Рокитне (Харківський район)
Роки́тне — село в Україні, у Нововодолазькій громаді Харківського району Харківської області. Населення становить 1167 осіб. Колишній (до 2020) орган місцевого самоврядування — Рокитненська сільська рада. ГеографіяСело Рокитне знаходиться на лівому березі річки Мжа в місці впадання в неї річки Мокра Рокитна. Вище за течією на відстані 6 км розташоване село Бахметівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Утківка, на протилежному березі розташована невелика частина села і село Ватутіне. Поруч проходить автомобільна дорога Р51. Річка в цьому місці заболочена, утворює лимани і старі. До села примикає кілька лісових масивів, у тому числі урочище Рокитнянське (дуб, сосна). Історія![]() ![]() Село Рокитне засноване в 1699 році[1]. Засновником села вважається полковник Федір Григорович Донець-Захаржевський (пом. 1705 року). Однак поселення могло бути засноване і раніше, так як ряд джерел називають засновником села батька Донець-Захаржевського — полковника Григорія Донця, який помер в 1690 році, тобто за 9 років до передбачуваної дати заснування села. Після смерті Федора Донець-Захаржевського селом Рокитне володіли його вдова і син Іван, які пізніше продали село липецькому сотнику Черняку. Після смерті сотника селом володіла його вдова, яка вийшла заміж за підполковника Куликовського. Після її смерті в 1746 році село перейшло у спадок чоловікові. Надалі, аж до революції 1917 року, селом володів знаменитий слобожанський рід Куликовських. У 1805 році на кошти полковника Михайла Матвійовича Куликівського був побудований Храм Архангела Михаїла. Ця велика кам'яна церква виконана в стилі класицизму і збереглася до наших днів. Даний храм є головною визначною пам'яткою села. За даними на 1864 рік у власницькому селі Староводолазької волості Валківського повіту мешкало 685 осіб (352 чоловічої статі та 333 — жіночої), налічувалось 110 дворових господарств, існували православна церква та 2 винокурних заводи[2]. В XVIII столітті в Рокитному у вересні проходили щорічні ярмарки, які збирали купців і населення з усієї округи. Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1316 осіб[3]. 12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Нововодолазької селищної громади[4]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Нововодолазького району, село увійшло до складу новоутвореного Харківського району[5]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Економіка
Об'єкти соціальної сфери![]()
Пам'ятки![]()
Постаті
Примітки
Джерела |