14 січня Сластіон Опанас Георгійович (1855—1933) — український маляр і графік, етнограф, архітектор і педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею.
26 січня Павлик Анна Іванівна (1855—1929) — українська громадсько-культурна діячка і письменниця, активна учасниця жіночого руху в Галичині.
29 січня Михайлов Олександр Дмитрович (1855—1884) — російський революціонер, народник, один з членів Виконавчого комітету «Народної волі».
23 лютого Харкевич Едвард (1855—1913) галицький педагог, заслужений директор Львівської академічної гімназії (1892—1911) і засновник її філії. Голова Українського Педагогічного Товариства (1896—1902).
1 березня Явдоха Зуїха (1855—1935) — українська народна співачка, фольклористка.
13 березня Калитовський Омелян Павлович (1855—1924) — український педагог, освітній діяч, історик, доктор філософії, перший директор Тернопільської української державної гімназії.
23 березня Курчинський Василь Палладійович (1855—1919) — російський медик. Екстраординарний професор фізіології Київського університету.
28 березня Любович Микола Миколайович (1855—1933) — історик-славіст та дослідник історії європейських країн. Член-кореспондент АН СРСР.
31 березня Дрималик Сильвестр (1855—1923) — галицький лікар і громадський діяч.
31 березня Очабрук Алексій (1855—1929) — український священик, богослов, дослідник історії церкви, почесний канонік.
березень Максимович Микола Іванович (1855—1928) — український вчений-гідролог, інженер шляхів сполучення, архітектор.
7 травня Кащенко Микола Феофанович (1855—1935) — біолог, один з перших українських академіків, доктор медицини та зоології, засновник акліматизаційних садів.
21 травня Константин Доброджану-Ґеря (1855—1920) — румунський соціолог, автор робіт з естетики, літературний критик. Один із засновників Соціал-демократичної партії робітників Румунії.
7 жовтня Дейч Лев Григорович (1855—1941) — діяч міжнародного соціалістичного руху, один із засновників марксистської групи «Визволення праці», затим один із лідерів РСДРП.
13 жовтня Буштедт Петро Андрійович (1855—1929?) — лікар-невропатолог, організатор медичної освіти.
14 жовтня Юрій Жаткович (1855—1920) — дослідник історії Закарпаття, етнограф, священик, письменник, літературознавець, перекладач, член НТШ.
17 жовтня Істомін Михайло Павлович (1855 — після 1932) — історик, археограф, мистецтвознавець, літературознавець, педагог.
24 жовтня Генрик Біґеляйзен (1855—1934) — польський етнограф і літературознавець; представник позитивістського філологічного методу.
6 листопада Котек Йосип Йосипович (1855—1885) — російський скрипаль, а також музичний педагог, композитор.
6 листопада Яворницький Дмитро Іванович (1855—1940) — український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, дійсний член НТШ і ВУАН.
19 листопада Станіслав Лукас (1855—1882) — польський історик, дослідник історії XVII століття, доктор філософії.
6 грудня Волошин Олександр Федорович (1855—1933) — політичний діяч УНР, член Української Центральної Ради, педагог, етнограф, фольклорист.
6 грудня Ждаха Амвросій Андрійович (1855—1927) — український та російський ілюстратор і художник. Першим з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Бандрівський Карло (1855—1931) — український галицький правник, громадський діяч. Радник у Львові.
Бобикевич Костянтин (1855—1884) — український письменник, молодіжно-громадський діяч.
Кисіль Олександр Маркович (1855—1933) — депутат Прилуцького повітового земства, редактор газети «Прилукский голос».
Климович Петро Титович (1855—1920) — міністр фінансів в уряді Голубовича. Громадський і політичний діяч, адвокат, учасник громадівського руху в Російській імперії.
20 січня Шевченко Гнат Володимирович (? — 1855) — легендарний матрос російського імператорського флоту, герой оборони Севастополя.
22 лютого Мірошников Григорій Акиндинович (1821—1855) — юродивий православної церкви. Активно шанується православною громадою Седнева та околиць як неканонізований святий.
19 березня Істомін Володимир Іванович (1809—1855) — контр-адмірал російського імператорського флоту, герой оборони Севастополя.
24 березня Федоров Василь Федорович (1802—1855) — російський та український астроном, професор, ректор Київського університету.
29 червня Данило Мусатов (1810—1855) — ректор Катеринославської духовної семінарії, професор Київської духовної академії, архімандрит Відомства православного сповідання Російської імперії.
18 червня Завадський Яків Васильович (1792—1855) — український церковний та державний діяч, протоієрей, депутат Київського губернського правління.
4 серпня Мар'ян Максимович (1804—1855) — український церковний діяч, священик-василіянин, заслужений педагог, протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя
26 серпня Антоновський Степан Іванович (1787—1855) — ректор Харківської семінарії, настоятель Харківського Успенського кафедрального собору.
7 вересня Орест Хомчинський (1780—1855) — священик-василіянин, педагог, адміністратор (1823—1826) і протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя (1826—1842).
24 вересня Крупенський Матвій Єгорович (1775—1855) — голова Дивану Молдавського князівства, надвірний радник, бессарабський віце-губернатор, статський радник.
Бабович Сіма Соломонович (1790—1855) — караїмський громадський діяч, філантроп і меценат. Захисник свого народу у Російській імперії.
Костянтин Свідзінський (1793—1955) — польський колекціонер, бібліофіл, меценат i керівник польських культурних осередків.
