Сухопутні війська Збройних сил України
Сухопутні війська Збройних Сил України (СВ ЗСУ) — найчисленніший самостійний вид Збройних Сил України, головний носій їх бойової могутності, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі. За даними видання The Military Balance 2023 року, Сухопутні війська України мали чисельність у 250 000 військовослужбовців. Вони були організовані у 4 оперативних командування. Окремі частини:[2]
Додатково резервні частини:[2]
За даними видання The Military Balance 2023 року, Сухопутні війська України мали в строю:[2]
ЗавданняСухопутні війська Збройних Сил України призначені для:
ІсторіяСучасні Сухопутні війська ведуть свій початок від Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії 1917—1922 років. Брали участь у Війні за незалежність (Радянсько-українська війна), Польсько-українській та Радянсько-польській війнах. 6 грудня 1991 Верховна Рада України прийняла закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України», в яких проголошувалося створення збройних сил країни. Того ж дня було затверджено текст військової присяги, яку склав перший Міністр оборони України Костянтин Морозов в залі Верховної Ради. 30 грудня 1991, під час першої зустрічі глав держав щойно утвореного СНД, президент України Леонід Кравчук заявив, що з 3 січня 1992 всі війська, які дислокуються на території України, будуть приводитися до добровільної присяги на вірність народу України. Також на територію України незадовго до цього були передислоковані деякі формування ЗС СРСР, які на момент розпаду СРСР перебували на території країн Організації Варшавського договору в складі ЗГВ, ПнГВ, ЦГВ і ПдГВ:[3]
Таким чином, після розпаду СРСР і проголошення незалежності, Україна отримала одну з найсильніших армій у світі, чисельність якої налічувала 780 000 чоловік, 6500 танків, 7000 бойових броньованих машин, 7200 артилерійських систем, 900 вертольотів і 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. У момент утворення збройних сил в Україні діяли три військові округи: Київський, Одеський і Прикарпатський, з 1991 по 1997 — два: Одеський і Прикарпатський. Військовий округ охоплював територію кількох областей і іменувався за територіальною ознакою. Був призначений для виконання оперативних, мобілізаційних і військово-адміністративних завдань. Округ очолював командувач військами, який підпорядковувався міністру оборони України, а також командувачу Сухопутних військ. Призначався Президентом України за поданням міністра оборони. У межах своїх повноважень командувач військами військового округу видавав накази і директиви. Указом Президента України № 368/96 від 23 травня 1996 року в складі Збройних Сил України було створено Командування Сухопутних військ України, якому були підпорядковані органи управління і війська військових округів.[4] До 2005 року, згідно з Державною програмою будівництва Збройних Сил України, на базі колишніх військових округів були створені оперативні командування: «Захід», «Північ» і «Південь». У 2010 році до їх складу входили два оперативні командування, одне територіальне управління, 17 бойових бригад (2 танкові, 8 механізованих, 1 повітряно-десантна, 2 аеромобільні, 1 ракетна і 3 артилерійські), 14 окремих бойових полків (1 механізований, 1 аеромобільний, 3 спеціального призначення — включаючи Президентський полк, 3 реактивних артилерійських, 3 зенітно-ракетних, 2 вертолітні Армійські авіації і 1 полк РЕБ) і 9 окремих полків бойового забезпечення (4 інженерних, 4 — зв'язку, 1 — радіаційного, хімічного і біологічного захисту), інші окремі частини і установи рівня полку і нижче, а також 169-й навчальний центр «Десна» (приблизно відповідає окремій механізованій дивізії). Російсько-українська війна
Загальна чисельність Сухопутних сил станом на початок 2013 року становила 57 000 чоловік особового складу, 686 танків, 72 бойових вертольоти, 2065 бойових броньованих машин, 716 артилерійських систем (гармат, мінометів і реактивних систем залпового вогню) калібру 100-мм і більше. У травні 2017 року було анонсоване формування нових бойових і навчальних частин, та експеримент з реорганізації військових комісаріатів.[5] Миротворча діяльністьПідтримання міжнародного миру і безпеки є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Участь у міжнародних миротворчих операціях стала одним з важливих зовнішньополітичних здобутків нашої держави, що стало справжньою школою практичного досвіду, злагодженості та взаємодії для Збройних Сил України. Україна розпочала миротворчу діяльність у 1992 році. За ці роки за межі держави було відправлено 19 військових формувань типу бригада, батальйон, рота, ескадрилья, загін. Практично залучалось до участі у миротворчій діяльності майже 30 тисячі осіб, понад 2,5 тисячі одиниць техніки, 38 вертольотів. З 1994 року Україна приєдналась до Програми «Партнерство заради миру», одним з найважливіших напрямів якої є участь підрозділів Збройних Сил України в операціях з підтримання миру. Участь з'єднань та частин Сухопутних військ України у навчаннях із миротворчої тематики сприяють зміцненню міжнародного авторитету України, відіграють значну роль у підготовці Сухопутних військ. Щорічна програми передбачає цілу низку різноманітних заходів — від широкомасштабних військових маневрів до великих семінарів. Набутий досвід допомагає спільно діяти в операціях по підтриманню миру, пошуково-рятувальних операціях, наданні гуманітарної допомоги. Для наших миротворців, серед яких більшість — контрактники, служба у миротворчих контингентах це чудова можливість побачити світ. Сьогодні у Сухопутних військах України відрядження за кордон у армії країн всього світу стали звичайною справою. Наші військовики переймають там досвід, вивчають мову, техніку. Разом з тим іноземцям теж є чому в нас повчитися. І вони охоче це роблять. Про це свідчать чисельні спільні навчання які на слуху у всьому світі — «Щит миру», «Козацький степ» та інші. Лише в цьому році таких навчань відбулося більше десяти. Сьогодні у складі місій та сил виконують завдання за призначенням 2 українських миротворчих контингентів:
Загалом на сьогоднішній день[на коли?] у складі миротворчих контингентів України виконують завдання за призначенням 500 військовослужбовців, 1215 од. різноманітної техніки та 14 вертольотів. Спектр завдань, які виконують миротворчі підрозділи, є досить широким. Характер завдань відповідає вимогам статті 6 Статуту ООН і базується на загальноприйнятих вимогах до проведення операцій з підтримки миру:
Активну позицію України та її Збройних Сил в миротворчій діяльності показує офіційна статистика ООН, за якою Україна в 2009 році увійшла в першу десятку країн-контрибуторів ООН. Оцінка діяльності наших миротворців є найвищою, багато з них відзначено державними нагородами України, іноземних держав, ООН та НАТО. СтруктураКомандування Сухопутних військ
Роди військМеханізовані , танкові та гірсько-штурмові війська , що складають основу Сухопутних військ, виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів, діють у складі морських та повітряних десантів. До складу механізованих,гірсько-штурмових і танкових військ входять механізовані,мотопіхотні,піхотні,штурмові та танкові батальйони , полки і бригади. На озброєнні визначених з'єднань і частин механізованих і танкових військ знаходиться бойова техніка: Озброєння
Організаційна структура Структура механізованої бригади
Ракетні війська та артилерія Сухопутних військ складаються із з'єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів ППО та інших важливих об'єктів при веденні загальновійськової операції (бою).
