14 березня 2017 року спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ була створена 63-тя окрема механізована бригада. Днем створення частини вважається 23 липня 2017 року.[1][2]
У вересні — жовтні 2017 року бригада проходила бойове злагодження на Рівненському полігоні. У навчаннях взяло участь понад 3 000 резервістів другої черги. Під час маневрів задіяли літаки та вертольоти, артилерію, танки, БМП та піхоту.[3][4]
9 жовтня 2017 року бригада повним складом прибула у зону Антитерористичної операції.[5]
У липні 2019 року бригада отримала у своє розпорядження військове містечко у Старокостянтинові Хмельницької області. Відповідно до розпорядження Міністерства оборони, військовій частині передано для утримання та експлуатації дві казарми, десять сховищ для техніки, контрольно-перепускні пункти, вартове приміщення, складські та інші господарські приміщення, що раніше перебували на балансі Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу та 3568-ї бази.[6]
Російське вторгнення 2022 року
До 24 лютого 2022 року бригада перебувала в резерві, брала участь у навчаннях і тренуваннях. В лютому 2022 року була швидко доукомплектована мобілізованими резервістами другої черги, пройшла злагодження і влилася до лав Сухопутних військ ЗС України.[7]
Південь України
19 квітня 2022 року підрозділ бригади підійшов до Благодатного на Миколаївщині, і зайняли позиції на околицях.[8] Ще до приходу російських військ більшість із 2000 населення встигла виїхати.[9] У одному з боїв два БМП росіян пішло на позиції українських військ,[10] у цьому штурмі росіяни втратили біля двох взводів людей.[11] Бої за Благодатне стали бойовим хрещенням для більшості військовослужбовців бригади, лише 10 % яких мали до того бойовий досвід.[12]
У липні — серпні 2022 року бригада перебувала в Миколаївській області.[13][14]
На початку грудня 2022 року бригада зайшла в Бахмут. Воювала проти ПВК «Вагнер».[7]
Наприкінці січня 2023 року бригада була виведена з Бахмута.[7]
Оборона Лиману
На початку 2024 року бригада зайшла на Лиманський напрямок у Серебрянський ліс.[16]
У жовтні 2024 року бригада повідомила про призначення Олега Ляшка на посаду командира батальйону безпілотних систем. За словами бригади, батальйон увійшов в 10 кращих підрозділів за результатами знищення противника, за підсумками щомісячних підсумків.[17][18][19]
У грудні 2024 року бригада відбила штурм, внаслідок якого знищили «танк-халабуду», дві БМП та ліквідували 20 російських окупантів.[20]
16 січня 2025 року батальйон безпілотних систем бригади показав відео знищення рідкісного російського експериментального розвідувального дрона «Мерлін-ВР».[21][22][23][24]
6 січня 2025 року бригада знищила «Урал» і Д-30.[25]
12 січня 2025 року було оприлюднено інтерв'ю комбрига. Бригада на той час стояла на Лиманському напрямку, у Серебрянському лісі. Комбриг повідомив, що за 2024 рік бригада витримала 350 штурмів. За цей час бригада втратила 200—250 м² позицій, які перетворилися на пісок і повалені сосни.[16] Бригада також публікувала звіт за 2024 рік, за яким росіяни захопили 4,3 км² у смузі відповідальності бригади, але бригада відбила 4,2 км².[26] Росіяни, за словами комбрига, на жодній з втрачених позиції не змогли нормально закріпитися.[16]
31 січня бригада витягла з води російську БМП-2 неподалік села Торське на півночі Донецької області. Цю БМП російські окупанти покинули під час відступу у 2022 році.[27]
3 лютого 2025 року ББС на Лиманському напрямку знищив «Урал», позашляховик, «буханку», баггі, кілька квадроциклів і мотоциклів.[28]
8 лютого бригада показала відео ударів FPV по російській піхоті.[29]
11 лютого 2025 року ББС повідомив про знищення корабельного бомбомету «Смерч-2», який був встановлений на вантажівку «Урал».[30][31]
21 лютого 2025 року зенітники бригади збили російський безпілотник ZALA Z-16.[32]
22 лютого ББС публікував відео ураження автотехніки.[33]
5 березня 2025 року ББС повідомив, що за останні кілька днів на Лиманщині знищив 2 бойові броньовані машини, 2 Камази, «буханку» з боєкомплектом, мотоцикл, 2 гармати, зенітку, 4 міномети, РЕБ і антену.[34][35]
30 вересня 2022 — Володимир Стецько, солдат-радіотелефоніст гаубичної самохідно-артилерійської батареї.[74]
листопад 2022 — Красівов Микола, командир механізованого батальйону.[75]
25 грудня 2022 — Мельницький Андрій Русланович, 107-й батальйон.[76]
2023
29 січня 2023 — Нусер Михайло «Лютий», сержант. Загинув біля села Іванівське на Донеччині.[77]
21 квітня 2023 — Гукало Василь Михайлович, солдат, командир розвідувального взводу 106 батальйон, Герой України.
