У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Жаткович.
Юрій (Георгій) Кальман Жаткович ( 14 жовтня 1855(18551014), Дравці біля Ужгорода— 25 вересня 1920, Стройне на Свалявщині)— дослідник історії Закарпаття, етнограф, священник, письменник, літературознавець, перекладач, член НТШ (Львів).
Біографія
Народився в родині вчителя. Навчався в Ужгородській та Велико-Варадинській гімназіях. У 1881р. закінчив Ужгородську богословську семінарію. Служив священником у селах Великий Раковець, Іза, Стройне. Писав угорською мовою та язичієм. Вивчав церковну історію та етнографію Закарпаття.
За працю «Влияние ягерских епископов и борьба против него в Мукачевской епархии» був обраний членом Мадярського історичного товариства (1884 р.). Друкувався у таких видавництвах як «Листок», «Місяцеслов» (Ужгород), «ЗНТШ» (Львів) та в угорській періодиці, самостійно редагував часопис «Русинъ». Автор першого в Угорщині «Короткого нарису української літератури» та «Короткої історії руської літератури до татарської навали».
Переклав угорською мовою окремі твори М. Вовчка (1897р.), Ю. Федьковича (1898 р.), І. Франка (1902 р.), відомий протест західно-українських культурних діячів «І ми в Європі» (1896 р.), переклав з угорської на українську мову «Меморіал Е. Егана. Економічне становище руських селян в Угорщині» (Львів, 1901 р.).
Підручники Жатковича для українських шкіл у Закарпатті були заборонені. Три з його підручників - з географії, історії та суспільних наук - 14 разів перевидавалися словацькою мовою. Багато творів Жатковича лишилися неопублікованими.
Був лідером руху народовців Закарпаття початку ХХ ст. Угорська влада всіляко утискала Юрія Жатковича за спілкування з видатним українським вченим Володимиром Гнатюком, у тому числі, намагалася інкримінувати йому участь у розповсюдженні російської пропаганди: він був змушений двічі писати протоколи-пояснення з цього приводу (27 січня та 17 березня 1903 р.)[1]
Твори
- Князь Федор Корятович. «Листок», 1891, № 12
- Замітки етнографічні з Угорської Руси // Етнографічний збірник, т. 2. Львів, 1896
- Нарис історії Грушівського монастиря на Угорській Русі // Місяцеслов на 1906 р. Ужгород, 1905
- Мадярські переклади творів Івана Франка // Привіт Іванові Франкові в сорок-літє його письменської праці. Львів, 1916
- Короткий нарис малоросійської літератури (Уривок) // Світова велич Шевченка, т. 3. К., 1964
- Этнографическій очерк угро-русских. «Новини Закарпаття», 1993, 27 трав., 2 груд.
- Весілля. «Carpatica—Карпатика», 1999, вип. 6.
Примітки
- ↑ Володимир Гнатюк. Мадярська свобода // Лїтературно-Науковий Вістник, — т. 32, — кн. 11. — Львів 1905, — С. 149—150.
Джерела
- Герасимова Г. П. ЖАТКОВИЧ Юрій-Кальман. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
- Гнатюк В. Мадярська свобода // Лїтературно-Науковий Вістник, — т. 32, — кн. 11. — Львів 1905, — С. 143—154.
- Гнатюк В. М. Юрій ЖатковиЧ // ЛНВ. — 1904. — т. XXVIII. — кн. 10—12.
- Данилюк Д. Д. Жаткович Юрій-Кальман Юрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 509—510. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- Лелекач М. М., Гарайда І. А. Загальна бібліографія Підкарпаття. — Ужгород, 1943.
- Мазурок О. С. Юрій Жаткович як історик та етнограф Угорської Руси // Український історик. — 1993. — т. 30. — № 116—119.
- Микитась В. Л. З ночі пробивалися… — Ужгород, 1977.
- Пагиря В. «Я світ узрів під Бескидом…»: Сторінки історії. — Ужгород, 1993.
- Його ж. Подвижник національної науки і культури: До 140-річчя від дня народж. Ю. Жатковича // Календар «Просвіти» на 1995 р. — Ужгород, 1995.
- Хланта І. Літературне Закарпаття у XX ст. — Ужгород, 1995.
- Перфецкий Е. Обзор угрорусской историографии. «Известия отделения русского языка и словесности Императорской АН», СПб., 1914, кн. 1; Юрий Жаткович // Календарь «Унио» на 1921 г. — Ужгород, 1920.
Посилання
