Кардіффський університет (валл.Prifysgol Caerdydd) заснований у 1889 році і є громадським дослідницьким університетом, що знаходиться у місті Кардіфф (Уельс). У 1988 році його об'єднано з Університетом Уельського Інституту науки та технологій. Коледж отримав офіційну назву «Кардіффський університет» у 1999 році, а у 2005 році, коли він став незалежним університетом, що присуджує власні вчені ступені, вона стала його офіційною назвою. Він є третім найстарішим університетським закладом Уельсу[en], і складається з трьох коледжів: Мистецтв, Гуманітарних та суспільних наук, Біомедицини та наук про життя, Фізичних наук та Техніки.
Статус
Кардіфф є єдиним Уельським членом «Расельської групи» британських університетів, що активно займається науковими дослідженнями.[9] Він визнаний провідним закладом, що надає високоякісну освіту дослідницького типу і знаходиться у топ-200 університетів світу згідно з чотирма основними міжнародними рейтингами,[10][11][12] та у топ-60 у всіх трьох британських таблицях досягнень.[13][14] За якістю досліджень перебуває на п'ятому місці серед британських мультидисциплінарних установ. За 2017—2018 роки Кардіфф отримав оборот у розмірі 516.1 мільйона фунтів, включно з 106 мільйонів фунтів з дослідницьких ґрантів та контрактів[15].
У жовтні 1881 року уряд Вільяма Гладстона назначив відомчу комісію для того, щоб провести «дослідження природи та ступеню середньої і вищої освіти в Уельсі» за головування лорда Абердера[en][16].
Звіт Ебердера зібрав докази з широкого кола джерел і понад 250 свідків, та рекомендував по одному коледжу для Північного і Південного Уельсу, другий з них мав знаходитися в Гламоргані, а перший — Університетський коледж Уельсу, мав бути заснованим у Абери́ствіті (тепер Абериствітський університет).
Комітет зіслався на унікальну валлійську національну ідентичність та відзначив, що багато студентів в Уельсі не могли собі дозволити поїхати до університету в Англії або Шотландії. Він виступив за національний університету Уельсу, що присуджуватиме вчені звання, складатиметься з регіональних коледжів, буде позаконфесійним, та не викладатиме теологію[17][18].
Джон Вір'яму Джонс був першим ректором Коледжу.
Університетський коледж Південного Уельсу та Монмутширу відкрився 24 жовтня 1883 року, і пропонував курси біології, хімії, англійської мови, французької, німецької, грецької мов, історії, латини, математики та астрономії, музики, валлійської мови, логіки та філософії, а також фізики. Наступного року він був затверджений королівською хартією, і таким чином став першим в Уельсі, що дозволив зарахування жінок, та, зокрема, забороняв релігійні тестування для вступу. Джон Вір'яму Джонс[en] був призначений першим ректором університету у віці 27 років. Оскільки Кардіфф не був незалежним університетом і не міг присуджувати власні наукові ступені, він готував своїх студентів до іспитів у Лондонському університеті або до подальшого навчання в Оксфорді чи Кембриджі[19].
В 1888 році університетський коледж у Кардіффі та університет Північного Уельсу (нині Банґорський університет) запропонували університетському коледжу Уельсу в Абери́ствіті об'єднатись задля отримання Статуту університету для Уельсу, за зразком статуту Університету Вікторії, конфедерації нових університетів Північної Англії. Такий Статут було надано новому Університету Уельсу в 1893 році, що дозволяв коледжам, як його членам, присуджувати вчені ступені. Почесним ректором, згідно посади, назначили принца Уельського, а посада діючого ректора чергуватиметься поміж ректорів коледжів.
У 1885 році було відкрито Ебердер Холл, як перший університетський гуртожиток, що дозволило жінкам мати доступ до університету. Він переїхав на своє теперішнє місцезнаходження у 1895 році, але залишається виключно жіночим гуртожитком. У 1904 році відбулось призначення першої жінки-доцентки у Великій Британії, Міллісент Маккензі, яка в 1910 році стала першою жінкою-штатною професоркою Королівського університету Великої Британії.
14 жовтня 1909 року відбулось відкриття будівлі «Нового коледжу» у парку Кетгейз (тепер головний корпус), з церемонією ходи від «Старого коледжу» у Ньюпорт-Роуд.[20]
У 1931 році Медична школа, заснована, як частина коледжу в 1893 році, разом з факультетами анатомії, фізіології, патології, фармакології, була відокремлена для того, щоб сформувати Валлійську Національну медичну школу, яка в 1984 році була перейменована у Медичний коледж Уельського університету.