4 вересня 2023 - Марущак Ігор Миколайович. Загинув біля н.п. Діброва Луганської обл[78].
2024
28 січня 2024 - Чемляк Олександр Леонідович, сержант. Помер від серцевої недостатності, перебуваючи у відпустці[79].
02024-05-011 травня2024 — Кучма Роман. Загинув на Донеччині.[80]
2025
02025-01-1212 січня2025 — Коваль Михайло Олегович, комбат 55 ОСБ. 1990. Загинув в селищі Ямпіль Донецької області внаслідок попадання FPV-дрона в автомобіль.[81][82][83][84]
02025-01-1212 січня2025 — Ковальський Володимир, начальник артилерії 55 ОСБ.[81][82]
11 квітня 2025 - Качаненко Володимир Олександрович, солдат, стрілець стрілецького батальйону. Помер в лікарні міста Чортків внаслідок поранення, отримановго 25 лютого 2025 року внаслідок ворожого танкового обстрілу поблизу села Торське Краматорського району Донецької області. Перебував на лікуванні у Дніпрі, Києві та Тернополі, тривалий час був у комі[86].
Традиції
Відзнаки
6 грудня 2023 року Президент України вручив 63 бригаді бойовий прапор.[87]
На червоно-чорному щиті розміщений агресивний лев. Згори ліворуч — срібний лицарський хрест. По центру знизу — оригінальний варіант приналежності до бригади: шість вертикальних смуг та три горизонтальні. Зверху над щитом — девіз бригади «Свободу здобуваємо в бою». Польовий нарукавний знак виконаний у темно-зеленій кольоровій гамі. Автором нарукавного знаку є військовослужбовець Національної гвардії Микола Мельничук.[91]
Музику та слова до пісні «Сталеві леви» написав відомий український виконавець, військовослужбовець Збройних Сил України Мирослав Джонович Кувалдін.[91]
Протягом 2024 року підрозділами бригади було здійснено велику кількість виїздів з метою залучення нового особового складу, зокрема в підрозділи піхоти та батальйон безпілотних систем. Після створення офіційного сайту 63 бригади, з'явилася можливість заповнювати анкети. Бригадна служба рекрутингу отримує інформацію та самостійно оформляє рекрута-добровольця без залучення ТЦК.[92]
У пресслужбі бригади працюють Сергій Болотніков (український спортивний журналіст, редактор, засновник та ведучий ютуб-каналів «Татотаке», «КДК», «ЗупиниЛося»)[93][94][95] та Артур Дмитришин (автор блогу Keep Going).[96]
Відомі особистості:
Ляшко Олег Валерійович — народний депутат України, лейтенант, командир батальйону безпілотних систем 63ОМБр. До війська прийшов простим солдатом, ніс службу в роті вогневої підтримки, після чого був переведений до роти ударних безпілотних літальних апаратів. З літа 2024 очолив новостворений батальйон безпілотних систем 63 бригади. Завдяки особистим знайомствам, залучає до батальйону велику кількість матеріально-технічного оснащення. За підсумками роботи, ББС 63 бригади регулярно потрапляє в місячні топ рейтинги в силах оборони України.[97][98][99]
Сергій «Кінг» Тимофійко — український письменник (псевдонім «Тарас Мельник»), командир взводу батальйону безпілотних систем, молодший лейтенант.[100]
