|
Телескоп ЕйнштейнаТелескоп Ейнштейна або обсерваторія Ейнштейна (англ. Einstein Telescope) — майбутній наземний детектор гравітаційних хвиль, який зараз розробляють деякі наукові організації Європейського Союзу. Він призначений для точного вимірювання гравітаційних хвиль і перевірки загальної теорії відносності в умовах сильних гравітаційних полів. Проєкт фінансує Європейська Комісія в межах Рамкової програми 7 (FP7). МотиваціяВ останні роки детектори гравітаційних хвиль Virgo та LIGO досягли значних успіхів у виявленні гравітаційних хвиль. як детекторів другого покоління, добре визначена. У 2015 році LIGO виявив першу гравітаційну хвилю GW150914. Пізніше до експерименту приєднався Virgo, і GW170814[en] стала першою гравітаційною хвилею, зафіксованою LIGO та Virgo одночасно. Невдовзі виявили першу гравітаційну хвилю від злиття подвійної нейтронної зорі GW170817. LIGO та Virgo продовжують вдосконалювати й підвищувати їхню чутливість. Однак чутливість, необхідна для перевірки теорії гравітації Ейнштейна в умовах сильного поля, перевищує очікувані можливості цих детекторів навіть після їх подальших оновлень. Основні обмеження викликані сейсмічним шумом[en], пов'язаним шумом гравітаційного градієнта (так званим ньютонівським шумом) і тепловим шумом останнього ступеня підвіски та тестових мас. Щоб обійти ці обмеження, необхідно нове обладнання: підземний майданчик для детектора, щоб обмежити вплив сейсмічного шуму, і кріогенне обладнання для охолодження дзеркал, щоб зменшити теплову вібрацію тестових мас[1]. УчасникиТелескоп Ейнштейна підтримує Європейська Комісія в межах Рамкової програми 7 (FP7). Він був запропонований 8 провідними європейськими установами з великим досвідом в експериментальному дослідженні гравітаційних хвиль, координованих Європейською гравітаційною обсерваторією[en]:
Над проєктом працюють 4 технічні робочі групи, кожна з яких вирішує своє коло питань: розташування та характеристики місця (WP1), конструкція та технології підвісу (WP2), топологія та геометрія детектора (WP3), вимоги до можливостей детектора й астрофізичний потенціал (WP4). Поточна конструкціяХоча проєкт все ще знаходиться на ранній стадії розробки, основні параметри майбутнього телескопа вже встановлені[2]. Як і KAGRA, він буде розташований під землею, щоб зменшити шум від сейсмічних процесів[en] і від рухомих об'єктів поблизу. Довжина плеч становитиме 10 км (для порівняння, у для LIGO 4 км, у Virgo і KAGRA 3 км). Як і у LISA, буде три плеча у формі рівностороннього трикутника з двома детекторами в кожному куті. Кожен детектор складатиметься з двох інтерферометрів, одного оптимізованого для роботи на частотах нижче 30 Гц і одного оптимізованого для роботи на вищих частотах. Низькочастотні інтерферометри (від 1 до 250 Гц) використовуватимуть оптику, охолоджену до 10 К з потужністю променя близько 18 кВт у кожному плечі[2]. Високочастотні (від 10 Гц до 10 кГц) працюватимуть за кімнатної температури та використовуватимуть набагато вищу потужність променя 3 МВт[2]. ETpathfinderПрототип під назвою ETpathfinder побудували в кампусі Рендвік Маастрихтського університету в Нідерландах[3]. Його відкрив у листопаді 2021 року міністерка освіти, культури та науки Нідерландів Інгрід ван Енгельсховен[en]. Після завершення Телескопа Ейнштейна ETpathfinder стане окремим дослідницьким центром. Вибір місця розміщення Телескопа Ейнштейна ведуть між єврорегіоном Маас-Рейн, Сардинією та Саксонією[4][5][6]. Єврорегіон Маас-Рейн, зокрема сільська місцевість між Маастрихтом, Льєжем і Аахеном, запропонували як одне з можливих місць для телескопа у 2015 році. Цей регіон має стабільну сейсмологію, а також має мережу наукових закладів і компаній, що забезпечить дослідникам зручні умови роботи. Трикутний телескоп пропонують розташувати на глибині від 250 до 300 метрів під землею, з ліфтами у вершинах трикутника. В цьому районі проводять розвідувальне буріння та інші підготовчі роботи. Уряд Італії та нобелівський лауреат Джорджіо Парізі підтримують інше запропоноване місце розташування телескопа, Сос Енаттос на Сардинії[7][8][9]. Це місце має такі переваги[10], як надзвичайно низька сейсмічна активність[11][12], наявність підземної шахти для розміщення телескопа, достатня для будівництва великих підземних споруд міцність і стійкість гірської породи[13]. Очікується, що будівництво Обсерваторії Ейнштейна сильно сприятиме росту зайнятості[14] та фінансової активності в регіоні[10]. У січні 2021 року на цьому місці провели сейсмологічні дослідження та встановили 15 сейсмометричних станцій[15]. Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