У 1972 році заклад було перейменовано на Коледж Кардіффського університету.[21]
Злиття 1988 року
У 1988 році Коледж Кардіффського університету зазнав надзвичайних фінансових труднощів і серйозно розглядалась заява про його неплатоспроможність[22]. Це призвело до злиття з Інститутом науки та технологій Університету Уельсу (UWIST), щоб сформувати Кардіффський коледж Університету Уельсу. Ректором нової установи став сер Обрі Тротмен-Дікенсон[en], який раніше очолював Інститут науки та технологій Університету Уельсу (UWIST). Після змін до Конституції 1996 року, його було перейменовано на Уельський університет, Кардіфф.
Незалежність і злиття 2004 року
Королева Єлизавета II з Ентоні Дж. Мозесом під час візиту в Кардіффський університет у 2000 році
У 1997 році коледжу було надано цілком незалежні повноваження, що дозволяють присуджувати вчені ступені Таємною радою Великої Британії (хоча, у складі Університету Уельсу, вона не може почати ними користуватись) і у 1999 році офіційну назву університету змінили на «Кардіффський університет».
У 2002 році, після публікації огляду вищої освіти в Уельсі, Уельською урядовою асамблеєю, виникла думка знову приєднати Кардіфф до медичного коледжу Університету Уельсу[en]. Таке приєднання стало можливим 1 серпня 2004 року, коли Кардіффський університет перестав бути складовою частиною університету Уельсу і став незалежним «приєднаним закладом», що входить до складу федерального університету. Процес злиття завершився 1 грудня 2004 року, коли Акт парламенту на передачу активів UWCM Кардіффському університету отримав королівську санкцію. 17 грудня було оголошено, що Таємна рада Великої Британії утвердила новий Установчий Статут і надала статус університету Кардіффу, юридично змінивши назву закладу на «Кардіффський університет». Кардіфф присвоював наукові звання університету Уельсу студентам, які вступили до 2005 року, та їх замінили на наукові звання Кардіффського університету.
Вручення дипломів Кардіффського університету у 2006 році
У 2005 році Уельський медичний коледж, як частина університету, заснував Клінічну школу Північного Уельсу у Рексемі, у співпраці з Інститутом вищої освіти Північно-Східного Уельсу міста Рексем, Уельського університету у Банґорі та Національної служби охорони здоров'я Уельсу Національної служби охорони здоров'я Уельсу.
Університет також має популярний «Центр неперервної освіти», який викладає широкий спектр курсів понад 125 років[23]. Однак у липні 2009 року університет оголосив про завершення курсів із понад 250 гуманітарних дисциплін у Центрі, скоротивши понад 100 штатних працівників[24].
У червні 2010 року університет запустив три нових науково-дослідних інститути[25], кожен з яких пропонує новий підхід до основних сучасних дослідницьких питань. Науково-дослідний інститут нейронаук та психічного здоров'я та Інститут досліджень стовбурових клітин раку розташовані у спеціально побудованій будівлі імені Гайдіна Елліса, та в Науково-дослідному інституті місць захисту навколишнього середовища. Інша частина Кампусу науки та розвитку, Дослідницький центр візуалізації мозку Кардіффського університету, що скорочено називається CUBRIC, відкритий у червні 2016 року для досліджень нейровізуалізації[26].
Кампус
Наукові інституції
Академічні об'єкти університету зосереджені навколо парку Кетгейз у центральній частині Кардіффа[27], вони складаються з головного корпусу університету[28], занесеного у список пам'яток архітектури, адміністративного житла і приміщень, та наукової бібліотеки[29]; занесених у список пам'яток архітектури, а корпусу Б'юта;[30], у якому знаходиться Уельська школи архітектури[en][31] та Кардіффська школа журналістики медіа та культурознавства[en];[32]; корпус Гламоргана;[33], занесений у список пам'яток архітектури, в якому знаходиться Кардіффська школа з планування, географії та соціальних наук[34], корпус Редвуда[en] (названий так на честь сім'ї Редвуд з Бовертону у 1979 році), у якому знаходиться Школа фармації та фармацевтичних наук[35]; корпус суду, в якому знаходиться Кардіффська школа права[en];[36]; та корпус біологічних наук, в якому є технічні засоби для викладання як біологічних наук, так і медичних[37]. Школа технічних наук[en], Школа комп'ютерних наук та інформатики, і Школа фізики та астрономії розміщені в корпусах Королеви на Ньюпорт Роуд.
