|
Система протиракетної оборони НАТО Організація Північноатлантичного договору (НАТО) будує системи протиракетної оборони у Середземному морі та на територіях декількох європейських держав-членів НАТО. Направленість цієї системи з початку свого існування змінювалося велику кількість разів, в тому числі у напрямку протидії агресії зі сторони Росії. ПередумовиРозгортання протиракетної оборони було розпочалося 2002 року після ухвалення плану на Празькому саміті. В обговоренні брали участь представники командування і управління НАТО, а також директори оборонних підприємств держав-членів НАТО. Під час обговорень було зроблено висновок, що протиракетну оборону технічно можливо розгорнути, але для реального її розміщення на території деяких держав необхідно провести тривалі політичні та військові переговори. Сполучені Штати вели переговори з Польщею і Чехією протягом кілька років для отримання дозволу щодо розгортання ракет-перехоплювачів та системи радіолокації в цих країнах[1] уряди обох країн після тривалих перемовин зголосилися дати дозвіл на розгортання системи. У квітні 2007 року європейські союзники НАТО звернулися з проханням розгорнути системи ПРО НАТО, яка повністю доповнить американську національну протиракетну систему, для захисту Європи від ракетних ударів. Північноатлантична рада провела консультації щодо протиракетної оборони одразу з надходженням запиту, зваживши на такий високий рівень звернення[2] У відповідь на це прем'єр-міністр Росії Володимир Путін зауважив, що таке розгортання може привести до нової гонки озброєнь і значно підвищує ймовірність взаємного знищення. Він також заявив, що його країна припинить дію підписаної з НАТО у 1990 році угоди про збройні сили в Європі, що обмежував військові розгортання на території всього континенту[3] Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер стверджував, що система не буде впливати стратегічний баланс сил або загрожувати Росії, так як план розгортання передбачував всього десять ракет-перехоплювачів у Польщі та відповідного радара в Чехії[4] 14 липня 2007 року Росія заявила про свій призупинення угоди про розгортання збройних сил у Європі, протягом наступних 150 днів[5][6] 14 серпня 2008, Сполучені Штати і Польща дійшли згоди щодо місця розміщення бази з десятьма ракетами-перехоплювачами MIM-104 Patriot. Це відбулося в той час, коли велика напруга у відносинах між Росією і більшістю країн НАТО фактично призвела до ядерної загрози Польщі з боку Росії, вразі продовження будування системи. 20 серпня 2008 США і Польща підписали угоду про колективну оборону, в той час як Росія в Норвегії повідомила про призупинення зв'язку з НАТО[7] Під час Бухарестського саміту, альянсом обговорювалися технічні деталі, а також політичні та військові наслідки розгортання запропонованих елементів системи протиракетної оборони США в Європі. Лідери країн НАТО визнали, що плановане розміщення на території Європи ПРО США допоможе значно підняти рівень захисту союзників, і погодились, що розвиток архітектури протиракетної оборони, повинен бути невід'ємною частиною майбутнього НАТО. У серпні 2008 року Польща і США підписали попередню угоду, щодо розміщення частини щита ПРО в Польщі, пов'язаного з РЛС в Чехії[8] Більше 130 000 чехів підписали петицію з вимогою провести референдум з питань розміщення РЛС[9] Активна система протиракетної оборони_launches_a_Standard_Missile-3.jpg) 17 вересня 2009 президент США Барак Обама оголосив, що плановане розгортання перехоплювачів ПРО дальньої дії і устаткування в Польщі і Чехії буде припинено, і що захист від ракет малої і середньої дальності буде здійснюватися за допомогою систем розміщених на кораблях.[10][11][12] Після зміни в планах, президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що Росія також призупиняє розгортаннякомплексів Іскандер поблизу Калінінграду. Обидва скасування розгортання були наслідком заяви Генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена, котрий закликав до стратегічного партнерства між Росією і альянсом, зокрема у технічному співробітництві в питаннях розвитку систем протиракетної оборони двох сторін.[13] Згідно інформаційного бюлетеня про політику США щодо протиракетної оборони за вересень 2009 року, Білий дім спланував поетапний, адаптивний підхід щодо протиракетної оборони в Європі, який містив чотири етапи:[14]
Розгортання військових кораблів оснащених системою ракет-перехоплювачів почалося після промови Обами у вересні 2009 року. Ці ракети доповнюють вже розгорнуті американські системи MIM-104 Patriot.[15][16] Спочатку Росія підтримувала цей план, але коли корабель ВМС США Монтерей розгорнув систему у чорному морі, МЗС Росії виступило з заявою, висловивши занепокоєння з приводу таких дій.[17] 4 лютого 2010 року Румунія погодилася розгорнути на своїй території систему ПРО, починаючи з 2015 року.[18] Перший елемент нової радіолокаційної станції системи раннього попередження був розгорнутий в містечку Малатья в Туреччині 16 січня 2012. Інші частини системи протиракетної оборони планується розмістити в Португалії, Польщі, Румунії та Іспанії[19]. У вересні 2011 року НАТО запропонував Індії стати партнером в розгортанні системи ПРО.[20][21] У вересні 2011 року Білий дім випустив підсумковий звіт, який повідомляє про поетапний адаптивний підхід розвитку Європейської ПРО, в якому було детально розписано здобутки в реалізації системи протиракетної оборони НАТО в Європі.[22] А також доповнював попередні пункти:
Під час Чиказького саміту лідери країн НАТО заявили, що система протиракетної оборони досягла повної готовності на даний момент.[23] Готовність на даний момент означає, що основні елементи були протестовані і можливість контролю була встановлена у штаб-квартирі авіаційного командування НАТО — Рамштайн, Німеччина, також були підключені датчики і ракети-перехоплювачі держав союзників НАТО. Це також означає, що американські кораблі в Середземному морі і радіолокаційні системи Туреччини були поставлені під командуванням НАТО на німецькій базі.[24] «Наша система зв'яже разом активні системи ПРО різних рівнів — супутників, кораблів, радарів і рекет-перехоплювачів під командуванням і управлінням НАТО. Це дозволить нам захищатися від загроз у Євроатлантичному регіоні», сказав генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен[25] Довгострокова мета НАТО полягає в об'єднанні ПРО, що належать окремими союзниками в єдину систему оборони, таку що повністю охопить і захистить усе європейське населення, території та сили НАТО, від використання балістичних ракет. Ця мета, за попередніми розрахунками, буде реалізована десь між кінцем 2010-х років і на початку 2020-х років[26] З цією метою в Іспанії буде розгорнуто чотири кораблі США, з ракетами-перехоплювачами на борту у військово-морському порті міста Рот, в той час як Польща і Румунія погодилася розмістити на суходолі американські ракети в найближчі роки. У доповіді 2012 рахункова палата США заявила, що перехоплювачі четвертої фази не можуть бути розміщені в запланованих місцях, що призводить до зменшення обороноздатності США[27] Завершення цієї фази було заплановано до 2020 року, але через скорочення фінансування в Конгресі попередньо відкладається до 2022 року.[28] Див. такожПримітки
Посилання |
