Дідахе

Факсиміле фрагменту, знайденого у 1873 році

Діда́хе, дида́хе (грец. Διδαχὴ — настанова, повчання), Вчення дванадцяти апостолів — ранньохристиянський апокрифічний твір[1], містить відомості про життя Церкви в апостольський період. Інші назви «Вчення Господа народам через 12 апостолів», «Вчення апостолів».[2]

Найраніша серед відомих (кінець I — початок II століття) пам'ятка християнської писемності катехизного характеру; також пам'ятка церковного права та богослужіння.

Книга «Дідахе» вважалась втраченою, проте була віднайдена в бібліотеці подвір'я Єрусалимського патріархату в Константинополі митрополитом Нікомидійським Філотеєм Врієнієм у 1873 році (видана ним же у 1883 році). У повному вигляді збереглася лише в одному грецькому рукописі, датованому 1056 роком.

Зміст твору

Складається з 120 листів, 16 глав і ділиться на чотири частини.

1. Релігійно-етична частина. Моральна катехиза, яка в образі двох доріг, дороги життя і дороги смерті, дає цілий виклад християнських обов'язків (1–6 гл.).
2. Літургічна частина.Бесіда про хрещення, піст, молитву і Таїнство Євхаристії (6–10 гл.).
3. Практична частина. Бесіда про те, яке має бути ставлення вірних до інших членів громади, до мандрівних апостолів, пророків і учителів (11–15 гл.).
4. Есхатологічна частина. Епілог твору, в якому заклик до вірних, щоб вони очікували і були готові до другого приходу Ісуса Христа (16 гл.).

Церковна ієрархія, харизматичне служіння, хрещення і звершення Євхаристії подані так, що в такій примітивній формі вони могли існувати лише у безпосередньо поапостольських часах. Ппричислюване до новозавітного канону. Пізніше його цитували, з нього виписували цілі частини, перероблювали. Загалом, значення послань апостолів велике: воно проливає світло на церковний устрій давніх християнських громад.

Климент Александрійський зараховував його до книг Нового Заповіту, не сумніваючись в апостольському авторстві твору.

Див. також

• Апокрифічна література
• Послання Варнави
• Канони церковні святих апостолів

Примітки

1. Дидахе // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 66-67.
2. Дідахе // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.

Посилання

• Дідахе // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 289.
• Дідахи
• Дідахе: актуальність тоді і тепер [Архівовано 19 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Дідахи [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Дідахи [Архівовано 19 червня 2010 у Wayback Machine.] — Текст оригіналу на грецькій та декілька найвідоміших перекладів.
• Джерела права донікейської епохи [Архівовано 12 січня 2012 у Wayback Machine.] Назва книги: Протоієрей Владислав Ципін. Церковне право (М., 1994. Вид-во МФТІ.)