Включаючи представників грецьких і слов’янських церков, він засудив кальвіністське вчення, приписуване Кирилу Лукарісу, і затвердив (дещо змінений текст) катехизису Петра Могили — опису православного віровчення у форматі питань і відповідей[3]. Це сповідання віри стало фундаментальним для визначення ставлення православного світу до реформаційної думки. Головним внеском Собору було зміцнення почуття єдності у Православній Церкві через оприлюднення авторитетної заяви, погодженої всіма головними престолами[2].
↑
Незважаючи на те, що Собор було перенесено до Феррари в 1438 році, а пізніше до Флоренції, деякі єпископи відмовилися переїхати і залишилися на паралельному Соборі в Базелі.