Синенко Сергій Петрович

Сергій Петрович Синенко
Псевдо	Serhij Synenko
Народився	5 березня 1978(1978-03-05)  Володимирівське, Запорізький район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Помер	13 лютого 2014(2014-02-13) (35 років)  Запорізька область, Україна  ·загинув
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	с. Володимирівське Запорізький район Запорізька область, Україна
Діяльність	бізнесмен
Відомий завдяки	активіст Євромайдану
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Конфесія	християнин
Рід	Петро (батько)
У шлюбі з	Ганна
Діти	4 дітей
Нагороди	Медаль «За жертовність і любов до України»

Синенко Сергій Петрович (5 березня 1978, Володимирівське, Запорізький район, Запорізька область, Українська РСР[1] — †13 лютого 2014 року, Червоний Яр, Запорізька область, Україна) — громадський активіст, волонтер Євромайдану. Був спалений під час Революції гідності в своєму автомобілі Toyota Camry. Герой України (2014, посмертно).

Біографія

Мешкав в с. Володимирівське Запорізького району. По смерті залишилося 4 дітей. Займався підприємницькою діяльністю.

Обставини загибелі

Був активним учасником Автомайдану Запоріжжя та Дніпра, надавав допомогу самообороні місцевого Майдану, доставляв через Дніпропетровський аеропорт медикаменти для Євромайдану в столиці. 26 січня 2014 під час зіткнень євромайданівців з міліцією та «тітушками» захищав людей від побиття, брав активну участь у визволенні заарештованих людей.

13 лютого 2014 р. був спалений у власному автомобілі на межі Запорізької та Дніпропетровської областей. Ідентифікувати особу загиблого вдалось лише за допомогою ДНК-експертизи. Відповідальність за цей злочин взяли на себе так звані «Привиди Севастополя»[2], які продемонстрували відеозапис цього жорстокого вбивства по громадському телебаченню вночі 16 лютого 2014 року.

Похований 18 лютого 2014 року в селі Володимирівське. Залишив батьків, дружину та четверо дітей, двом із яких на момент загибелі батька виповнилось лише по три місяці.

Вшанування пам'яті

Пам'ятник на місці загибелі Синенка Сергія Петровича

• 13 лютого 2015 року на автодорозі між селами Червоний Яр та Івангород Широківської громади Запорізького району на місці загибелі Сергія Синенка відкрили пам'ятний знак.
• В червні 2016 року у Запоріжжі відкрито меморіальну дошку Сергію Синенку.
• На честь Сергія Синенка названо вулицю у Запоріжжі (колишня вулиця Кремлівська)

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[3]
• Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[4]

Примітки

1. Синенко Сергій Петрович. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016. [Архівовано 2016-08-07 у Wayback Machine.]
2. «Привиди Севастополя» стверджують, що саме вони спалили живцем автомайданівця у Запоріжжі, — ЗМІ. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
3. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
4. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

• ДНК-тест подтвердил, что сгоревший мужчина — Сергей Синенко
• Небесна сотня: місце злочину [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (20.02.2014)
• Сергій Синенко
• Живцем спаленому активісту запорізького автомайдану відкрили пам'ятний знак^[недоступне посилання з травня 2019]
• У Запоріжжі відкрили меморіальну дошку на честь Героя Небесної Сотні [Архівовано 11 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Див. також

• Список загиблих учасників Євромайдану