uk %D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C

село Великий Раковець
	Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Хустський район
Тер. громада	Білківська громада
Код КАТОТТГ	UA21120010020097759
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1563
Населення	4545
Площа	102,6 км²
Густота населення	567,9 осіб/км²
Поштовий індекс	90143
Географічні дані
Географічні координати	48°16′15″ пн. ш. 23°8′40″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 23.14444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	176 м
Місцева влада
Адреса ради	90143, Закарпатська обл., Хустський р-н, с.Великий Раковець, вул.Волошина,2 .
Карта
	Великий Раковець
	Великий Раковець
Мапа

Вели́кий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.

Площа — 102,6 км². Населення — 4545 жителів. Село розташоване за 14 км від Іршави.

День села — остання неділя вересня.

Географія

Місцевість гориста, здебільшого покрита буковими, а у верхів'ях гір шпильковими лісами.

Через село протікають річки Берберке та Буковець.

Назва

Про виникнення назви села існує декілька переказів. За переказами, село в давнину було розташоване за декілька кілометрів на захід в сучасного місця, на рівнині, яка мала назву Ходиші (від постійної зміни русла потоку), яка навесні та восени підтоплювалась, через що селяни переселялись на підвищення, прямуючи з заходу на схід, тобто назад подібно ракам, через що село дістало назву «Рак-овець»^{[джерело?]}.

Існує інша легенда про лікаря на прізвище Раковець, який жив у селі. Він завоював таку шану своєю лікарською роботою, за яку не брав грошей. Серед жителів округи говорили, що вони ходять «До великого Раківця»^{[джерело?]}.

Історія

Перша згадка датується 1330 роком.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4322 особи, з яких 2079 чоловіків та 2243 жінки.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4549 осіб.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	99,25 %
російська	0,64 %
білоруська	0,02 %
молдовська	0,02 %
німецька	0,02 %
румунська	0,02 %

Економіка

Населення села займається рослинництвом та тваринництвом.

У селі працює фермерське господарство, яке спеціалізується на рослиннистві (зернові та бобові), овочівництві, садівництві та тваринництві.

У селі функціонують декілька магазинів та торгових точок, а також 10 закладів громадського харчування.

Освіта

4 дошкільні навчальні заклади, у яких перебувають близько 250 дітей і працюють 90 чоловік
2 загальноосвітні школи (І—ІІ ст. та І—ІІІ ст.), у яких навчаються близько 1100 учнів та працюють 100 вчителів
школа-інтернат, у якій навчаються близько 160 учнів та працює 40 вчителів
дитяча школа мистецтв

Соціальна сфера

лікарська амбулаторія загальної практики і сімейної медицини, у якій працюють 40 осіб медперсоналу
2 аптеки
2 бібліотеки
заклад культури «Будинок культури», у якому знаходяться літературно-меморіальний музей ім Ю. В. Мейгеша^[4] та музей «Берегиня».

Храм

Церква Різдва Пр. Богородиці. 1856.

У 1751 р. в Раковці були дві дерев'яні церкви: одна — з вежею, Покрови пр. богородиці, у доброму стані, з гарними образами і двома дзвонами (можливо, йдеться про церкву в Малому Раківці); друга — Різдва пр. богородиці, всередині краща, ніж перша, з двома дзвонами і красними образами. У 1775 р. вказано, що верхню церкву збудовано 1654 p., а нижню — 1474 р. і відремонтовано 1764 р. У 1847 р. в селі ще була дерев'яна церква, а через кілька років змурували великий кам'яний храм. У 1902 р. церкву оновлено. Бароковий розпис, подібний до розпису в Лозі та Греблі, було виконано в 1907 р. Інтер'єр храму розмалював В. Якубець у 1979—1980 роках. Гарного різьблення іконостас має ще не перемальовані ікони. Кам'яний хрест біля церкви споруджено в 1893 р. за пароха Нестора Ромжі та кураторів Василя Золотаря і Георгія Памачея. Місцевий парох Михайло Еґреші був в'язнем радянських концтаборів з 1949 до 1955 р.

Уродженці

Копинець Антон Михайлович (1931—1980) — український письменник та журналіст.
Мейгеш Юрій Васильович (1925—1999) — український письменник.
Цугорка Олександр Петрович (нар. 1973) — український художник, мистецтвознавець та педагог.