн раніше, ніж вважали донині.[30][31]
Індія встановила світовий рекорд за кількістю штучних супутників, запущених з допомогою однієї ракети, відправивши в космос 104 супутника[32].
Дослідження, опубліковані в журналі «Nature» свідчать, що рівень кисню в світовому океані зменшився на 2 % протягом останніх 50 років внаслідок глобального потепління та стратифікації[33][34].
Астрофізики виявили нову гігантську радіогалактикуUGC 9555. Вона — одна з найбільших серед відкритих дотепер, розташована на відстані близько 820 мільйонів світлових років від Землі, досягає у діаметрі 8,34 мільйона світлових років[35].
З космодрому «Байконур» запущено вантажний космічний корабель Прогрес-МС-05 до Міжародної космічної станції[38]. Стикування з МКС відбулося 24 лютого[39].
Вчені з НАСА повідомили про виявлення у зірки TRAPPIST-1 сім планет розміром із Землю, на трьох з яких умови підходять для існування життя, оскільки вони, імовірно, мають воду і густу атмосферу[40].
27 лютого — археологи виявили поховання, що належить Атавальпа, яке споруджено у вигляді кам'яної споруди кубічної форми висотою 80 метрів. Ця споруда розташована в Національному парку Еквадору в горах Анди в густих лісах Амазонки[42].
Березень
1 березня — повідомлено про виявлення в канадській частині Гудзонової затоки скам'янілих мікроскопічних трубочок і філаментів, що були утворені залізобактеріями. Скам'янілості було знайдено у відкладах кварцу віком від 3,77 до 4,30 мільярдів років[43].
SpaceX уперше в історії здійснила повторний запуск та повернення на землю ракети Falcon 9, яку перший раз запустили 8 квітня 2016 року[50].
Американська астронавтка Пеггі Вітсон під час чергового виходу у відкритий космос на МКС встановила рекорд загальної тривалості роботи у відкритому космосі серед жінок, що становить 50 годин 40 хвилин[51].
Повідомлено про розшифрування науковцями Технічного університету Мюнхена та Інституту імені Лейбніца геномужита[53].
Космічний корабель Союз МС-02 із трьома космонавтами на борту успішно приземлився на Землю після 173 днів польоту під час роботи експедицій МКС-49/50[54].
18 квітня — НАСА запустило космічний корабель Cygnus місії Cygnus CRS Orb-7[en], який за допомогою ракети-носія Atlas V привезе на Міжнародну космічну станцію партію нового вантажу. Вперше НАСА показало онлайн-трансляцію цієї події в режимі 360°[57].
19 квітня — повз Землі пролетів потенційно небезпечний астероїд 2014 JO25. Він наблизився до нашої планети на рекордно близьку за останні 400 років відстань — 1,77 мільйона кілометрів][58].
До Міжнародної космічної станції запущено корабель Союз МС-04 з двома космонавтами на борту[59].
Китай запустив перший безпілотний вантажний космічний корабель Тяньчжоу-1 до орбітальної станції «Тяньгун-2»[60].
21 квітня — чеські вчені синтезували всі азотисті основи РНК всередині експериментальної установки, у якій були імітовані умови на Землі декілька мільярдів років тому[61][62].
22 квітня — у багатьох країнах світу пройшла акція «Марш за науку» метою якого є підтримка наукової спільноти і спонукання до дій із захисту довкілля[63].
Вчені виявили нове атмосферне явище, яке отримало назву «Стів». Це яскрава фіолетово-зелена стрічка світла, яка пливе по небу. Ширина стрічки Стіва, що простягається, як правило, зі сходу на захід, становить близько 25-30 км, а довжина — сотні, а той й тисячі кілометрів[64].
У вулканічних породах віком 2,4 млрд років знайдено сліди найдавніших грибів. За будовою вони нагадують грибний міцелій ниткоподібної будови[65][66].
27 квітня космічний апарат «Кассіні — Гюйгенс» пройшов між Сатурном і його кільцями, наблизившись до атмосфери Сатурна на рекордно коротку дистанцію — близько 3000 км від атмосфери[67].
