uk %D0%A1%D0%B0%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE %D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Андрій Степанович Саєнко
Андрій Степанович Саєнко
Псевдо	Andrij Sajenko
Народився	26 жовтня 1962; Сміла, Черкаська область, Українська РСР
Помер	20 лютого 2014 (51 рік); Київ, Україна; ·загинув від пострілу.
Поховання	м. Фастів Київської області /Інтернаціональне кладовище.
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Фастів Київської області
Діяльність	підприємець
Відомий завдяки	активіст Євромайдану
Конфесія	атеїст
Діти	два сини
Нагороди
	Медаль «За жертовність і любов до України»
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саєнко.

Андрій Степанович Саєнко (26 жовтня 1962, м. Сміла, Черкаська область, УРСР — †20 лютого 2014, Київ, Україна) — підприємець, громадський активіст, активіст Євромайдану. Герой України.

Біографія

Працював електромонтером у Фастові. Займався вільною боротьбою. Від 2000 р. приватний підприємець.

Був активним громадським діячем, учасником «Помаранчевої революції» 2004 року, а також податкового Майдану 2010 р.

Залишились два сини, дружина, мати.

На Майдані

Андрій був бійцем Сьомої Сотні Самооборони Майдану, а також у Самообороні м. Фастова.

Загинув 20 лютого 2014 року від кульового поранення. Разом з групою інших протестувальників прикривав відхід основної частини майданівців під час першого наступу на позиції «Беркуту» того дня. Отримав смертельне поранення у 9:08 на пішохідному переході біля готелю «Україна».

Вшанування пам'яті

Похорон відбувся на 22 лютого, похований на Інтернаціональному кладовищі у м. Фастів. На будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку. Також, у місті Фастові його ім'ям названо вулицю та провулок^[1].

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності^[2]
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)^[3]

Див. також

Список загиблих учасників Євромайдану

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 14 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-02-16 у Wayback Machine.]
↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 14 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-02-16 у Wayback Machine.]

[2] Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»

[3] Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

[1]

[2]

[3]