Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвиткуРамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку, які також називаються просто рамкові програми — програми фінансування, які створює Європейський Союз з метою підтримки і заохочення досліджень в Європейському науковому просторі (англ. European Research Area — ERA). Конкретні цілі та дії програм є різними в різні фінансові періоди. Термін «Рамкова Програма» (англ. Framework Program — FP ), що позначає комплексну єдину систему фінансування Європейською Комісією (урядом Європейського Союзу) скоординованих загальноєвропейських актуальних наукових досліджень у межах певного періоду (рамок), був рекомендований для застосування і затверджений на Римській Зустрічі на вищому рівні провідних европейских країн у 1983 р. «Рамкова програма» - основний інструмент Європейського Союзу у фінансуванні науково-дослідних робіт, як передбачено Угодою про утворення Європейського Співтовариства (частина 3, параграф XVIII, стаття 166, стор.114. Брюссель, Бельгія, 1984р.). З 1984 р. було профінансовано і реалізовано 7 таких рамкових програм[1], а зараз реалізується восьма програма FP8. Бюджет програм
П'ять Пріоритетних Напрямків FP7Сьома рамкова програма FP7[5] визначає п'ять пріоритетних напрямків розвитку:
Пріоритетні теми
Європейські технологічні платформиЗа кожною з цих тем стоять окремі так звані Європейські технологічні платформи -- ЄТП (англ. European Technology Platform, ETP), що забезпечують діалог між науковими співтовариствами зі сміжних галузей і мають власні стратегії напрямків розвитку наукових досліджень. Метою створення цих ЄТП є ефективна розробка економічно обґрунтованих програм наукових досліджень та швидке впровадження наукових результатів у практику. За задумом Європейської комісії, розвиток ЄТП забезпечить ефективність європейських інвестицій у науково-дослідну галузь, а саме:
За останні роки було створено більше 30-ти ЄТП, що охоплюють різноманітні галузі економіки і науки, в тому числі:
ЄТП, як правило, очолює індустрія і за своєю структурою вони часто є приватно-державними організаціями. Принцип роботи останніх є взаємовигідне партнерство — вони зобов'язуються перед Європейською Комісією нести відповідальність за організацію інновацій і об'єднання усіх зацікавлених сторін і структур для вирішення завдань стратегічних досліджень в ключових галузях Європейської індустрії. Участь України у конкурсах INCOРосія та інші Нові Незалежні Держави (ННД ) займають останні місця за результатами участі у конкурсах з міжнародного співробітництва (International Cooperation — INCO) серед інших «третіх» країн щодо кількості контрактів, числа учасників (виняток - Латинська Америка - вона займає саме останнє місце) і обсягу освоєного фінансування, наданого з боку ЄС. За результатами участі у конкурсах INCO Україна займає 2-е місце після Росії : 11 українських науково-дослідницьких команд брали участь у виконанні 10 спільних проектів (підписано 10 контрактів на загальну суму 740 523 євро, виділених Європейською Комісією, яка профінансувала участь саме українських учасників). Для порівняння: 26 контрактів було підписано з 68-ма організаціями Росії на загальну суму 4907997 євро; 5 контрактів було підписано з 9-ма організаціями Узбекистану з загальним обсягом фінансування з боку ЄС - 584517 євро. Частка участі в конкурсах INCO Росії серед ННД щодо кількості підписаних контрактів, числа учасників і обсягу фінансування з боку ЄС становить 67,6 %. Україна, Узбекистан і Казахстан займають друге, третє і четверте місця та їх частки відповідно становлять - 10,2% , 8,1% та 4,7%. Примітки
Див. також
Література
Посилання
|