Рафаїл II Константинопольський
Рафаїл II — патріарх Константинопольський у 1603–1607 роках[1]. Він був митрополитом Мітімнійським, коли в березні 1603 року був обраний Вселенським патріархом. Під час свого Патріарства він займався регулюванням багатьох церковних питань і видав низку канонічних постанов. Він виявив інтерес до унії Церков[2] і почав таємне листування з Папою. Однак через його суперечку з попереднім Патріархом Неофітом II він спричинив різні проблеми в Церкві, аж до того, що Кирило Лукаріс у своєму листі до митрополита Іраклійського Діонісія писав, що «…Рафаїл тиранував Вселенський престол чотири роки. часи і тепер роки…» Під час свого патріарства чимало проблем створив митрополит Серрський Йоасаф, який, бажаючи сам зійти на патріарший престол, щедро купував синодальних ієрархів[3]. Зрештою Йоасафа було скинуто[4], але Рафаїл також був насильно усунений з престолу султаном Ахмедом I у жовтні 1607 року та зазнав насильницької смерті у вигнанні. Реферали
Джерела
|