|
Уельський саміт НАТО
Уе́льський са́міт НА́ТО (англ. Wales summit NATO; фр. Sommet de l'OTAN du pays de Galles; валл. Cymru uwchgynhadledd NATO) — 26-та зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-членів Північноатлантичного альянсу, яка пройшла з 4 по 5 вересня 2014 року[1] в Південному Уельсі (місто Ньюпорт). Один з найбільших самітів за всю історію Організації: у ньому взяли участь близько 60 вищих посадових осіб і високоповажних представників 33-х країн-партнерів, зокрема міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, ЄС, МВФ, Світовий банк)[2]. Це перший саміт НАТО після завершення «холодної війни», на якому була відсутня російська делегація[3]. Це третій саміт НАТО, який відбувся на території Сполученого Королівства. Перші два були проведені в Лондоні в 1977 та в 1990 роках. Питання Уельського саміту передусім стосувалися ситуації в Афганістані, зокрема обговорювався процес передачі повноважень із контролю над безпекою на території країни від сил НАТО місцевим силовим структурам, а також перспективи розгортання нової дорадчо-тренувальної місії Альянсу в Афганістані у 2015 році. Не оминула увагу глав держав та голів урядів і ситуація, що склалася в Україні. Як зазначав ще до початку саміту прем'єр-міністр Великої Британії Девід Камерон:
Уперше на саміт Північноатлантичного альянсу була запрошена Республіка Молдова[5]. За декілька тижнів до початку саміту глава молдовського зовнішньополітичного відомства Наталія Герман висловила сподівання, що під час саміту обговорюватимуться питання виведення з території республіки контингенту 14-ї російської армії, розквартированого на території невизнаного Придністров'я, а також великої кількості озброєння (понад 20 тисяч тонн авіабомб і снарядів на складах в селі Колбасна Рибницького району)[5].
Символи саміту: Кардіффський замок, Уельський дракон, Кельтський вузол, Ньюпортський міст Логотип саміту.jpg){kind=logo} 25 червня 2014 року Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен і Міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейг представили офіційний логотип саміту[6]. Це емблема із чотирьох квадратів: у нижньому лівому міститься скорочена назва альянсу англійською (NATO) і французькою (OTAN) мовами, які є єдиними офіційними мовами Організації; у верхньому лівому зображена роза вітрів із білими лініями, яка є головною складовою Прапора НАТО; у верхньому правому квадраті міститься інформація про місце і час проведення саміту. Нижній правий квадрат так само складається з чотирьох невеликих квадратів: у верхньому лівому зображений кардіффський замок, який є символом Уельсу; у верхньому правому — дракон, який символізує дух Уельсу; у нижньому лівому — кельтський вузол, який символізує валлійську спадщину, а в правому нижньому — міст, який символізує місто-господаря саміту НАТО — Ньюпорт[7]. Пізніше логотип розкритикувала місцева влада Ньюпорта, яка вважала, що він мав містити назву їхнього міста, а не країни[8][9][10]. Заходи безпеки і протести Ще задовго до початку саміту в місті Ньюпорт, де пройшла офіційна частина саміту, а також у місті Кардіфф, де відбулися більшість неформальних зустрічей глав держав та голів урядів країн-членів НАТО, вжили безпрецедентні заходи безпеки: перекрили більшість центральних вулиць у цих містах, а навколо готелю «Celtic Manor Resort» звели огорожу висотою майже в три метри. Крім того, у центрі Кардіффа створили сталеве кільце довжиною в 10 миль[11][12]. Охорону 4 тисяч делегатів, а також 185 особливо важливих персон, зокрема глав держав і голів урядів країн-членів НАТО, здійснювали близько 10 тисяч поліцейських із різних регіонів країни. Крім того, військовослужбовці різних родів військ Сполученого Королівства забезпечували постійні перевірки документів у перехожих[13], а в протоці Кардіффа патрулювали 6 бойових кораблів НАТО[14]. .jpg) У день відкриття саміту НАТО відбулися протести проти Альянсу, влаштовані лівими і пацифістами, а також акції українських організацій, учасники яких закликали НАТО надати допомогу Україні і зупинити кровопролиття[15]. Противники Альянсу (близько 250 демонстрантів) пройшли центральними вулицями Ньюпорта під гаслами «Ні війні — ні НАТО» і близько 350 осіб зібралося у Кардіффі, де відбувалися неформальні зустрічі учасників Альянсу[16]. Чотирьох демонстрантів заарештували за порушення громадського порядку[16]. Основні темиАфганістанНа спільній нараді глав держав та голів урядів країн-членів НАТО, міжнародних сил сприяння безпеці, Австралії, Японії та країн Центральної Азії, за участю Міністра оборони Афганістану Бісмілла-хан Мохаммаді і представників Європейського Союзу та Організації Об'єднаних Націй лідери НАТО дійшли згоди про подальше надання