Дольницький Антін Августинович
Антін Августинович Дольницький (29 січня 1853, село Корсів — 14 лютого 1953, Відень) — український літератор, перекладач, правник, громадський діяч. Псевдоніми, криптоніми: Антон Переплис, А. П.[2] ЖиттєписНародився 29 січня 1853 року в с. Корсів, нині Бродівський район Львівщини, Україна в сім'ї місцевого пароха о. Августина Дольницького (*1822 — †7.03.1899, Корсів)[3]. Від 1863 року навчався у Бережанській ґімназії. У 1871—1875 роках — студент правничого факультету Львівського університету. Брав активну участь в українському студентському русі Галичини. 1874—1876 роки — співредактор студентського часопису «Друг», у 1875-1876 роках очолював «Академічний кружок», спричинився до зламу москвофільських тенденцій у ньому. Разом з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Іваном Белеєм — надхненники короткочасового об'єднання з «Дружнім лихварем». Від 1875 року працював у судових органах, з 1910 року — державний радник Найвищого суду у Відні. Родина
ТворчістьНа сторінках журналу «Друг» вміщував власні літературні твори (повість «На потемки»), переклади, белеристики, рецензії, есе (зокрема «Язык в галицкой литературі». У 1880—1884 роках, у журналі «Батьківщина» розмістив низку своїх статей правничої тематики («Провізоричний податок ґрунтовий від р. 1881», «Військова такса», «Про вивлащення під желізниці», «Письмо з Підгіря»). Передруковувався у виданнях «Русскій народый правотарь» (т. 1-6, Л., 1880—1884). Автор праці «Спомин про молодого Івана Франка», яка вміщена в книзі «Спогади про Івана Франка» (К.,1981). Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia