Субдіалект салат

Розташування району (кумарки) Баш-Ампурда, де говорять субдіалектом салат, на мапі Каталонії

Субдіале́кт сала́т центральнокатала́нського діале́кту катала́нської мо́ви (кат. català salat або parlar salat) — субдіалект каталанської мови яким говорять у кількох кумарках Автономної області Каталонія: Баш-Ампурда, Алт-Ампурда та Селба.

Окрім того найголовніша риса цього субдіалекту, а саме вживання означених артиклів sa, so, s', ses замість la, el/lo, l', les, зустрічається в інших районах каталанських країн: у містечках Тарбена (кат. Tàrbena) та Ла-Валь-де-Ґалінера (кат. la Vall de Gallinera) у Валенсії та на Балеарських островах, окрім муніципалітету Пульєнса (кат. Pollença).

Цей субдіалект є частиною центральнокаталанського діалекту, який входить до східних говорів каталанської мови.

Субдіалект салат з району Ампурда (зараз дві кумарки — Баш-Ампурда та Алт-Ампурда) став базою для формування балеарського діалекту, оскільки переселення каталаномовців на Балеарські острови йшло саме з цих районів.

Головні риси субдіалекту салат

Риси, які об’єднують субдіалект салат з основним масивом центральнокаталанського діалекту та іншими субдіалектами цього ж діалекту (тобто ті риси, які відрізняють цей субдіалект від літературної вимови):

• вимова нейтрального [ə] як [a],
• не вимовляється початкове f- (ferma вимовляється як ['eɾma]),
• вимова деяких слів відрізняється від нормативної (варіанти numés / dumés – «лише»),
• множина деяких слів формується не за правилами (літературною boscs «ліси», у діалекті boscos читається ['boskus]).

Оригінальні риси субдіалекту салат:

• найголовніша риса – вживання es замість el, у тому числі й у таких формах, як as (замість al),
• хоча [β] найчастіше вимовляється як [b], особливо на початку слова, у субдіалекті салат іноді вимовляється [v], особливо у формах слів anar «йти» та «хотіти»,
• група -ble вимовляється як [pła] (на відміну від інших районів поширення центральнокаталанського діалекту, де ця група вимовляється як [b:ła]),
• кінцеве -lls [λɕ] переходить у -ls [łs],
• постійне вживання розмовної форми для побудови речення (замість va dir el pare – дослівно «сказав батькові» "ba dil'li'n al seu para" – дослівно «сказав це йому, своєму батькові»),
• злиття голосних у сполучення зі словом "ja" – "jès" замість "ja és",
• вимова деяких слів відрізняється не лише від нормативної, але і від вимови основного масиву центральнокаталанського діалекту (on «де» читається як "anunta / unta" на відміну від діалектної вимови в інших районах поширення центральнокаталанського діалекту ón / ónta / auón),
• у слабких займенниках кінцеве [ə] зберігається,
• «ваш» / «твій» замінюється присвійним займенником «свій» ("la seua'réncia" замість "la vostra herència"),
• вживання форми "lu que" замість "el que" у значенні «те, що …» ("lu ca ma toqui" замість "el que em toqui" – «те, що мені належить»),
• "quant" вимовляється як "con",
• у виразі «багато чогось» з’являється додаткове ненормативне de ("mols de rius" замість "molts rius").

Приклад тексту субдіалектом салат

Приклади наведено з Притчи про блудного сина, Євангеліє від Луки Нового Заповіту[1][2].

Текст літературною мовою

Un home només tenia dos fills. El més jove va dir al seu pare: "Ja és hora que sigui el meu propi amo i que tingui cèntims; me n'he [me n'haig] d'anar a veure món. Partiu la vostra herència i doneu-me el que me toqui". "Ai, fill meu", va dir el pare, "com vulguis; ets un dolent i Déu et castigarà". I després va obrir un calaix, va partir la seva herència i va fer-ne [en va fer] dues parts. Al cap d'uns quants dies, el dolent se'n va anar del poble molt tibat i sense dir adéu a ningú. Va travessar molta terra ferma, molts boscs i molts rius, i va arribar a una gran ciutat on [a on] va gastar tots els cèntims.

Дослівний переклад українською з каталанської

Жив собі чоловік, у якого було два сини. Молодший сказав батькові: «Час мені йти за своєю долею та заробити грошей, мушу піти подивитися світ. Поділіть Ваш і дай мені належну частину.» «Сине мій – сказав батько – як бажаєш, ти – недобра людина і Бог тебе покарає». Після цього він відкрив скриньку та поділив усе, що мав, на дві частини. За декілька днів, його недобрий син дуже задоволений пішов з селища і не попрощався ні з ким. Він мандрував пустими землями, багатьма лісами та багатьма ріками та прийшов до великого міста, де він витратив усі свої гроші.

Субдіалект салат (Ампурда)

Un homa numés/dumés tania dos fils. Al [as] més joba ba dil'li'n [li va di'n] al seu para: “jès hora (de) ca sigui'l[sigui's] meu propi amu i ca tingui cèntims; me n'he [me n'haig] d'anà beura món. Partexi la seua'réncia i me'n dongui (dongui-me'n) lu ca ma (el cam, lu cam) toqui”. “Ai, fill meu”, ba dil'li'l (dil'li's) para, com vulguis; ets un dulén i Déu ta castigarà. I dasprés ba ubrí un calax i ba partí la seu'aréncia i na va fé [va fen'na] dugues parts. Al cap d'uns cons dias al dulen va nas'san [s'an va ana] del popla mol tibat i sensa dil'li adéu a ningú. Ba trabassá molta terr'erma mols de boscus i mols de rius, i ba'rribà'nuna gran ciutat anunta (unta) se va gasta tots el (es) cèntims.

Артикль «салат» (es, sa, ‘s) у зоні субдіалекту салат може вживатися або ні.

Центральнокаталанський діалект (поза зоною поширення субдіалекту салат)

Un hòma numés/dumés tania dós fills. Al mé[j] jóba li ba di al/anal séu para: "Ia (é)[z] hòra ca sigui'l méu pròpi amu i ca tingui cèntims; ma n'hé [ma n'haig] d'anà (a) bèura món. Partiu la bòstra harència i dunèu-ma'l ca'm tòqui". "Ai, fill méu", ba dí'l para, "còm bulguis; ét[z] un dulén i Déu at castigarà". I dasprés ba ubrí un cala(i)x, ba partí la séba harència i an ba fé dós/dugas par(t)s. Al cap d'un(s) quan(t)s dias, al dulén sa'n ba 'nà dal pòbbla mól tibat i sénsa dí adéu a/ana ningú. Ba trabassà molta tèrra èrma, mól(s) bòscu[z] i mól(s) rius, i ba (a)rribà a/an una gran ciutat ón/ónta/auón ba gastà tót[z] als [tót al] cèntims.

Артикль салат

На узбережжі Коста Брава та на Балеарських о-вах паралельно зі стандартною формаю означеного артиклю вживається інша форма, яка називається «salat» (ця назва складається зі стандартної форми означеного артикля жіночого роду однини la та його місцевої форми sa).

Число	Чоловічий рід	Жіночий рід
Однина	es, so (після amb), s'	sa, s'
Множина	es / ets, sos (після amb)	ses

Нормативні форми означених артиклів є такими:

Число	Чоловічий рід	Жіночий рід
Однина	el, l'	la, l'
Множина	els	les

Вплив артиклю салат на топонімію каталанських країн

Хоча у більшості регіонів каталанських країн артикль салат зараз не вживається, залишилися численні топоніми, де є цей артикль: Сан-Жуан-Даспі (кат. Sant Joan Despí від des Pi), Сулібеля (кат. Solivella від s'Olivella), Сан-Люренс-Сабаль (кат. Sant Llorenç Savall від sa Vall), Серра-да-Санферм (кат. Serra-de-Senferm від s'Enferm), Сант-Астеба-Сасрубірас (кат. Sant Esteve Sesrovires від ses Rovires) тощо. У Валенсії також є такі топоніми, як-от Сіля (кат. Silla від s'Illa).

Див. також

• Діалекти каталанської мови
• Каталанська мова
• Валенсійська мова

Західна група Північно-західний діалект Рібагорський субдіалект Пальяський субдіалект Льєйдський субдіалект Північноваленсійський (ебрський або валенсійський перехідний) діалект Валенсійський перехідний (або каталанський туртозький) субдіалект[3] Кастельйоський (або власне північноваленсійський) субдіалект[4] Валенсійський (південнокаталанський) діалект Субдіалект (діалект) апічат або центральноваленсійський субдіалект (діалект) Південноваленсійський субдіалект (діалект) (на його основі створено валенсійську мову у відповідності до норми «AVL», що регулюється «Валенсійською мовною академією») Алаканський субдіалект (діалект) Мальоркський субдіалект (діалект) у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера

Східна група Північнокаталанський (русільйонський) діалект Капсійський субдіалект (субдіалект Капсі) Центральнокаталанський або центральний діалект (на його основі створено літературну каталанську мову у відповідності до норми «IEC», що регулюється «Інститутом каталонських студій») Субдіалект салат Барселонський субдіалект Таррагонський субдіалект Субдіалект шіпелья Північний перехідний субдіалект Балеарський (острівний) діалект Мальорський субдіалект Манорський субдіалект Айбіський субдіалект Алґерський діалект

Примітки

1. З роботи лінгвіста Мануела Міли-і-Фунтаналса.
2. Приклади зі статті «Каталанські діалекти» каталаномовної Вікіпедії.
3. Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
4. Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.

Посилання

• У статті використано матеріали зі статті Català salat у каталаномовній Вікіпедії.