допомоги і співпрацю з Афганістаном. У спільній декларації вони закликали всіх кандидатів у президенти на майбутніх виборах у країні працювати пліч-о-пліч, аби спільними зусиллями побудувати демократичну країну[17][18][19]. Також лідери Альянсу домовилися про створення небойових місій в Афганістані, мета яких, насамперед, у наданні допомоги афганським силам безпеки та зміцненні довгострокового політичного та практичного співробітництва. У ході зустрічі лідери підкреслили важливість подальшої підтримки з боку міжнародної спільноти, зокрема закликали продовжувати збільшувати свою фінансову допомогу, докладати максимальних зусиль щодо захисту прав людини в країні. Крім цього, на зустрічі вшанували пам'ять афганських офіцерів, а також військовослужбовців міжнародних сил сприяння безпеці, які загинули в ході бойових дій в Афганістані. Привітали й тих, хто долучився до спільних операцій, які проводилися під егідою Альянсу. Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив:
Україна.jpg) Ще до засідання комісії Україна-НАТО Президент України Петро Порошенко провів декілька неформальних зустрічей з лідерами США, Італії, Великої Британії, Німеччини і Франції, на яких обговорювалися шляхи вирішення ситуації, що склалася в Україні. Лідери країн-членів НАТО заявили про готовність надати Україні гуманітарну допомогу та несмертельну зброю[21], а також одностайно підтримали запропонований Петром Порошенко «мирний план дій». На засіданні комісії Україна-НАТО глави держав та голови урядів країн-членів НАТО виступили із заявою щодо підтримки українського суверенітету, територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів[22]. Комісія констатувала, що Росія продовжує порушувати суверенітет, територіальну цілісність та зазіхати на незалежність України, а також те, що війська РФ залучені до прямої військової операції в Україні, а керівництво Росії продовжує постачати зброю військовим угрупуванням на сході України, утримувати тисячні готові до бою підрозділи на кордоні з Україною. Комісія дійшла висновку, що такий розвиток подій підриває безпеку України і має серйозні наслідки для стабільності та безпеки всього євроатлантичного простору. У спільній декларації по закінченню засідання Комісії лідери засудили анексію Криму Російською Федерацією та умисну дестабілізацію на сході України, яка триває, порушуючи міжнародне право, а також закликали російську владу скасувати договір про прийняття самопроголошеної Республіки Крим до складу Російської Федерації, який члени Альянсу не визнають і ніколи не визнають. Крім того, члени НАТО звернулися до Росії з вимогою припинити підтримувати сепаратистів на східному кордоні України й утриматися від подальших агресивних дій проти цієї держави[23]. Інші питання На саміті в Уельсі пройшло два засідання Північноатлантичної ради[24], на яких лідери країн-членів НАТО обговорили питання, пов'язані з Іраком, Іраном, Сирією, КНДР та іншими країнами. Лідери привітали успішне завершення вивезення та ліквідації хімічної зброї в Сирії спільною місією Організації із заборони хімічної зброї, Організації Об'єднаних Націй та країнами-членами НАТО, як того вимагали Резолюція 2118 Ради Безпеки ООН і рішення Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї. Лідерів занепокоїла надактивність бойових дій в Іраку. Було оголошено про створення об'єднаних багатонаціональних експедиційних сил, які будуть сформовані у 2016 році, і які зможуть бути задіяні в різних операціях, зокрема в операціях високої інтенсивності[25]. Не обійшли увагою питання, пов'язані з використанням ядерної зброї. Так, лідери закликали владу Ірану продовжувати виконувати всі міжнародні зобов'язання, а також висловили занепокоєння щодо розробки нових програм та випробування ядерної зброї в КНДР. Лідери закликали КНДР відмовитися від розробок ядерної зброї, а також утриматися від подальших випробувань зброї масового ураження[25]. Окремо на саміті лідери НАТО дійшли згоди про створення посиленої програми навчань, яка акцентована на обробку навичок колективної оборони, зокрема дій зі всеосяжного реагування[25]. Також вирішили надати спеціальний статус Грузії, Йорданії, Швеції, Фінляндії та Австралії замість Плану дій щодо членства[26]. Але водночас лідери привітали успіхи Грузії на шляху до повноцінного членства в Альянсі і запевнили, що будь-яка країна, яка відповідає основним вимогам Північноатлантичного договору, зокрема й Грузія, може розраховувати на вступ до НАТО. УчасникиКраїни-члениКраїни, які не є членами
Організації
Міністри закордонних справ країн-членів НАТО
Галерея
Див. такожВиноски
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 2014 Wales summit
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
