Капсійський субдіалект північнокаталанського діалекту каталанської мови на мапі каталанських країн
Капсі́йський субдіале́кт північнокатала́нського діале́кту (кат. capcinès ) – субдіалект північнокаталанського діалекту каталанської мови , яким говорять в історичній кумарці Капсі в Північній Каталонії у Франції . Це перехідна говірка від каталанської мови до окситанської . Жуан Курумінас вважав, що капсійський субдіалект може бути архаїчною формою північнокаталанського діалекту.
Говірку вивчали каталонські лінгвісти Антоні Ґрієра (кат. Antoni Griera i Gaja ) та Мануел Санчіс Ґуарне (кат. Manuel Sanchis Guarner ).
Фонетика морфологія та лексика
Серед специфічних рис субдіалекту фіксуються:
Перехід -u- в [ø] : lluna ['ʎønə] .
Перехід латинських міжголосних -d- та -ce- /-ci- у [z] : disia, rasó, vesí .
Означений артикль чоловічого роду lo (у множині los ).
Закінчення множини іменників, що в однині закінчуються на свистячий чи шиплячий, -is : peixis, rossis ['rrusis] .
Численні запозичення з окситанської (ланґедокський діалект): cotell (замість ganivet на решті території Північної Каталонії), gojat /-a (замість minyó /-ona на решті території Північної Каталонії), mill (замість blat d'índia на решті території Північної Каталонії).
Див. також
Західна група
Східна група
Примітки
Посилання
Літературна мова Східні діалекти Західні діалекти Мертві діалекти Мовні академії Структура мови Історія мови Зв'язки з окситанською Видатні лінгвісти
Окситано-романські Галло-італійські Іберо-романські Західноіберійські :
Галісійсько-португальські мови –
Португальська pt/por (діалекти Португалії: південні та центральні (вкл. Азорські о-ви ▪ діалект м. Лісабон) ▪ північні ▪ барранкеньйо; діалекти Бразилії: північні ▪ південні ▪ діалекти Уругваю; діалекти інших країн: Африка (країни ПАЛОР) ▪ Макао ▪ Східний Тимор) ▪
Галісійська (діалекти: східний ▪ центральний ▪ західний) ▪
Фальська fax ▪ Креольські на основі португальської: корлайська
vkp ▪ малакканська (Індонезія)
mcm ; Іспанська мова –
Іспанська es/spa (вкл. стандартну або нейтральну іспанську; північні діалекти: арагонський ▪ кастильський; південні діалекти: ла-манчський ▪ естремадурський ▪ мурсійський ▪ андалузький ▪ діалект Канарських о-вів; латино-американські варіанти: карибський ▪ південно-американський тихоокеанський ▪ центральноамериканський ▪ аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ▪ високогірний латино-американський (вкл. північноамериканський: Мексика ▪ США); варіанти мови на інших континентах: Марокко ▪ Екваторіальна Ґвінея ▪ Філіппіни) ▪
Ладино ;
Леонсько-астурійські :
Астурійська ast (діалекти: західний ▪ центральний ▪ східний ▪ кантабрійський ▪ монтаньєзький) ▪
Леонська ▪
Мірандська mwl ▪
Естремадурська ext ;
Східноіберійські :
Каталанська ca/cat (
східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа ) ▪
Окситанська oc/oci (
східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа )
Галло-романські Мова ойль :
Французька fr/fre/fra (варіанти мови у Франції: стандартна європейська французька ▪ розмовна Півдня Франції ▪ розмовна Ельзасу ▪ розмовна Бретані ▪ розмовна Корсики ▪ розмовна Ліона та Ліоне ▪ розмовна Савойї ▪ розмовна Марселя; Бельгія (Валлонія та Брюссель); Швейцарія; Люксембург; Італія (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ▪ жуаль ▪ Онтаріо ▪ Луїзіана (акадійська)
frc ; Гаїті; Африка та Близький Схід: Магриб ▪ Африка південніше Сахари ▪ Ліван ▪ Індокитай (В'єтнам ▪ Лаос ▪ Камбоджа) ▪ Французька Ґвіана ▪ Нова Каледонія) ▪ Креольські мови на основі французької (мова Гаїті
ht/hat ▪ мова Сан-Мігелю
scf ▪ мова Реюньйону
rcf ▪ креольська мова Луїзіани
lou ▪ каріпуна (Центральна Америка)
kmv ▪ мова Гвіани
gcr ▪ мова Гваделупи
gcf ▪ сеселва (мова Сейшельських о-вів)
crs ▪ мова Сент-Люсії
acf ) ▪
Мова ойль (бургундська ▪ говірка Франш-Конте ▪ лотарінгська ▪ шампанська ▪ говірка Бурбоне ▪ говірка Беррі ▪ говірка Пуату ▪ галло ▪ нормандська ▪ джерсійська говірка ▪
пікардійська pcd ▪
валлонська мова wa/wln ); Франко-провансальська мова:
Арпітанська (франко-провансальська) frp (діалекти: ліонський ▪ діалект Дофіне ▪ савойський ▪ діалект Франш-Конте ▪ діалект Во ▪ діалект Вальдотен ▪ фаетарський ▪ п'ємонтський)
Ретороманські Романшська rm/roh (рейнські діалекти ▪ ладинські діалекти) ▪
Ладинська (Італія)
lld ▪
Фріульська fur (діалекти: центральний ▪ північний ▪ південно-східний ▪ західний)
Піренейсько-мосарабські Піренейська підгрупа:
Арагонська an/arg (діалекти: південний ▪ східний ▪ західний ▪ центральний); †Мозарабська підгрупа: †
Мосарабська mxi Італо-далматинські Східнороманські Румунська (дакорумунська) мова:
Румунська rum/ron (північні діалекти: банатський ▪ марамуреський ▪
молдовський ▪ трансильванський; південні діалекти: мунтенський ▪ олтенський); Інші східнороманські мови:
Аромунська rup (діалекти: москопольський ▪ ґрамустянський ▪ фаршеротські ▪ бітольський ▪ струґський ▪ вардарський) ▪
Меглено-румунська ruq ▪
Істро-румунська ruo Південнороманські Сардинська мова:
Сардинська srd (діалекти: північний лоґудорезький
src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький
sro ); Інші південнороманські мови:
Сассарська sdc ▪
Корсиканська cos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький
sdn та сартенський ▪ сассарський
sdc або окрема мова ; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський)