Табасарани

Табасарани — один із народів Дагестану. Загальна чисельність - близько 150 тис. Розмовляють табасаранською мовою. Релігія — суннітський іслам.

Розселення

Історична динаміка чисельності табасаранів у Росії[1]

• 1959 — 34 228
• 1989 — 93 587
• 2002 — 131 785
• 2010 — 146 360

Табасарани проживають переважно у Табасаранському, Дербентському та Хівському районах на південному-сході Дагестану. За переписом 2002 р. вони становили 82,6% населення Табасаранського району, 57,3% — Хівського та 10,7% — Дербентського. Серед міст найвища частка табасаранського населення у Дагестанських Вогнях (35,5%), Дербенті (15,4%) та Каспійську (5,2%)[2]

Основні райони проживання табасаранів у Дагестані за даними перепису 2010 р.[3]

	населення району	% табасаранів
Табасаранський район	52 886	79,1%
Хівський район	22 753	59,4%
Дагестанські Огні	27 923	46,2%
Дербент	119 200	15,8%
Дербентський район	99 054	9,9%
Каспійськ	100 129	5,4%
Махачкала (м/о)	696 885	2,0%
Каякентський район	54 089	1,7%
Кизляр (м/о)	51 707	1,6%
Кізлярський район	67 287	1,5%
Дагестан	2 910 249	4,1%

Табасарани в Україні

За переписом 2001 р. в Україні мешкало 977 табасаранів, переважно у східних областях: Харківській (227), Запорізькій (170), Донецькій (149).[4]

Мова

Табасаранська мова — одна з державних мов Дагестану. Належить до лезгінської підгрупи Нахсько-Дагестанської групи кавказької мовної сім'ї. Чисельність носії - бл. 130 тис., в тому числі у Російській Федерації - 126,1 тис. (перепис 2010 року)[5]

Табасаранська мова має 2 діалекти, які суттєво відрізняються: північний і південний.

• Говірки північного діалекту: дюбек, ахік, курлак, гунгум, хірган, шуркулан, кухрік, сугак.
• Говірки південного діалекту: табасаранська літературна мова, калук, нітрік, етег.

Див. також

• Дагестанці в Україні
• Табасаранське майсумство

Примітки

1. Переписи населения Российской Империи, СССР, 15 новых независимых государств
2. Національний склад населення Дагестану за результатами переписів
3. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
4. Національний склад регіонів України за переписом 2001 р.
5. http://www.gks.ru/free_doc/new_site/population/demo/per-itog/tab6.xls [Архівовано 2021-10-06 у Wayback Machine.] Населення Російської Федерації за володінням мовами