3 січня Ернест Бандровський (1853—1920) — польський вчений-хімік, громадський діяч. Доктор філософії, доктор хімії, член Польської АМ у Кракові.
6 січня, Гурик Йосип (1853—1924) — посол до Галицького сейму 6-го й 8-го скликань.
7 січня, Аркас Микола Миколайович (1853—1909) — український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик. Один із засновників і незмінний голова «Просвіти» в Миколаєві.
4 лютого Овсянико-Куликовський Дмитро Миколайович (1853—1920) — український мовознавець і літературознавець, історик культури, почесний член Петербурзької Академії Наук.
8 лютого Георгій Аґура (1853—1915) — болгарський військовик, генерал-лейтенант.
19 лютого Скаржинська Катерина Миколаївна (1853—1932) — поміщиця, меценатка, фундаторка першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України.
8 березня Сипягін Дмитро Сергійович (1853—1902) — міністр внутрішніх справ Російської імперії у 1900—1902 роках. Один із організаторів терору проти фінського національного руху у Великому князівстві Фінляндському.
9 березня Цеглинський Григорій Іванович (1853—1912) — український галицький громадський, культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик.
11 квітня Яким (Левицький) (1853—1921) — український релігійний та освітній діяч, духовний письменник,; ректор Ризької духовної семінарії.
18 квітня Станіслав Стажинський (1853—1935) — польський правник і політик, знавець конституційного права, доктор права, професор, співавтор двотомної «Історії Львівського університету» (1894), ректор Львівського університету (1913—1914).