Корпус Редвуда — Школа фармації та фармацевтичних наук
Корпус Редвуда — Школа фармації та фармацевтичних наук
Ебердер Голл
Ебердер Голл
Зовнішній вигляд Студентської спілки Кардіффського університету з вулиці Парк Плейс
Зовнішній вигляд Студентської спілки Кардіффського університету з вулиці Парк Плейс
Спортивні споруди
Більшість університетських спортивних споруд розташована в спортивному містечку в комплексі Телібонт Голлз. Він включає в себе споруди для футболу, бадмінтону, баскетболу, тенісу, хокею та тренажерний зал[39]. Додатковий тренажерний зал та сквош-корти розташовані в університетському центрі для фітнесу і сквошу, поблизу кампусу в центрі міста, у Кетгейз Парку[40]. Більші спортивні поля для регбі, футболу і лакросу розташовані на університетських стадіонах поблизу Ланрумні[en];[41]. Університет також використовує стадіон Мілленіум, що знаходиться неподалік, для змагань з регбі, таких як щорічний університетський турнір[42].
Організація
Школи та коледжі
26 наукових шкіл університету розділені на три коледжі: Коледж мистецтв, гуманітарних і соціальних наук; Коледж біомедицини та науки про життя; та Коледж фізичних наук[43].
Кардіфф також має Академію докторантури[44], яка об'єднує роботу чотирьох попередніх дисциплінарних магістратур, а також аспірантські наукові дослідження Університетського центру післядипломної освіти.
Академічний профіль
Престиж та рейтинги
Корпус Ґламорґана
Кардіффський університет продовжує традицію усіх трьох своїх колишніх закладів щодо забезпечення високої якості науково-дослідної освіти в Уельсі, як видно з його п'ятирічної позиції найкращого центру підготовки висококваліфікованих кадрів в Уельсі у «Рейтингу Санді Таймз» до 2017 року [джерело?], коли його обійшов Університет Свонсі. Кардіфф також є єдиним в Уельсі університетом-членом Расельської групи університетів, що активно займаються науковими дослідженнями. На даний час Кардіфф є найсильнішим дослідницьким університетом Уельсу [джерело?].
У 2013 році Кардіффський університет став одним з кращих університетів Великої Британії за підтримку ЛГБТ студентів згідно щорічного путівника «Gay by Degree» від благодійного фонду «Стоунвол»[en].
Студентське життя
Студентські помешкання
Університет має чотирнадцять студентських гуртожитків і ряд студентських будинків по всьому місті Кардіфф; надаючи всього 5,362 житлових студентських місць[49]. Вони належать до різних архітектурних стилів та століть, від готичногоЕбердейл Голлу[en], збудованого у 1895 році, до сучасного Телібонт Голлу, збудованого у 1995 році[50]. Всі першокурсники забезпечуються місцями в гуртожитках. Перелік гуртожитків Кардіффського університету:
Еберконві Голл
Ебердер Голл
Картрайт корт
Колум Голл
Ґордон Голл
Рой Дженкінз Голл
Senghennydd Court
Senghennydd Hall
Телібонт Голлз
Юніверсіті Голл
Гуртожитки Колум Роуд
Гуртожитки Студмістечка
Видатні випускники та викладачі
Ректори
Список ректорів та деканів Кардіффського університету та його попередників (вказано в дужках):
з 1883 до 1901 року (Університетський коледж Південного Уельсу та Монтморширу): Джон Вір'яму Джонс[en]
з 1901 до 1918 року (Університетський коледж Південного Уельсу та Монтморширу): Ернест Говард Ґріффітс Ернест Говард Ґріффітс[en]
з 1918 до 1929 року (Університетський коледж Південного Уельсу та Монтморширу): Професор A. Г. Троу
з 1929 до 1949 року (Університетський коледж Південного Уельсу та Монтморширу): Сер Фредерік Різ[en]
з 1949 до 1966 року (Університетський коледж Південного Уельсу та Монтморширу): Ентоні Бедфорд Стіл[en]
з 1966 до 1972 року (Університетський коледж Південного Уельсу та Монтморширу): Д-р 'Біл' Бівен[en]
Г'ю Едвардс, журналіст, лауреат премії Британської академії кіно та телебачення (BAFTA)Тім Гетерінґтон, номінант на премію «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм у 2011 році
Цзян Гепін[en], виконавчий директор центру спортивних програм телекомпанії CCTV CCTV та інспектор каналу CCTV-5[en]
Тім Гетерінґтон[en], фотожурналіст та співпродюсер фільму «Рестрепо[en]», що був номінований на премію «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм
↑Shattock, Michael (1988). FINANCIAL MANAGEMENT IN UNIVERSITIES: THE LESSONS FROM UNIVERSITY COLLEGE, CARDIFF. Financial Accountability & Management. 4 (2): 99—112.
,_June_2006.jpg)
.svg)
.svg){kind=small}
.JPG)
.jpg)
