Паращук Юрій Григорович

Паращук Юрій Григорович
Пам'ятна дошка на Тальнівській ЗОШ № 1
Народився	1 липня 1966(1966-07-01) Тальне, Черкаська область, Українська РСР
Помер	20 лютого 2014(2014-02-20) (47 років) Київ, Україна ·смертельне кульове поранення
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Харківська область: Харків
Діяльність	столяр
Відомий завдяки	громадський активіст
Конфесія	християнин
Діти	син та дві дочки
Нагороди	Медаль «За жертовність і любов до України»
Медіафайли у Вікісховищі

Тіла загиблих Паращука, Голоднюка і Варениці у Готелі «Україна», 20 лютого

Юрій Григорович Паращук (1 липня 1966 року, м. Тальне, Черкаська область, УРСР — 20 лютого 2014 року, Київ, Україна) — громадський активіст, волонтер Євромайдану. Герой України.

Життєпис

Юрій Паращук народився 1 липня 1966 року у місті Тальне Черкаської області. Закінчив тальнівську середню загальноосвітню школу № 1. Після закінчення школи переїхав спочатку до Києва, а згодом до Харкова.

У Харкові Юрій працював столяром, був релігійною людиною та патріотом. Коли працював у Москві — навіть там завжди принципово говорив українською. Поїхав на Майдан, бо відчував, що це його місія від Бога[1].

На Майдан приїздив із 1 грудня 2013 року. Вступив до лав «Свободи».[2] Рятував людей, не маючи жодних захисних засобів, навіть шолома[3]. 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у Києві його вбила снайперська куля. Снайпер поцілив йому в потилицю під час відступу силовиків із барикад на Інститутській вулиці.

У Юрія залишилася мати Юзефа Іванівна (живе у Тальному, перед цим перенесла інсульт), син від першого шлюбу, дружина і дві прийомні доньки.

Похований у м. Тальне[4].

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[5]
• Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[6]

Вшанування пам'яті

• 

  Меморіальна дошка на честь харківських героїв Небесної сотні на стіні Іоано-Богословського храму

  На честь Юрія Паращука у м. Харків названо вулицу (колишня І.Минайленка)[7]
• 21 вересня 2021 року відкрита меморіальна дошка на стіні Іоано-Богословського храму ПЦУ в Харкові[8].

Примітки

1. Убитый харьковчанин Юрий Паращук считал, что быть на майдане — его миссия от Бога.
2. «Нам дуже болить»: Харківські побратими приїхали на похорон бійця «небесної сотні» до Тального / 24 лютого 2014, Новини Черкас та Черкаської області
3. Пам'ятаємо! Не забудемо! [Архівовано 3 грудня 2014 у Wayback Machine.].
4. У Тальному попрощалися з загиблим на Майдані Юрієм Паращуком. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 лютого 2014.
5. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
6. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
7. Реєстр урбанонімів міста Харків. kh-districts.inf.ua. Процитовано 20 серпня 2024.
8. У Харкові відкрили меморіальну дошку на честь трьох Героїв Небесної Сотні. Харківська обласна військова адміністрація. 21 вересня 2021. Процитовано 7 січня 2024.

Посилання

• Паращук Юрій Григорович