Варшав́ський са́міт НА́ТО 2016 (англ.2016 Warsaw summit, пол.Szczyt NATO w Warszawie 2016) — 27-а зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, яка проходила з 8 по 9 липня2016 у Варшаві[1]. Це перший саміт НАТО, який відбувся на території Польщі.
На саміті відбувалося обговорення ряду важливих тем, зокрема пов'язаних із подіями в Україні. Ще під час відвідування міжнародних військових навчань на полігоні біля Львова влітку 2015-го року міністр оборони Польщі Томаш Семоняк заявив, що Україна повинна бути однією з найважливіших тем під час Варшавського саміту[2].
Також на саміті обговорювали розширення Альянсу, насамперед це стосувалося Чорногорії, яка в травні 2016-го підписала протокол про вступ до Альянсу, який повинні ратифікувати всі парламенти країн-членів НАТО. Як твердив міністр зовнішніх справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, Альянс також дискутував щодо приєднання й інших декількох країн, а саме: Боснії і Герцеговини, Македонії і Грузії[3][4].
Окрім цього, за словами заступника голови офісу держдепартаменту США з питань Європи та Євразії Джона Геффернна на саміті у Польщі планувалося оголосити про тимчасову оперативну здатність системи протиракетної оборони Альянсу[5].
Протягом 2014-2016 напруженість між НАТО та РФ продовжувала зростати. Як основні причини західні спостерігачі називають анексію Криму РФ і участь російських військ у війні на сході України. З точки зору НАТО, ці дії Росії повністю змінили стратегічну ситуацію в Європі [6].
Аналітики НАТО стверджували, що дії Росії по відношенню до України несуть загрозу східноєвропейським членам НАТО і країнам Балтії. Країни Альянсу розглядали і відпрацьовували різні сценарії можливих російських дій типу «гібридної війни» в країнах Балтії, де є значна російськомовна меншина.
Метою саміту став посил Москві сигналу про те, що в НАТО серйозно сприймають нову небезпеку, і що проблемі колективної безпеки приділяється тепер повноцінна увага.
Балтія та Польща
Члени альянсу прийняли рішення про розміщення в країнах Балтії та Польщі військових сил у складі чотирьох окремих батальйонів: в Естонії — британський, в Латвії — канадський, в Литві — німецький, в Польщі — американський [7]. У резолюції саміту сказано, що рішення було прийнято у відповідь на дії та риторику Росії [7].
Батальйони будуть розміщені на постійних базах. У деяких батальйонах окремі роти будуть з інших країн НАТО [7].
Виступаючи на прес-конференції, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що посилення оборони не означає безпосередньої загрози Росії країнам блоку, а також підкреслив, що воно повинно супроводжуватися дипломатичними переговорами [8].
Україна
Агресивна політика Росії й захист України, Польщі та Балтії були серед головних тем саміту[9]. Під час саміту проведено засідання комісії НАТО—Україна. У спільній заяві Комісії на рівні глави держав та урядів ідеться, зокрема про таке:
На основі Заяви Комісії Україна-НАТО на саміті в Уельсі від 4 вересня 2014 року та на рівні міністрів закордонних справ від 11 травня 2015 року в Анталії ми закликаємо Росію відмовитися від незаконної та нелегітимної «анексії» Криму, яку ми не визнаємо і не визнаватимемо. Ми особливо занепокоєні переслідуваннями та дискримінацією кримських татар та інших представників місцевих громад. […]
Росія продовжує підтримувати стан постійної нестабільності на сході України, що вже привело до втрати на Донбасі близько 10 000 життів і позбавило Україну значної частки промислового виробництва. Ми особливо занепокоєні зростанням кількості порушень режиму припинення вогню вздовж лінії розмежування, переважно з боку підтримуваних Росією бойовиків.[10]
Серед найважливіших результатів, рішень і ухвал[12][13]:
розміщення в країнах Балтії та Польщі військових сил у складі чотирьох окремих батальйонів: в Естонії — британський, в Латвії — канадський, в Литві — німецький, в Польщі — американський;
розміщення в Польщі танкової бригади Армії США разом із керівництвом бригади;
усі країни альянсу ввійдуть у коаліцію проти ІДІЛ. Інформацію про стан воєнних дій у Сирії збиратимуть АВАКСи НАТО з території Туреччини та міжнародного повітряного простору;
оголошено попередню оперативну готовність системи протиракетної оборони. США передали НАТО керування системою. Офіційне завдання — захист від ракет Ірану;
підписання першого в історії договору між ЄС і НАТО про співпрацю у сфері безпеки, зокрема в питаннях загрози міграційної кризи, гібридних воєн і кібератак. Кіберпростір визнано новою зоною оперативних дій;
підтримка суверенності та територіальної цілісності України та засудження агресії Росії в Криму та на сході України;
підтримка суверенності та територіальної цілісності Грузії;
НАТО у координації з кораблями ЄС розпочне операцію в Середземному морі для боротьби проти контрабанди людей і зброї й біля берегів Лівії для забезпечення виконання ембарго на зброю, яке ООН наклала на державу.
продовження місії «Resolute Support» в Афганістані як небойової місії (імовірно, до 2020 р.), допомога в навчанні місцевих військових, а також 5 млрд доларів підтримки щорічно для уряду країни;
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