Озброєння На озброєнні з'єднань, частин та підрозділів РВіА знаходяться:
Армійська авіація є найбільш маневреним родом Сухопутних військ, призначеним для виконання завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою. Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичні десанти, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, виконують інші важливі завдання.
З'єднання та частини армійської авіації Сухопутних військ мають на озброєнні вертольоти типу Мі-2, Мі-8, Мі-9, Мі-24, Мі-26 та їх модифікації. Війська протиповітряної оборони Сухопутних військВійська протиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для прикриття військ від ударів противника з повітря у всіх видах бойових дій, при перегрупуванні та розташуванні їх на місці. На озброєнні військ ППО Сухопутних військ знаходяться ефективні зенітні ракетні та зенітні артилерійські системи і комплекси, які характеризуються високою скорострільністю, живучістю, маневреністю, здатністю діяти за будь-яких умов сучасного загальновійськового бою. До складу військ ППО СВ входять:
До зенітних ракетних систем та комплексів дивізійної ланки відносяться зенітні ракетні комплекси «Оса», «Куб», «Тор», «Стріла-10». До зенітних ракетних та зенітних артилерійських комплексів полкової ланки відносяться ЗРК «Стріла-10», ЗГРК «Тунгуска», ПЗРК «Ігла», ЗАК «Шилка». Військова розвідкаДо складу військової розвідки входять:
Підрозділи безпілотних системДо складу безпілотних систем сухопутних військ входять:
Військові звання та відзнакиОскільки Україна не є країною-членом, кодування звань армій НАТО наведено для зіставлення Згідно законів України № 205-IX від 17 жовтня 2019 року щодо сержантських звань та № 680-IX від 4 червня 2020 року щодо нових генеральських звань, які набули чинності 01 жовтня 2020 року.
Спорядження та уніформаОднострійКамуфляжОфіційно затверджений та стандартизований малюнок камуфляжу для військової форми одягу Збройних Сил України у лютому 2015 року[13][14].
Незважаючи на те що малюнок ММ-14 був стандартизований та власне оформлений за Міністерством оборони України лише в 2015 році, з середини 2014 року в ньому відшивалася нова польова форма військовослужбовців зразку 2014 року (ТУ У 14.1-00034022-001:2014) та куртка утеплена польова камуфльована.[13] Літня польова формаФорма виготовлена за натівськими стандартами. Вона із української вогнетривкої тканини, яка під час пожежі не прилипає до тіла, а лише тліє.[15] До складу комплекту літньої польової форми входять:
20 травня 2015 року стало відомо, що Міноборони замовляє понад 400 тис. комплектів літнього польового костюма
Також необхідно близько 200 тис. комплектів зимової форми, при цьому на даний момент поставлено 67 тис. утеплених штанів і 77 тис. курток.[16] 12 жовтня 2017 року відбулась презентація на якій було продемонстровано новації в матеріально-технічному забезпеченні ЗСУ. Серед представленого Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ був Добовий польовий набір продуктів нового зразку. Були показані новації в речовому забезпеченні — останні прийняті розробки та елементи одностроїв, амуніції та спорядження. Також було продемонстровано зразок нового намету замість наявних зараз у війська УСБ-56, проект та макет казарм поліпшеного типу для військовослужбовців контрактної служби, які зараз будуються та за два роки планується розмістити у них 22 тис. військовослужбовців. З наявної інформації казарми поліпшеного типу зараз будуються майже в усіх областях. Загалом у цьому році заплановано здача 91 таких об'єктів, у наступному — 93.[17] КомандуванняКомандувачі
Начальники штабу
ІншіПерші заступники
Заступники командувача з територіальної оборони
Командувачі логістики
Начальники управління з морально психологічного забезпечення
Командувачі ракетних військ і артилерії Збройних Сил України — заступники командувача
Начальники Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Начальники управління армійської авіації
Начальники управління протиповітряної оборони
Начальники 169 навчального центру
Див. також
Примітки
Література
Джерела
Посилання
|