Слатине

селище Слатине
Герб
Селищна рада у селищі Слатине
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Тер. громада Дергачівська міська громада
Код КАТОТТГ UA63120070040082749
Основні дані
Засновано 1913
Статус із 2024 року
Площа 7,53 км²
Населення 5 998 (01.01.2022)[1]
Густота 906,270 осіб/км²;
Поштовий індекс 62321
Телефонний код +380 5763
Географічні координати 50°12′33″ пн. ш. 36°9′32″ сх. д. / 50.20917° пн. ш. 36.15889° сх. д. / 50.20917; 36.15889
Висота над рівнем моря 129 м
Водойма річка Лопань


Відстань
Найближча залізнична станція: Слатине
До райцентру:
 - залізницею: 26 км
 - автошляхами: 32 км
Селищна влада
Адреса 62300, Харківська обл., Харківський район, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, 79-Б.
Карта
Слатине. Карта розташування: Україна
Слатине
Слатине
Слатине. Карта розташування: Харківська область
Слатине
Слатине
Слатине. Карта розташування: Харківський район
Слатине
Слатине
Мапа

Слатине у Вікісховищі

Слатине — селище в Україні, у Дергачівській міській громаді Харківського району Харківської області, положене над річкою Лопанню. 6'826 мешканців (8'000 мешканців 1966). Засноване на початку XX століття. Найдавніші поселення вважаються хутори — Кулики, Клочки, Довгополи, Коробки. З 1912 р. почали заселятися с. Руська Лозова, у 1924 р. хутори Камишуваха та Липці[2].

Географія

Селище міського типу Слатине знаходиться на березі річки Лопань (в основному на лівому березі), вище за течією примикає до смт Прудянка, нижче за течією примикає до села Солоний Яр, на відстані 1 км — село Безруки, через селище проходить залізниця, станція Слатине, через селище протікає струмок Гремучий Ключ, вище за течією якого знаходиться Слатинське водосховище.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 5744 84.15%
російська 1064 15.59%
білоруська 7 0.10%
румунська 5 0.07%
угорська 4 0.06%
інші/не вказали 2 0.03%
Усього 6826 100%

Історія

Село Слатине засноване 1913 року. В 1957 — змінено статус на селище.

Назва селища походить від відомого прізвища піаніста і диригента Іллі Ілліча Слатіна (1845—1931).

На території селища знаходяться братські могили воїнів-визволителів. Бої за Слатине (1943 р.), загинули 386 бійців. На вшанування пам'яті встановлено монумент «Скорботна мати» — (скульптор М. Юрченко)[4].

У 2010 та 2011 рр. були відкриті пам'ятні знаки воїнам-інтернаціоналістам та ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС. За підтримки селищного голови О. В. Гури, голови ветеранської організації В. Г. Кононенка, та за підтримки райдержадміністрації[5].

Слатинський навчально виховний комплекс побудований у 1930 році. На території селища Слатине працюють клуб (завідувачка А. О. Мигаль) та бібліотека (завідувачка Т. О. Козел). Фонди бібліотеки складають 14166 примірників. На території клубу працює 10 гуртків та клуби за інтересами, беруть активну участь у районних та обласних конкурсах і фестивалях.

У 1926 р. утворена селищна рада[5]. Депутатський корпус налічує 25 депутатів селищної ради. У 1982 р. головою обраний О. Є. Туренко[6].

12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Дергачівської міської громади.[7]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дергачівського району, селище міського типу увійшло до складу Харківського району[8].

22 червня 2023 року, згідно з рішенням №230[9] (Додаток №19)[10], назву Слатине визнали не відповідною до стандарту державної мови, та рекомендують перейменувати.

Економіка

  • Молочно-товарна ферма.
  • Теплиці.
  • «Агротехніка-2007», ТОВ.
  • «Слобожанщина», ТОВ.
  • ТОВ СП «Вікторія ВТ».

Об'єкти соціальної сфери

  • Дитячий садочок.
  • Школа.
  • Клуб.
  • Бібліотека.
  • Спортивний майданчик.
  • Амбулаторія.
  • Заняття гімнастики в спорт залі
  • Поштове відділення
  • Слатинське відділення ЦЕЗ № 10
  • Аптека
  • Інвентаризатор

Пам'ятки

  • Ботанічний заказник місцевого значення «Слатинський». Площа 18,9 га. У заплаві річки Лопань виростають рослинні угруповання справжніх лук з популяціями цінних лікарських рослин.
  • Храм Казанської ікони Божої Матері.

Особистості

Галерея

Примітки

  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Дергачівському району 85 років. Сторінки історії, здобутки сьогодення, 2008, с. 98.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Мій Дергачівський край чудовий, 2016, с. 44.
  5. а б Мій Дергачівський край чудовий, 2016, с. 46.
  6. Дергачівщина - край мій рідний, 2003, с. 42.
  7. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. https://web.archive.org/web/20230627170658/https://mova.gov.ua/dokumenti/rozyasnennya/cherven-2023/rishennia-230-vid-22-chervnia. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 28 червня 2023. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка) [Архівовано 2023-06-27 у Wayback Machine.]
  10. https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/uploaded-files/Додаток_19._Харківська_область.docx. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Джерела

  • Слатинська селищна рада // Дергачівському району 85 років. Сторінки історії, здобуткм сьогодення / О. В. Алексєєнко (голова). — Харків : Золоті сторінки, 2008. — С. 98-99. — ISBN 978-966-400-120-2.
  • Слатинська селищна рада // Дергачівщина - край мій рідний: 80 років Дергачівському району / М. І. Бушев. — Харків : Золоті сторінки, 2003. — С. 42. — ISBN 966-8032-98-5.
  • Моє рідне Слатине // Мій Дергачівський край чудовий / О. В. Алєксєєнко. — Харків : Золоті сторінки, 2016. — С. 44. — ISBN 978-966-400-386-2.

Посилання