В Австралії біля гарячих джерел у регіоні Пілбара вчені виявили найдавніші відомі науці рештки мікроорганізмів у скам'янілостях віком 3,48 мільярда років[72][73].
24 травня — НАСА оголосило про плани запустити корабель Психея до астероїда 16 Психея у 2022 році; корабель дістанеться до місця призначення в 2026 році[77][78].
Міжнародна група вчених виявила екзопланету, яка на сьогоднішній день визнана найгарячішою. Температура атмосфери KELT-9b досягає 4,6 тисячі кельвінів (близько 4327 градусів Цельсія)[83].
7 червня палеонтологи знайшли в Марокко останки Homo sapiens віком близько 300 тисяч років. Вони на 100 тис. років старші раніше знайдених решток людини розумної[85].
8 червня у Бразилії знайдено найдавніші викопні рештки плодового тіла гриба, що отримав назву Gondwanagaricites magnificus. Його вік оцінено в 115 млн років. Знахідна відсуває геологічний діапазон шапоквих грибів на 15-20 млн років далі[86].
Міжнародна група палеонтологів представила широкому загалу пташеня, яке застигло в бурштині 99 мільйонів років тому. Птах належав до групи енанціорнісових[87].
Дослідники з Цюрихського університету повідомили про створення найбільшого віртуального всесвіту, що будь-коли моделювався, що складається з 25 мільярдів галактик, створених з 2 трильйонів цифрових часток[88][89].
14 липня — астрофізики повідомили, що тихоходи є найбільш витривалими формами життя та можуть пережити катастрофи, які здатні знищити життя на Землі в найближчі мільярди років: удар великого астероїда, вибух наднової в околицях Сонця і гамма-спалах[98][99].
19 липня — археологи опублікували у журналі Nature результати досліджень, згідно з якими австралійські аборигени заселили континент принаймні 65 000 років тому. Це на 18 000 років раніше, ніж вважали донедавна[100][101].
28 липня — запуск космічного корабля Союз МС-05 до МКС із трьома космонавтами на борту[102].
Facebook вимкнув систему штучного інтелекту через те, що боти винайшли свою мову, якою вони почали спілкуватися між собою. Незадовго перед тим Ілон Маск назвав штучний інтелект найбільшою загрозою, з якою зіткнеться цивілізація, а засновник Facebook Марк Цукерберг заперечував йому[104].
Вчені опублікували докладний опис та модель 3D зображення, ймовірної першої квітки, яка росла 140 мільйонів років тому[105][106].
2 серпня — у США вперше успішно видалили з ДНК людського ембріона ген з мутацією, який відповідає за розвиток захворювання[107][108].
14 серпня — здійснено запуск космічного корабля SpaceXDragon місії CRS-12 до Міжнародної космічної станції. Невдовзі після запуску перший ступінь ракети успішно повернувся на Землю.[113]
4 вересня. Астрономи повідомили про виявлення величезної чорної діри вагою 100 000 сонячних мас, що розташована у газовій хмарі поблизу центру Чумацького Шляху, оцінюючи її як другу найбільшу чорну діру у галактиці[116]
7 вересня — ракета Falcon 9 вивела на орбіту безпілотний експериментальний орбітальний літак Boeing X-37В. Це п'ятий політ літака. Перший ступінь Falcon 9 успішно повернувся на Землю[117].
5 жовтня — астрономи оголосили про відкриття найвіддаленішої комети, що будь-коли спостерігали в нашій Сонячній системі — C/2017 K2 (PANSTARRS), на відстані 1,5 млрд км[124].
Вчені Університету Рутгерс знайшли ефективний спосіб підвищити харчову цінність кукурудзи шляхом вставки бактеріального гену від E Coli, що стимулює вироблення провідної поживної речовини — метіоніну, амінокислоти, що зустрічається зазвичай в м'ясі[127].
Alphabet оголошено про впровадження вдосконаленої версії штучного інтелекту AlphaGo, розроблену її допоміжною компанією Google DeepMind[133].
Німецькі дослідники зафіксували зменшення біомаси літаючих комах на 75 % протягом останніх 25 років, що свідчить про можливість великомасштабного екологічного колапсу[134][135].
Вчені оголосили про відкриття зубів у Німеччині, що можливо належать вимерлому виду Australopithecus afarensis, припускаючи, що представники виду існували 9,7 млн років тому в Європі, набагато раніше, ніж 3,9 мільйона років тому, саме цим віком датуються його знайдені рештки у Африці[136][137][138].
19 жовтня — НАСА повідомило, що космічний апарат місії «Світанок» навколо карликової планети Церери буде продовжена до завершення палива у другій половині 2018 роки; після чого космічний апарат, як очікується, залишиться на стійкій орбіті навколо Церери на невизначений час[141].
17 листопада — у Каліфорнії здійснено першу у світі процедуру щодо «редагування» генома дорослої людини. Пацієнтом став дорослий чоловік з мукополісахаридозом ІІ типу (синдромом Хантера)[149].
За допомогою телескопа ALMA в Чилі астрономи зафіксували найбільше зіткнення галактик за всю історію — було виявлено еліптичну галактику FS-27, що формується шляхом злиття двох галактик[150].
Дослідники з гравітаційно-хвильової інтерферометричної обсерваторії LIGO підтвердили чергову реєстрацію гравітаційних хвиль. Джерело під кодовою назвою GW170608 викликало брижі тканини простору-часу, які дістались Землі 8 червня 2017 року[151].
З космодрому Восточний здійснено запуск російської ракети-носія «Союз-2.1б» з космічним апаратом гідрометеорологічного забезпечення «Метеор-М» № 2-1 і 18 наносупутниками. Після успішного старту розгінний блок «Фрегат» разом із корисним навантаженням невдовзі впав в Атлантичний океан[152].
НАСА вдалося запустити двигуни космічного апарата «Вояджер-1», які востаннє запускали в 1980 році. Двигуни використовуватимуть для коригування орієнтації апарата[153].
Грудень
5 грудня комп'ютерна програма AlphaZero від Google перемогла у грі в шахи найкращу комп'ютерну програму лише після 4 годин самостійного навчання[154].
Дослідники Університету Вандербільта розробили новий гіперлінковий матеріал, який дозволяє розрізняти такі дрібні деталі як вірус на поверхні живих клітин[166][167].
18 грудня — вчені з США виявили в Австралії мікроскопічні скам'янілості, вік яких оцінюється у 3,5 мільярда років. Це найдавніші з відомих слідів життя на планеті[174][175].
8 лютого — Пітер Менсфілд (83) — британський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2003 року.
17 лютого — Том Ріган (78) — американський екофілософ, професор філософії, захисник прав тварин.
19 лютого — Шафаревич Ігор Ростиславович (93) — український радянський, а згодом і російський математик, один з найбільших математиків сучасності, філософ, публіцист і громадський діяч, доктор фізико-математичних наук.
21 лютого — Кеннет Ерроу (95) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 1972 року (разом з Джоном Гіксом).
22 лютого — Пташник Богдан Йосипович (79) — український вчений-математик, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент НАН України.
12 березня — Зеленський Віктор Федотович (88) — український радянський вчений у галузі фізики твердого тіла і фізичного матеріалознавства, доктор технічних наук, академік АН УРСР (з 1988), заслужений діяч науки УРСР (1978).
7 квітня — Новиков Микола Васильович (84) — український учений у галузі матеріалознавства і міцності матеріалів, доктор технічних наук, професор, академік Національної академії наук України.
↑Palatinus, L.; Brázda, P.; Boullay, P. (2017). Hydrogen positions in single nanocrystals revealed by electron diffraction. Science. 355 (6321): 166—169. doi:10.1126/science.aak9652. ISSN0036-8075.
↑Jun, Liu; Chris, L. Organ; Michael, J. Benton (2017). Live birth in an archosauromorph reptile. Nature Communications. 8 (1445). doi:10.1038/ncomms14445. ISSN0036-8075.(англ.)
↑Christopher J. Bae,Katerina Douka, Michael D. Petraglia. On the origin of modern humans: Asian perspectives // Science. — 2017. — Вип. 358. — № 636. — DOI:10.1126/science.aai9067.